Рішення № 5753395, 02.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2009 р. Справа № 42/151-09

вх. № 4415/1-42

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Папір - Імпекс", м. Харків

до ФО П ОСОБА_1, смт. Нова Водолага Харківської області

про стягнення 88304,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Папір-Імпекс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_1, про стягнення заборгованості по договорам № 186-Х від 01.08.2008р., № 186-У(в) від 15.08.2008р. за отриману продукцію в загальній сумі 88304,97 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Від позивача 30.06.2009р. через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Суд вважає, що нез'явлення сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01 серпня 2008 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Папір-Імпекс" (постачальник) був укладений договір поставки № 186-Х (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця печатну продукцію, а покупець зобов'язався, відповідно, прийняти цю продукцію та своєчасно оплатити її на умовах зазначеного договору.

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача в період з вересня 2008р. по січень 2009р. була поставлена продукція на загальну суму 33199,39 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, наданих до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 4.2. Договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються між постачальником та покупцем в безготівковій формі один раз на тиждень (до наступної п'ятниці за постачанням тижня) з врахуванням кількості і асортименту продукції, яку було поставлено за минулий тиждень.

Відповідно до пункту 3.4. Договору право власності переходить до покупця в момент прийняття продукції покупцем.

Пункт 5.4.1. Договору надає право покупцеві здійснити повернення непроданої продукції у кількості 100% від об'єму разового постачання. При поверненні продукції покупець зобов'язаний згідно з пунктом 5.3.3. Договору передати її постачальнику.

Строк повернення і передачі продукції отриманої за Договором сплинув 25 лютого 2009 року, таким чином продукція, яка отримана відповідачем є його власністю і згідно умов договору має бути оплачена.

Як вказує позивач відповідачем частково була оплачена отримана продукція в сумі 8000,00 грн. несплаченою залишилась сума 25199,39 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано предявлено до стягнення основний борг у сумі 25199,39 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витратних накладних, копії яких надані до матеріалів справи (т.2 а.с. 33-150, т.3 а.с.1-90) відповідач в період з серпня 2008р. по лютий 2009р. отримав від позивача продукцію на загальну суму 343719,19 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем частково була оплачена отримана продукція в сумі 242578,00 грн., частково продукція була повернута на суму 38035,61 грн., отже несплаченою залишилась сума 63105,58 грн.

Згідно положень ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За таких обставин, суд вважає, що строк оплати отриманого відповідачем від позивача товару настав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано предявлено до стягнення основний борг у сумі 63105,58 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальній сумі 88304,97 грн.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 883,05 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКІБ "УкрСибБанк" МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Імпекс" (юридична адреса: 61001, м. Харків, вулиця Кірова, 38, фактична адреса: 61158, ГСП, вулиця Північна, 12, код 30591190, р/р 26009036099900 в АКІБ "УкрСибБанк" МФО 351005) заборгованість у загальній сумі 88304,97 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 883,05 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Рішення підписано 07.07.2009р.