Ухвала суду № 57534057, 04.05.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4018/15-кГоловуючий у 1-й інстанції Ломакін В.Є. Провадження № 11-кп/789/175/16 Доповідач - Свачій І.М.Категорія - ч. 3 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Свачія І.М.

Суддів - Демченко О. В., Комендат Р. Т.,

при секретарі - Дмитрів О.М.

з участю прокурора - Хрипливого Є.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

його захисника - адвоката Юзьвака І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2016 року, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- 02.02.1994 року Тернопільським міським судом за ст.17, ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 02.08.1995 року по відбуттю покарання;

- 31.03.1997 року Тернопільським міським судом за ч.1 ст.142 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 14.05.2001 року по відбуттю покарання;

- 29.11.2002 року Тернопільським міським судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 08.11.2005 року по відбуттю строку покарання;

- 25.12.2006 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 17.12.2010 року по відбуттю строку покарання;

- 29.11.2011 року Тернопільським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 15, ч .2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 12.11.2014 року Тернопільським міськрайонним судом за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту. Покарання не відбуте, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 72 КК України переведено покарання, призначене вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2014 року у виді 1 місяця арешту в більш суворий вид покарання у виді 1 місяця позбавлення волі, виходячи із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком приєднано невідбуте покарання, згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2014 року і остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання встановлено з 02 березня 2015 року та зараховано на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання попереднє ув'язнення, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення - два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 залишено без змін та продовжено строк його дії до 27 травня 2016 року.

Стягнено із обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 2148, 90 грн. в користь держави.

Встановила:

Згідно вироку суду, 18 січня 2015 року о 17 год. обвинувачений ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки, зайшов у під'їзд будинку АДРЕСА_5. Перевіривши, що вхідні двері квартири АДРЕСА_5 на замок не зачинені, шляхом вільного доступу через залишені відімкнені вхідні двері проник у дану квартиру. В подальшому переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно з корисливих мотивів викрав з коридору вказаної квартири майно ОСОБА_3, а саме жіночу сумку чорного кольору вартістю 200 гривень, мобільний телефон торгової марки "Nokia-2650" вартістю 65 гривень із стартовим пакетом мобільного оператора "МТС" вартістю 15 гривень, на балансі рахунку якого знаходилися кошти в сумі 5 гривень, мобільний телефон торгової марки "LG -KF 300" вартістю 357, 50 гривень із стартовим пакетом мобільного оператора "Київстар" вартістю 15 гривень, на балансі рахунку якого знаходилися кошти в сумі 30 гривень, флеш-накопичувач торгової марки "Transcend" об'ємом 8 гігабайт вартістю 120 гривень, осінні жіночі шкіряні рукавиці чорного кольору вартістю 100 гривень, окуляри для зору вартістю 150 гривень, пластиковий футляр для окуляр вартістю 40 гривень, шкіряний гаманець чорного кольору вартістю 200 гривень, картрідер вартістю 50 гривень та грошовими коштами в сумі 350 гривень, пояс від пальта, який матеріальної цінності для потерпілої не становить. З викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 1697, 50 гривень.

Крім цього, 26 січня 2015 року о 15 год. обвинувачений ОСОБА_1 зайшов у під'їзд будинку АДРЕСА_2. Після чого, спробувавши, що вхідні двері квартири АДРЕСА_2 на замок не зачинені, шляхом вільного доступу через залишені відімкнені вхідні двері проник у дану квартиру. В подальшому, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно з корисливих мотивів викрав з коридору вказаної квартири майно ОСОБА_4, а саме чоловічу зимову куртку сірого кольору марки "CROPP" вартістю 860 гривень, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_5, ключ від автомобіля марки "Ford Transit" та ключ від вхідних дверей квартири, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 860 гривень.

