Постанова № 57534090, 26.04.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2016 Справа №607/3677/16-а

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 06 квітня 2016 року пред'явила до суду адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, правонаступником якого є Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, про визнання дій, які полягають у зменшенні сум індексації пенсії та у відмові в здійсненні перерахунку пенсії, протиправними, зобов'язання відновити індексацію пенсії, повернути утриману з 04 вересня 2014 року суму індексації пенсії та здійснити перерахунок пенсії.

Обґрунтовано позов тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в місті Тернополі позивачу призначено пенсію як державному службовцю в розмірі 90 % від посадового окладу. Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 04 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 04 вересня 2014 року з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії - індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням довідки Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Тернопільській області від 08.04.2014 року за №10438/1918-05-35. В ході виконання судового рішення відповідач безпідставно змінив базовий місяць нарахування індексації пенсії та утримав нараховані та виплачені суми індексації пенсії за період з 04 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року. На заяву позивача від 27 січня 2016 року переглянути пенсійну справу та повернути незаконно утриману індексацію пенсії й поновити проведення індексації пенсії наростаючим підсумком, листом від 08 лютого 2016 року № 24/І-11 у поверненні утриманої частини пенсії було відмовлено. При здійсненні перерахунку пенсії встановлений новий базовий місяць проведення індексації пенсії, однак підстави для зміни базового місяця відсутні, оскільки місяць перерахунку розміру пенсії позивача на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду від 04 квітня 2015 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року не є базовим місяцем, в якому відбулося підвищення розмірів заробітної плати для індексації грошових доходів населення.

Також позивач зазначала, що в порушення вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу" та ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівниками Пенсійного фонду до заробітку для обчислення пенсії не було включено сум отриманої компенсації за невикористану відпустку як виду оплати праці, на який нараховувався збір на загальне обов'язкове державне пенсійне страхування та який є складовою заробітної плати. Дізнавшись про порушення свого права, 14 березня 2016 року вона звернулася до відповідача про здійснення їй відповідного перерахунку з її заробітку з урахуванням компенсації за невикористану відпустку. Однак листом № 86/І-11 Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі від 17 березня 2016 року в задоволенні вказаної заяви відмовлено з тих підстав, що зазначена виплата не є складовою заробітної плати для обчислення пенсії.

З цих підстав, з урахуванням поданих уточнень до адміністративного позову, позивач просила: визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо зменшення їй у ході виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду від 07 квітня 2015 року утримання сум індексації пенсії за період з 04 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року та зміни базового місяця нарахування індексації наростаючим підсумком; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі відновити з 04 вересня 2014 року індексацію пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та повернути утриману з 04 вересня 2014 року суму індексації пенсії; визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо відмови у проведенні донарахування до суми пенсії в розмірі 90% та виплати пенсії державного службовця з урахуванням компенсації за невикористану відпустку при звільненні; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі здійснити донарахування та виплату пенсії у розмірі 90% від заробітної плати відповідно до довідки № 7664/10/19-18-05-35 від 14 березня 2016 року з урахуванням всіх складових (отриманих виплат) за останні 24 місяці роботи, в тому числі компенсації за невикористану відпустку на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування з 14 березня 2016 року.

Ухвалою судді від 08 квітня 2016 року відкрито скорочене провадження у вказаній адміністративній справі.

22 квітня 2016 року судом отримано від Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заперечення на позов, за результатами розгляду якого суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги є підставними і підлягають до задоволення, оскільки:

З 22 березня 2010 року позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 90 відсотків суми її заробітної плати.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2015 року (справа № 607/3782/15-а) зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі починаючи з 04 вересня 2014 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії - індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням довідки Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Тернопільській області від 08.04.2014 року за №10438/1918-05-35.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року зазначену постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області залишено без змін.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року (справа № 607/3782/15-а) роз'яснено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду від 07 квітня 2015 року у справі № 607/3782/15-а зобов'язано Управління Пенсійного фонду в м. Тернопіль, починаючи з 04 вересня 2014 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії - індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням довідки Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Тернопільській області від 08.04.2014 року № 10438/19918-05-35, виходячи із розрахунку 90% від суми заробітної плати

На виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2015 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року відповідачем змінено базовий місяць нарахування індексації пенсії ОСОБА_1 з березня 2010 року на вересень 2014 року.

27 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі із письмовою заявою, в якій просила повернути незаконно утриману з 04 вересня 2014 року індексацію пенсії за період з 04 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року та поновити проведення індексації пенсії наростаючим підсумком.

Як убачається з інформації Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі від 08 лютого 2016 року № 24/І-11 у поверненні утриманої частини пенсії позивачу відмовлено з тих підстав, що механізм проведення індексації визначений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Відповідно до п.5 Порядку в разі підвищення пенсії місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів за цей місяць не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. У даному випадку місяці підвищення розміру пенсії базові місяці, які прописані автоматизованим способом згідно розпоряджень по індивідуальних перерахунках пенсії є вересень 2014 року.

14 березня 2016 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі з письмовою заявою про перерахунок пенсії з урахуванням суми отриманої компенсації за невикористану відпустку, згідно з матеріалами пенсійної справи.

