Ухвала суду № 57534694, 30.03.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/834/15-кГоловуючий у 1-й інстанції Чир П.Я. Провадження № 11-кп/789/102/16 Доповідач - Тиха І.М.Категорія - ч. ст. 204 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Тихої І.М.

Суддів - Максимович Ю. А., Стадник О. Б.,

при секретарі - Дмитрів О.М.,

з участю прокурора - Гуля,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника- ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби,СБУ, державної митної слдуби та державної прикордонної служби прокуратури Тернопільської обалсті на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2015 року, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 виправданої за ч.1 ст.204 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1 визнано невинною та виправдано за ч.1 ст.204 КК України у зв"язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 09.06.2015 року у неї виник злочинний намір, направлений на незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Цього ж дня ОСОБА_1 по місцю здійснення підприємницької діяльності в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться в АДРЕСА_2 придбала з метою збуту у невстановленої слідством особи 20 пляшок незаконно виготовлених алкогольних напоїв-горілки "Пшенична"(виробника ТОВ "Олександрія-БЛіГ) об"ємом 0,5 л. кожна, по ціні 21,50 грн. за пляшку на загальну суму 430 грн., які зберігала у приміщенні вищезгаданого кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" з метою подальшого їх збуту.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, перебуваючи 12.06.2015 року в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_2 всупереч ст.15 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, кон"ячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами № 481/95-ВР від 19.12.1995 року(із змінами та доповненнями), збула громадянину ОСОБА_2 5 пляшок незаконо виготовлених алкогольних напоїв-горілки "Пшенична", об"ємом 0,5 літрів по ціні 27,50 грн. за пляшку, на загальну суму 137,50 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, перебуваючи 17.06.2015 року в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_2, всупереч ст.15 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, кон"ячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (із змінами та доповненнями), збула громадянину ОСОБА_3 3 пляшки незаконно виготовлених алкогольних напоїв-горілки "Пшенична", об"ємом 0,5 літрів по ціні 27,50 грн. за пляшку, на загальну суму 82,50 грн. Всього в період з 9 по 17 червня 2015 року ОСОБА_1 збула 8 пляшок незаконно виготовлених алкогольних напоїв - горілки "Пшенична", на загальну суму 220 грн.

19.06.2015 року в ході поведення фактичної перевірки здійснення підприємницької діяльності в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, працівниками Головного управління ДФС у Тернопільській області виявлено факт зберігання з метою збуту 12 пляшок незаконно виготовлених алкогольних напоїв-горілки "Пшенична"(виробника ТОВ "Олександрія-БЛіГ", об"ємом 0,5 л. кожна.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1, на думку органу досудового розслідування, вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.204 КК України, а саме, незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїів.

Суд першої інстанції за наслідками розгляду кримінального провадження дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй злочину в зв"язку з тим, що представленими стороною обвинувачення доказами не підтверджено придбання ОСОБА_1 незаконно виготовлених алкогольних напоїв та їх зберігання саме з метою збуту, а також їх збут, виправдавши обвинувачену за відсутністю в її складу злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України та закривши кримінальне провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати виправдувальний вирок суду через допущену судом неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог КПК України та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції:

- безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про допит свідка ОСОБА_4, який повідомив орган досудового розслідування про вчинення злочину та на підставі заяви якого внесено відомості до ЄРДР щодо збуту йому у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" горілки марки "Пшенична" з ознаками підробленої акцизної марки;

- порушив вимоги ст.286 КПК України при розгляді клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України в зв"язку з дійовим каяттям, яке не було розглянуто невідкладно, а повернуте без розгляду в прокуратуру Тернопільської області та розглянуто лише після повторного звернення з вищезгаданим клопотанням, що свідчить про упередженість судді та небажання розглядати клопотання учасників кримінального провадження;