Також, 27 січня 2015 року о 12 год. обвинувачений ОСОБА_1 зайшов у під'їзд будинку АДРЕСА_3 та шляхом вільного доступу через залишені відімкнені вхідні двері квартири АДРЕСА_3 проник у дану квартиру. В подальшому таємно з корисливих мотивів викрав з коридору вказаної квартири майно ОСОБА_6, а саме жіночу сумку чорного кольору вартістю 154 гривень, гаманець сірого кольору вартістю 30 євро, що в еквіваленті становить 536,3 гривень, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, посвідчення водія, картку фізичної особи - платника податків № НОМЕР_1, пластикову картку АЗС "WOG" № НОМЕР_3, пластикову картка магазину "Ельдорадо" № НОМЕР_4, пластикову картку магазину "Сільпо" № НОМЕР_7, банківську пластикову картку "ПриватБанк" № НОМЕР_5, пластикову картку магазину "texнопростір", пластикову картку кафе "EGO їсти" № НОМЕР_2, пластикову картку магазину "kari club" № НОМЕР_6, пластикову картку магазину "BROCARD parfums" № НОМЕР_8, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, грошові кошти в сумі 270 гривень та 70 євро, що в еквіваленті становлять 1251,40 гривню. З викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 шкоду на загальну суму 2211 гривень.

Крім цього, 08 лютого 2015 року о 17 год. обвинувачений ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки зайшов у під'їзд будинку АДРЕСА_4 на замок не зачинені, проник у дану квартиру та викрав з коридору майно ОСОБА_7, а саме мобільний телефон торгової марки "Nokia-2630" вартістю 80 гривень, мобільний телефон торгової марки "Nokia-2330с-2" вартістю 95 гривень із стартовим пакетом мобільного оператора "Life" вартістю 15 гривень, мобільний телефон торгової марки "Samsung Galaxy Star GT-5282" вартістю 747,50 гривень із стартовим пакетом мобільного оператора "Київстар" вартістю 15 гривень та стартовим пакетом мобільного оператора "МТС" вартістю 15 гривень, годинник торгової марки "Quarz" виготовлений з срібла вартістю 2500 гривень, систему для контролю рівня глюкози у крові торгової марки "Accu-Chek Performa Nano" вартістю 520 гривень. З викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 шкоду на загальну суму 3987,5 гривень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду першої інстанції та пом'якшити йому призначене покарання.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що призначене йому покарання вважає надто суворим, таким, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та його особі. Вважає, що, судом при призначені покарання не достатньо враховано всі пом'якшуючі його вину обставини, а саме те, що стан його здоров'я значно погіршився під час перебування під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, а вирок - без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості і правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким із сторін не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення, яке б сприяло запобіганню вчиненню нею нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України в повній мірі врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, в якості пом'якшуючих покарання обставин його вік, стан здоров'я, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку.

Саме з врахуванням всіх вищенаведених обставин, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 мінімальне покарання передбачене ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, в той час, як санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Колегія суддів не знайшла підстав для пом'якшення ОСОБА_1 призначеного покарання та застосування положень ст. ст. 69, 75, 76 КК України, у зв'язку з чим, доводи апелянта є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, мотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини КК України за цей злочин.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, який будучи раніше неодноразово судимим, звільнившись з місць позбавлення волі, протягом незначного проміжку часу знову вчинив умисний тяжкий злочин з корисливих мотивів, не став на шлях виправлення, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи та схильність до протиправної поведінки, суд вважає за неможливе застосувати ст. 69 КК України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання є необхідним, справедливим та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Всі обставини, на які в своїй апеляційній скарзі посилається обвинувачений, судом першої інстанції при призначенні покарання були враховані, призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, даним, що характеризують його особу та всім обставинам кримінального провадження, і є справедливим.

Таким чином, при перевірці кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає будь-яких передбачених ст. 409 КПК України підстав для скасування чи зміни вироку і задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання", колегія суддів вважає за необхідне зарахувати строк утримання ОСОБА_1 під вартою з 02 березня 2015 року по 04 травня 2016 року в строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 72, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2016 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк утримання ОСОБА_1 під вартою з 02 березня 2015 року по 04 травня 2016 року в строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Свачій