Постанова № 57536641, 25.04.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/700/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівПольового О.Л. Ковальчук О.К. Шевчука О.П. при секретарі за участі:Бачок О.В. представників сторін представника третьої особирозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій , третя особа на стороні відповідача Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом ГУ ДСНС України в Хмельницькій області від 26.09.2013 року № 401 його звільнено із служби у відставку (зі зняттям з військового обліку) за станом здоров'я, із встановленням III групи інвалідності. Вказує, що при розрахунку і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності III групи відповідач виходив лише з розміру окладу за спеціальним званням - 65,00 грн., відсоткової надбавки за вислугу років 30% - 189,00 грн., посадового окладу - 565,00 грн., без врахування інших складових його грошового забезпечення. Вважає вказані дії відповідача неправомірними, та просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, як інваліду III групи у розмірі 36 місячного грошового забезпечення виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити, оскільки стверджував, що ДСНС правомірно визначено розмір грошової допомоги, виходячи їх посадового окладу, відсоткової надбавки за вислугу років, окладу за спеціальним званням передбаченого Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_5 проходив службу в 13 державній пожежно-рятувальній частині ГУ ДСНС України в Хмельницькій області.

Наказом ГУ ДСНС України в Хмельницькій області 26.09.2013 року № 401 його звільнено із служби у відставку (зі зняттям з військового обліку) за станом здоров'я.

У зв'язку із захворюванням, яке пов'язано з проходженням служби, 07.10.2013 року на підставі акта медико-соціальної експертної комісії АВ № 0168504 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності.

Згідно з протоколом від 25.02.2014 року № 2 засідання Комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту вирішено виплатити Позивачу допомогу у розмірі 29484,00 грн.

Не погоджуючись із визначеним розміром одноразової грошової допомоги, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.101 Кодексу цивільного захисту України (далі Кодекс) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Статтею 115 Кодексу передбачено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно ч.2 ст.118 Кодексу у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Частиною 2 ст.125 Кодексу передбачено, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги встановлений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 (далі Порядок № 908).

Пунктом 2 Порядку № 908 передбачено, що грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Відповідно до п.3 Порядку № 908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що розмір одноразової грошової допомоги повинен розраховуватися виходячи саме з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою відповідно до Порядку № 908.

Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що розмір грошової допомоги повинен визначатись відповідно до суми вказаної у грошовому атестаті, оскільки вищенаведені норми не ставлять в залежність розмір одноразової грошової допомоги передбаченої Порядком № 908 до суми зазначеної у грошовому атестаті.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідач визначив розмір грошової допомоги, виходячи із посадового окладу, відсоткової надбавки з вислуги років, окладу за спеціальним званням, а саме (65,00 грн. + 565,00 грн. + 189,00 грн.) * 36 = 29484,00 грн., що передбачено Порядком № 908.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, в зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 04 травня 2016 року

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/О.Л. Польовий О.К. Ковальчук О.П. Шевчук "Згідно з оригіналом" Суддя О.Л. Польовий