Ухвала суду № 57536943, 25.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2016 рокусправа № 804/12885/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти та науки на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі № 804/12885/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа: Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації Міністерства освіти і науки України

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства освіти і науки України № 892 від 04 липня 2013 року в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" та відмовленні у видачі диплома доктора юридичних наук ОСОБА_1 на підставі атестаційного висновку;

- зобов'язати відповідача здійснити повторний розгляд дисертації та атестаційної справи ОСОБА_1 за спеціальністю 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право", із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі дисертації.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

12 червня 2002 року ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук, про що видано Диплом кандидата наук НОМЕР_1

26 червня 2012 року у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ МВС України позивачем захищено докторську дисертацію за темою «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху» за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. (протокол № 45 від 26 червня 2012 року).

За рішенням спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 позивачу присуджено науковий ступінь доктора юридичних наук за вказаною спеціальністю. (т. № 1 а.с. 118-154).

В подальшому за рішення Міністерства освіти та науки дисертацію надіслано до іншої спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» для додаткового розгляду (колективного рецензування), за висновком якої від 30 листопада 2012 року дисертаційне дослідження позивача «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху» відповідає вимогам пункту 12 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою КМУ від 7 березня 2007 року № 423. При цьому з присутніх 18 членів ради за прийняття такого рішення проголосувало 15 осіб, проти - 3 особи. (т. № 1 а.с. 101-115).

Разом з тим професором ОСОБА_3 3 грудня 2012 року було складено окрему думку (окремий негативний висновок) в письмовому вигляді та надіслано її до експертної ради, якою прийнято рішення щодо направлення дисертації позивача до спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Національного університету «Одеська юридична академія» для проведення повторного додаткового розгляду (колективного рецензування) дисертації позивача.

За висновком спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Національного університету «Одеська юридична академія» від 29 квітня 2013 року щодо колективного рецензування дисертації ОСОБА_1 «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху», поданої на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право, встановлено, дисертація ОСОБА_1 за темою "Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху", подана на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук, не відповідає вимогам п. 12 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року, а її автор ОСОБА_1 не заслуговує на присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

Зі змісту даного висновку вбачається, що за результатами голосування негативний висновок щодо колективного рецензування дисертації позивача «Публічне адміністрування безпеки дорожнього руху» підтримали 17 членів спеціалізованої вченої ради з 17 присутніх членів спеціалізованої вченої ради.

5 червня 2013 року за результатами розгляду на засіданні експертної ради з юридичних наук (протокол № 6/2013) дисертації позивача прийнято рішення пропонувати МОН України скасувати рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня доктора юридичних наук і відмовити у видачі диплома про науковий ступінь. (т. № 2 а.с. 68-69).

Висновком МОН щодо вказаної дисертації та атестаційної справи на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук ОСОБА_1 з посиланням на висновок спеціалізованої вченої ради від 29 квітня 2013 року 41.086.01 Національного університету "Одеська юридична академія" рекомендовано Атестаційній колегії Міністерства скасувати рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право". (т. № 1 а.с. 23-27).

Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства освіти і науки України від 4 липня 2013 року № 892 скасовано, в тому числі на підставі рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 4 липня 2013 року, рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" та відмовлено у видачі диплома доктора юридичних наук ОСОБА_1 на підставі атестаційного висновку. (т. № 1 а.с. 22).

Позивач з таким наказом відповідача не погоджується, вважає його таким, що прийнято з порушенням процедури, яка передбачена в таких випадках.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423, Положенням про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, що було затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 410/2011, Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1058, Положенням про спеціалізовану вчену раду № 1059 (чинними на момент здійснення спірних правовідносин).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 № 422/96-ВР, рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року № 423, яка втратила чинність на підставі Постанови КМ № 567 (567-2013-п) від 24 липня 2013 року (далі- Порядок № 423), проте.

Відповідно частини 7 Порядку № 423, наукові ступені доктора і кандидатів наук присуджують за результатами прилюдного захисту дисертацій спеціалізовані вчені ради. МОН проводить дисертацію робіт, розгляд атестаційних справ здобувачів та видачу дипломів доктора і кандидата наук на підставі рішень спеціалізованих вчених рад та атестаційного висновку МОН молодьспорт.

В абзаці 1 пункту 1.1 Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14.09.2011 № 1059, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1170/19908 (далі - Положення № 1059) визначено, що спеціалізована вчена рада (далі - рада) утворюється МОНмолодьспортом у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації та наукових установах (далі - вищі навчальні заклади, наукові установи), що проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження, мають достатній рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, за клопотанням центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких є вищі навчальні заклади та наукові установи, національних академій наук, а також вищих навчальних закладів та наукових установ, що належать до сфери управління МОНмолодьспорту.

Згідно абзаців 1-2 частини 12 Порядку № 423, дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук є кваліфікаційною науковою працею, обсяг основного тексту якої становить 11-13, а для суспільних і гуманітарних наук - 15-17 авторських аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту.

Докторська дисертація повинна містити наукові положення та науково обґрунтовані результати у певній галузі науки, що розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблему і щодо яких здобувач є суб'єктом авторського права; може бути подана до захисту за однією або двома спеціальностями однієї галузі науки і повинна відповідати за кожною спеціальністю вимогам, зазначеним в абзаці третьому цього пункту.

Відповідно до вимог пп. 47 п. 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, одним з основних завдань МОН є формування та забезпечення функціонування системи атестації педагогічних, зокрема керівних, наукових і науково-педагогічних кадрів, організовує їх атестацію щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань і підвищення їх кваліфікації.