Листом 86/І-11 Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі від 17 березня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, оскільки вона не є складовою заробітної плати для обчислення пенсії згідно зі ст.33 Закону України "Про державну службу". Також вказано, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-УШ від 02.03.2015 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Згідно з довідкою № 7664/10/19-18-05-35 від 14 березня 2016 року, виданою Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, до заробітної плати позивача з квітня 2008 року до березня 2010 року входили інші виплати в розмірі 17738,78 гривень, з яких: матеріальна допомога 10208 гривень, індексація грошових доходів у розмірі 2485,83 гривень, компенсація за невикористану відпустку в розмірі 5044,95 гривень. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Подані представником відповідача заперечення обґрунтовані мотивами, які повністю ідентичні тим, що викладені в листі № 24/І-11 від 08 лютого 2016 року та листі № 86/І-11 від 17 березня 2016 року.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1055 від 16 грудня 2015 року «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі реорганізовано шляхом злиття в Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України, яке з 29 березня 2016 року є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі.

Перевіряючи достовірність доводів представника відповідача про відсутність законних підстав для повернення позивачу індексації пенсії, суд виходить із таких обставин:

Проведення індексації пенсії передбачено Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282), який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін задля дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно з цим Законом № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Згідно зі ст. цього Закону, до об'єктів індексації грошових доходів населення відноситься, зокрема, пенсія, а також вказано що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком з березня 2003 р.

Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.03.2003 р.№1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Виходячи з зазначених вимог закону, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі в ході виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2015 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, після проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправно, в порушення п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМ України від 17.03.2003 р. №1078, змінено базовий місяць нарахування індексації пенсії позивача з березня 2010 року на вересень 2014 року.

Збільшення розміру пенсії позивача на виконання рішення суду не є підставою для зміни базового місяця індексації пенсії, оскільки таке збільшення відбулося внаслідок поновлення судом порушеного права ОСОБА_1 на отримання пенсії в розмірі, на який вона мала право відповідно до закону.

Протиправно змінивши базовий місяць нарахування індексації пенсії позивачу з березня 2010 року на вересень 2014 року, Управлінням Пенсійного фонду України в місті Тернополі утримувались нараховані суми індексації за період з 04 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року. Відтак позивачу не була сплачена вся сума пенсії, яка підлягала перерахунку на підставі рішення суду.

Утримавши таким чином, частину пенсії позивача, що підлягала до виплати, Управлінням Пенсійного фонду України в місті Тернополі порушено вимоги ч.2 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно якої відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків, виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо необгрунтованої зміни базового місяця нарахування індексації пенсії та безпідставного утримання в односторонньому порядку раніше нарахованих та отриманих сум індексацій за період з 04 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

Перевіряючи достовірність доводів представника відповідача про відсутність законних підстав проведення позивачу перерахунку пенсії з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, суд виходить із таких обставин:

Згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу" (далі Закон №3723) пенсія державним службовця призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно з ч. 2 ст. 33 того ж Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частина 7 ст. 33 Закону № 3723 встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року №1013 "Про порядок виплати винагороди за вислугу років службовим особам Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій, які мають спеціальні звання" розмір винагороди визначається залежно від стажу роботи і обчислюється виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Відповідно до ст.37-1 Закону № 3723 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Згідно зі ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" та Наказу Державного комітету статистики України № 5 "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати" від 13 січня 2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Для вирішення спірних правовідносин слід застосовувати спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", натомість відповідачем застосовані положення Законів України "Про державну службу" та "Про оплату праці", норми яких є загальними.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що індексація заробітної плати, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога та інші надбавки до заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії, і оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, отже ці виплати необхідно включати в заробітну плату для призначення пенсії.

Верховний Суд України в своїй правовій позиції, викладеній в постанові від 28 травня 2013 року дійшов висновку щодо неправомірних дій Пенсійного Фонду, який відмовився включити суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та суми індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Згідно з частиною першою статті 244-2 КАС України (цією статтею Кодекс доповнено Законом України від 06.07.2010 № 2747-IV) рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини суд вважає позицію відповідача про те, що суми отриманої компенсації за невикористану відпустку не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, помилковою.

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".

Судом достовірно встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства компенсація за невикористану відпустку входить до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії, з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування при обчисленні пенсії виплаченої суми компенсації за невикористану відпустку та зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивачу з урахуванням сум усіх виплат, включених у довідку № 7664/10/19-18-05-35 від 14 березня 2016 року, видану Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, що є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.

За вказаних обставин суд прийшов до переконання про наявність законних підстав для повернення позивачу індексації пенсії та проведення перерахунку її пенсії з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, тому позов ОСОБА_1 є підставним та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про державну службу",Закону України "Про оплату праці", керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 71, 94, 99, 159-163, 167, 183-2, 186, ч. ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, правонаступником якого є Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, щодо зменшення ОСОБА_1 у ході виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду від 07 квітня 2015 року сум індексації пенсії за період з 04 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року та зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відновити ОСОБА_1 з 04 вересня 2014 року індексацію пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, встановивши базовий місяць для проведення її індексації березень 2010 року та повернути ОСОБА_1 утриману з 04 вересня 2014 року суму індексації пенсії.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, правонаступником якого є Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця в розмірі, встановленому ст.37 Закону України "Про державну службу", з урахуванням до розрахунку пенсії нарахованих та виплачених сум отриманої компенсації за невикористану відпустку.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 14 березня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю - в розмірі 90 відсотків суми її заробітної плати з урахуванням сум усіх виплат, включених у довідку № 7664/10/19-18-05-35 від 14 березня 2016 року, видану Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Суддя