- не оцінив критично показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про непридбання ними в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" горілки марки "Пшенична" в червні 2015 року, не дивлячись на те, що у протоколах допиту під час досудового слідства вони власноручно підтверджували факт та обставини продажу їм ОСОБА_1 незаконно виготовлених алкогольних напоїв в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2";

- належним чином не врахував в якості доказів, які підтверджують факт зберігання в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" незаконно виготовлених алкогольних напоїв листа заступника начальника управління - начальника штабу ОУ ГУ ДФС у Тернопільській області № 135-19-00-07-06-04 від 22.06.2015 року, протоколу та акту перевірки від 9.06.2015 року, протоколу огляду вилучених алкогольних напоїв від 23.06.2015 року, якими, на думку сторони обвинувачення, підтвердужється вина ОСОБА_1 у скоєннні інкримінованого їй злочину;

- порушив вимоги ст.290 КПК України через задоволення клопотання сторони захисту про долучення до матеріалів кримінального провадження письмових документів, а саме: акту від 16.06.2015 року про результати фактичної перевірки з питань додержання СПД ОСОБА_5 вимог, встановлених законодавством України, і які є обов"язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та наказу № 271 від 19.06.2016 року про проведення фактичної перевірки у ПП ОСОБА_5, які не були відкриті ОСОБА_1 стороні обвинувачення, чим поставив сторони в нерівні умови щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, що підтверджується аудіозаписом судового засідання від 24.09.2015 року.

До початку апеляційного розгляду прокурор доповнив свої вимоги зазначивши, що:

- зміст мотивувальної частини вироку не відповідає його резулятивній частині, оскільки суд в мотивувальній частині зазначив, що ОСОБА_1 слід виправдати в зв"язку з невстановленням достатніх доказів для доведення її винуватості у скоєнні інкримінованого їй злочину в суді, проте, в резулятивній частині зіслався на відсутність її діях складу інкримінованого їй злочину;

- вважає, що суддя Борщівського районного суду Губіш О.А., яка розглядала заявлений прокурором головуючому Чир П.В. відвід, в порушення вимог КПК України безпідставно відмовила в прийнятті до розгляду клопотання процесуального керівника про заявлений їй відвід через обізнаність судді Чир П.В. про дату розгляду клопотання;

- всупереч вимогам ст. ч.7 ст.364 КПК України після закінчення промов учасників судового розгляду в судових дебатах суд не дав можливості їм обмінятись репліками.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями з викладених у ній мотивів, обвинувачену та її захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги і просять залишити вирок суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, колегія суддів приходить до переконання про те, що вона підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних міркувань.

Зі змісту оскаржуваного вироку слідує, що суд виправдав ОСОБА_1 за ч.1 ст.204 КК України за недоведеністю того, що в її діях є склад злочину, передбачений ч.1 ст.204 КК України, мотивувавши своє рішення тим, що стороною обвинувачення не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження придбання та зберігання ОСОБА_1 незаконно виготовлених алкогольних напоїв саме з метою збуту, а також їх збуту.

Свої висновки суд першої інстанції обгрунтував:

- показаннями ОСОБА_1 про придбання нею у невідомої особи на початку червня 2015 року для власних потреб 20 пляшок горілки з етикетками марки "Пшенична" виробника ТОВ "Олександрія-БліГ", які вона зберігала в підсобному приміщенні в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", вісім з яких протягом декількох днів розпили робітники, які працювали в неї на будівництві, а 12 пляшок, які залишились, були вилучені працівники фіскальної служби під час проведення перевірки СПД ОСОБА_5 19 червня 2015 року. На досудовому слідстві вона давала слідчому показання про придбання вищезгаданої горілки для реалізації на його прохання, оскільки він запевнив її у тому, що відповідальність за зберігання вилучених незаконно виготовлених алкогольних напоїв буде незначною та запропонував їй привести двох свідків, які б засвідчили факт придбання у неї цієї горілки, хоча насправді вона її не продавала, а свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 її у неї не придбавали.

- показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які пояснили, що в червні 2015 року на прохання ОСОБА_1 для позитивного вирішення питання щодо вилучених в неї по місцю здійснення підприємницької діяльності алкогольних напоїв, надали слідчому Осідаку В.А. показання про придбання декількох пляшок горілки марки "Пшенична" 0,5 л. вартістю 27,50 грн. в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" по місцю здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , проте, вказаної горілки вони не купляли.

За наслідками оцінки письмових доказів, якими сторона обвинувачення підтверджувала винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їй злочину, а саме:

-витягу з ЄРДР № 12015210050000108 від 31.03.2015 року в якому зафіксовано, що ОСОБА_4 звернувся в органи внутрішніх прав 31.03.2015 року з приводу збуту йому продавцем кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в с.Більче-Золоте Борщівського району пляшки горілки "Пшенична" ємкістю 05 л., ;

-листа № 135/19-00-07-06-04 від 22.06.2015 року заступника начальника управління-начальника штабу ОУ ГУ ДФС у Тернопільській області про проведення в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" фактичної перевірки та встановлення факту зберігання з метою збуту 12 пляшок ємкістю 0,5 л. заповнених прозорою рідиною, горловини яких обклені маркою акцизного збору з ознаками підробки;

- протоколу від 19.06.2015 року, складеного о\у відділу ПНОНТ ОЦГУ ДФС у Тернопільській області про зберігання в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в с.Більче-Золоте Борщівського району 12 скляних пляшок ємкістю 0,5 л., заповнених прозорою рідиною, з надписом на етикетці "Пшенична", які оглянуто, вилучено поміщено в чорний поліетиленовий пакет та опечатано біркою білого кольору з підписами учасників та присутніх, складеного у відповідності до вимог ст.ст.260,265 КУпАП, які визначають порядок огляду та вилучення речей та документів, що стали знаряддям або безпосереднім об"єктом адмінправопрушення;

-протоколу огляду від 23.06.2015 року, складеного старшим слідчим Осідаком В.А. за участі слідчого ОВС СУФР ГУ ДФС у Тернопільській області Гожого М.С. вилучених працівниками ОУ Головного упраління ДФС у Тернопільській області алкогольних напоїв, в ході якого оглянуто вилучений в ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_5 політиленовий пакет, в якому знаходяться 12 скляних пляшок ємкістю 0,5 л. наповнені прозорою рідиною, з етикетками "Пшенична" виробника ТОВ "Олександрія БліГ" та вибірково відібрано 2 пляшки, які позначено відміткою "Зразок №1" та "Зразок №2", які поміщено в поліетиленовий пакет синього кольору, який обв"язано ниткою та опечатано біркою № 2 з печаткою СУФР ГУ ДФС у Тернопільській області, підписану учасниками та слідчим;

-висновку експерта № 2-415/15 від 1.07.2015 року, з якого слідує, що рідини у скляних пляшках з художньо оформленими етикетками горілки "Пшенична Олескасндрія" ТОВ "ОлександріяБліГ" є водно-спиртовими сумішами, які за органоліптичними та фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 "Горілки і горілки особливі.Технічні умови.",

суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вони не підтверджують придбання та зберігання ОСОБА_1 незаконно виготовлених алкогольних напоїв саме з метою збуту, а також їх збут.

За клопотанням прокурора колегією суддів частково досліджено докази з метою дотримання принципу безпосередності їх сприйняття для подальшої оцінки на підтвердження чи спростування доводів апелянта про:

- упередженість показань свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які у відповідності до вимог ч.4 ст.96 КПК України були допитані колегією суддів з приводу попередніх показань, що не узгоджувались з їх показаннями в суді. Під час якого вони пояснили, що на досудовому слідстві давали пояснення, які не відповідали дійсності на прохання ОСОБА_1 та під диктовку слідчого з метою допомогти останній вирішити проблему з вилученою незаконно виготовленою горілкою, алкогольних напоїв у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в червні 2015 року вони не купляли та органом досудового слідства в них не вилучалось. Враховуючи те, що ці показання є аналогічними тим, які навів у вироці суд першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про те, що останній вірно взяв до уваги показання свідків, які вони давали у суді, з огляду на вимоги ч.4 ст.95 КПК України, згідно з якими суд не може обгрунтовувати своє рішення показаннями на досудовому слідстві або посилатись на них;

- неповноту судового розгляду, яка полягала у відмові в задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_4, який в суді апеляційної інстанції підтвердив факт вживання 31.03.2015 року у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" горілки та придбання 1 пляшки горілки марки "Пшенична" за ціною 42 грн., пояснивши, що вказана горілка видалась йому неякістою, а її вартість підозріло низькою та акцизна марки підробленою, про що він повідомив правоохоронні органи, на підставі чого були внесені до ЄРДР відомості по даному факту. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_4, колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції, відмовляючи у його допиті не допустив порушень КПК України, які вплинули на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченої у скоєнні інкримінованого їй злочину. оскільки повідомлені ним обставини не стосувались періоду, предмету інкримінованого ОСОБА_1 злочину та його вартості, що підтверджує наявність мотивів з яких вказане клопотання було відхилено судом;

- неврахування в якості доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 листа заступника начальника управління - начальника штабу ОУ ГУ ДФС у Тернопільській області № 135-19-00-07-06-04 від 22.06.2015 року, протоколу від 19.06.2015 року, складеного о\у відділу ПНОНТ ОЦГУ ДФС у Тернопільській області Грушицьким М.С. про зберігання з метою реалізації в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в с.Більче-Золоте Борщівського району в приватного підприємця ОСОБА_5 12 скляних пляшок ємкістю 0,5 л. заповнених позорою рідиною, з надписом на етикетці "Пшенична", які оглянуто та вилучено поміщено в порний пакет та опечатано біркою білого кольору з підписами учасників та присутніх, акту перевірки від 9.06.2015 року та протоколу огляду від 23.06.2015 року.

Оскільки у протоколі вилучення алкогольних напоїв від 19.06.2015 року, дослідженому колегією суддів, міститься посилання на те, що він складений у відповідності до вимог КУпАП, мотиви суду про недоведеність збуту ОСОБА_1 вищезгаданих алкогольних напоїв є некоректними, оскільки ці алкогольні напої вилучені не в рамках кримінального провадження, однак, зробити власний висновок без повного, всебічного та об"єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та оцінки і аналізу доказів в їх сукупності та взаємозв"язку з метою винесення рішення, яке б відповідало вимогам КПК України щодо його законності, вмотивованості та обгрунтованості, без клопотання сторін кримінального провадження про допит обвинуваченої та дослідження висновку експерта для безпосереднього їх сприйняття з метою подальшої оцінки, колегія суддів не може, оскільки згідно з вимогами ст.ст.9,22,ч.3 ст.404 КПК України суд виконує лише функцію арбітра та дослідження доказів за власною ініціативою буде суперечити загальним засадам кримінального кримінального провадження.

Крім того, при прийнятті рішення суд залишив поза увагою правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 5 вересня 2013 року №5-15к13 за заявою засудженого ОСОБА_10 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.12.2012 року щодо нього, яка згідно зі ст. 13 "Про судоустрій та статус суддів" є обов"язковою для застосування всіма судами України. Зокрема, щодо того чи є водно-спиртові розчини, які не відповідають встановленим стандартам за одним чи декількома показниками з числа таких: за органолептичними показниками, за вмістом спирту етилового та не можуть класифікуватись за встановленою номенклатурою УКТ ЗЕД і, більш того, обкладатись акцизним збором, підакцизним алкогольним напоєм, а тому і предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Твердження сторони обвинувачення про порушення судом першої інстанції вимог ст.286 КПК України при розгляді клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України в зв"язку з дійовим каяттям, яке було повернуте судом без розгляду в прокуратуру Тернопільської області та розглянуто лише після повторного звернення, хоча повинно було розглянуте невідклано, що свідчить про неупередженість судді та небажання розглядати клопотання учасників судового провадження, перевірялось іншим суддею цього ж суду при розгляді клопотання прокурора про відвід головуючого, який прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Ухвала судді набрала законної сили, що свідчить про її законність, а тому в колегії суддів відсутні підстави для перевірки вказаних доводів.

Перевіряючи доводи прокурора про істотне порушення судом першої інстанії вимог КПК України яке полягало в задоволенні клопотання сторони захисту про долучення до матеріалів кримінального провадження пакту від 16.06.2015 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб"єктом вимог, встановлених законодавством України, і які є обов"язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та наказу № 271 від 19.06.2016 року про проведення фактичної перевірки у ПП ОСОБА_5, які не були відкриті ОСОБА_1 стороні обвинувачення в порядку ст.290 КПК України та порушенням в зв"язку з цим принципу змагальності сторін щодо нерівності умов подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, слід зазначити, у відповідності до вимог ч.12 ст.290 КПК України суд взагалі не навів їх у вироку, таким чином не надавши їм жодної правової оцінки, а тому їх дослідження не вплинуло на висновки суду щодо винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їй злочину, в зв"язку з чим їх дослідження не може бути визнане колегією суддів як істотне порушення вимог КПК України.

Проте, посилання прокурора щодо порушення судом вимог ст. ч.7 ст.364 КПК України, який після закінчення промов учасників судового розгляду в судових дебатах суд не надав можливості обмінятись їм репліками, знайшло своє підтвердження в ході перегляду кримінального провадження колегією суддів.

Статтями 75,76 КПК України передбачено підстави та порядок відводу судді, який бере участь у кримінального провадженні, проте, прокурором було заявлено відвід судді, який не брав участі у розгляді кримінального провадження, а розглядав заяву про відвід головуючому, а тому суддя вірно залишив її без розгляду, мтивуючи тим, що заява прокурора не грунтується на вимогах КПК України.

Згідно зі ст.370 КПК України ухвала суду має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу (відсутність події кримінального правопорушення або відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Відповідно до ст.374 КПК України у разі визнання особи виправданою, суд виносить рішення про визнання особи невинуватою із зазначенням мотивів виправдання.

Згідно з вимогами п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" у резолютивній частині виправдувального вироку суд обов"язково має зазначити передбачену законом підставу виправдання обвинуваченого.

При цьому, резолютивна частина виправдувального вироку повинна містити рішення суду про визнання особи невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого статтею(пунктом, частиною) кримінального закону, за якою їй було пред"явлено обвинувачення, із зазначенням передбаченої законом підстави виправдання.

Суд у вироку мотивував виправдавдання ОСОБА_1 недоведністю того, що в її діянні наявний склад злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України( п.2 ч.3 ст. 373 КПК), проте, зіслався на відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, що передбачено ч.2 ст.373 КПК України, закривши одночасно кримінальне провадження за п.2 ч.1 ст.284 КПК України, що відноситься до компетенції прокурора на стадії досудового розслідування.

Через невизначеність підстав для виправдання апеляційний суд позбавлений можливості підтвердити чи спростувати в ході апеляційного розгляду висновки суду першої інстанції.

Таким чином, вирок суду не може бути визнаний обгрунтованим та вмотивованим, адже містить істотні суперечності щодо підстав виправдання, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Тому апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, а вирок Борщівського міськрайонного суду від 25 грудня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати, призначивши новий судовий розгляд кримінального провадження в Борщівському районному суді у іншому складі суду.

Керуючись ст.ст.9, 23,405,407,419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в Борщівському районному суді в іншому складі суду.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Тиха