Аналогічне за змістом визначення містилось у Положенні про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, що було затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 410/2011 та втратило винність на підставі Указу Президента № 240/2013 ( 240/2013 ) від 25.04.2013, проте, було чинним на момент виникнення спірних правовідносин. Так у пп. 27 п. 4 даного Положення визначалось, що МОНмолодьспорт України відповідно до покладених на нього завдань координує діяльність органів виконавчої влади та здійснює керівництво роботою з присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присвоєння вчених звань старшого наукового співробітника, доцента і професора науково-дослідних (науково-технічних) установ та вищих навчальних закладів у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Відповідно частини 9 Порядку № 423, спеціалізована вчена рада несе відповідальність за обґрунтованість прийнятих нею рішень і забезпечує високий рівень вимогливості під час проведення захисту дисертації. У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОНмолодьспорт може вжити відповідних заходів у межах своїх повноважень аж до скасування рішення ради.

Згідно з вимогами абзаців 1, 4-6 пункту 29 Порядку № 423, контроль за науковим рівнем дисертацій, їх науковою та практичною цінністю, роботою спеціалізованих вчених рад, дотриманням єдиних вимог до здобувачів наукових ступенів, а також експертизу дисертацій здійснює МОНмолодьспорт за участю експертних рад. У разі коли встановлено, що експертизу дисертації проведено неякісно, висновок спеціалізованої вченої ради недостатньо аргументований або порушено вимоги нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора і кандидата наук, МОН готує проект атестаційного висновку щодо скасування рішення ради про присудження наукового ступеня, який подається на розгляд МОН.

У разі потреби МОН запрошує на засідання експертної ради здобувача, наукового керівника, керівника спеціалізованої вченої ради, де проводився захист дисертації, надсилає дисертацію та атестаційну справу здобувача для підготовки додаткового висновку (на колективне рецензування) у порядку, який встановлює МОНмолодьспорт, а також проводить повторну експертизу.

Скасування президією МОНмолодьсчпорт рішення спеціалізованої вченої ради щодо дисертаційної роботи тягне за собою вжиття відповідних заходів аж до зупинення діяльності ради на строк, що встановлюється МОН.

В даному випадку, судом встановлено, що роботу позивача було направлено до Національного університету "Юридична академія імені Ярослава Мудрого" на додаткове (колективного рецензування).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.1 Положення № 1059, дисертацію, яку надіслано МОНмолодьспортом до ради для додаткового розгляду (колективного рецензування), рада повинна розглянути протягом двох місяців з дня її одержання. Рада з числа своїх членів утворює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією і подати проект відгуку або висновку щодо дисертації, у тому числі щодо наявності чи відсутності текстових запозичень.

Згідно пункту 6.4 Положення № 1059, обговоривши дисертацію та висновок комісії з попереднього розгляду щодо неї, рада бюлетенями за формою, наведеною у додатку 16 до Положення, проводить таємне голосування. Рішення ради вважається позитивним, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті членів ради, що взяли участь у засіданні. Протокол лічильної комісії затверджується відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів ради.

Пунктом 6.5 Положення № 1059, після затвердження протоколу лічильної комісії рада відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів ради приймає висновок додаткового розгляду (колективного рецензування).

На цьому засідання ради вважається закінченим.

У п. 6.6 Положення № 1059 встановлено, що підписані головою і вченим секретарем ради стенограма (розшифрована фонограма), висновок додаткового розгляду (колективного рецензування), у якому наводяться результати таємного голосування, разом з дисертацією та атестаційною справою протягом місяця надсилаються до МОНмолодьспорту.

З огляду на даний порядок, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент проведення додаткового (колективного) рецензування роботи позивача у Національному університеті "Юридична академія імені Ярослава Мудрого", та складання позитивного висновку спеціалізованої вченої ради, чинним законодавством не було передбачено оформлення окремої думки членів спеціалізованої вченої ради, незгода яких була реалізована шляхом відповідного голосування.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 5 пункту 29 Положення № 423 та абзацу 4 підпункту 1 пункту 8 Положення № 1058 дисертація після додаткового розгляду (колективного рецензування) іншою спеціалізованої вченою радою, підлягає розгляду експертною радою, яка має право провести повторну експертизу.

В даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, було проведено не повторну експертизу, а здійснено повторне додаткове (колективне) рецензування дисертації іншою спеціалізованою вченою радою, що не передбачено чинними на час існування спірних правовідносин нормативно-правовими актами.

Доводи представника відповідача, що вказані дані дії були вчинені з метою уникнення конфлікту інтересів, у зв'язку з тим, що професор ОСОБА_3 був членом експертної ради, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, може діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а не на власний розсуд,

Отже, як Положенням № 1059 так Порядком № 423 не передбачено проведення повторного додаткового (колективного) рецензування дисертації спеціалізованою вченою радою, а виключними підставами для скасування експертизи дисертації може бути неякісне проведення даної експертизи; висновок спеціалізованої вченої ради недостатньо аргументований; порушено вимоги нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора і кандидата наук.

У зв'язку з викладеним Висновок МОН щодо дисертації та атестаційної справи на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук ОСОБА_1, який ґрунтується лише на негативному висновку спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Національного університету "Одеська юридична академія", є таким, що порушує вимоги законодавства України, а саме Положення № 1059 та Порядку № 423.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України № 892 від 4 липня 2013 року в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 26 червня 2012 року протокол № 45 про присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» та відмови у видачі диплома доктора юридичних наук ОСОБА_1 на підставі атестаційного висновку.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну Міністерства освіти та науки залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі № 804/12885/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко