Рішення № 57529023, 26.04.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

2/243/1628/2016

243/2798/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.,

при секретарі Рудь Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 8 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати, -

В С Т А Н О В И В:

До Словянського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ВАТ «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати. Дана позовна заява мотивована тим, що позивач працювала на ВАТ «Содовий завод» з 29.07.1975 року по 15.09.1998 року. З 1997 року ВАТ «Содовий завод» припинило виплачувати працівникам заробітну плату. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою виплати заробітної плати, але кожний раз отримувала відмову через відсутність нібито коштів. Рішенням Слов'янського міського суду № 2-2118-1997 від 29 вересня 1997 року з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 1235,64 грн. Наказом № 138 від 15.09.1998 року позивач була звільнена з роботи. При звільненні з підприємства відповідач був зобовязаний провести повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем. Станом на час звільнення позивача заборгованість по заробітній платі відповідача на 01.03.2016 року складає 1075,07 грн., згідно довідки № 01-23/132а від 21 березня 2016 року. Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні робітника виплата грошових сум, які йому належать, проводиться підприємством в день звільнення. У випадку спору про розмір сум, належних робітнику при звільненні, власник зобовязаний в зазначений вище термін в любому випадку виплатити суму, яку він не оспорює. На момент звільнення позивача такого спору між ним та відповідачем не було. Після звільнення з роботи позивач також неодноразово звертався до відповідача за отриманням невиплаченої заробітної плати, але кожний раз отримував відмову через відсутність коштів. На час подання позову, відповідача, як юридичну особу, не знято з реєстрації і не ліквідовано відповідно до ухвали господарського суду Донецької області. Позовна давність не повинна застосовуватись за вимогами про стягнення невиплаченої заробітної плати за трудовими правовідносинами згідно норм чинного трудового законодавства. Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» та ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати» і відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати» підприємства, установи та організації всіх форм господарювання, які своєчасно не виплатили своїм працівникам заробітну плату, зобовязані під час цієї заборгованої заробітної плати нараховувати та виплачувати працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів від 20.12.91 року № 1427 (із змінами, внесеними Постановою від 23.04.1999 року № 692). У звязку з наведеним позивач вважає, що відповідач повинен виплатити на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні з 01 жовтня 1998 року по 01 квітня 2016 року у сумі 18051 грн. 73 коп. Викладене підтверджується доданими до позову документами.

Просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» м. Слов'янська Донецької області на її користь заборгованості по заробітній платі у сумі 1075,07 грн. та компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати у сумі 18051,73 грн.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не зявилася, надала до суду заяву, відповідно до якої просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги просила задовольнити.

Представник відповідача - Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий завод» про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України. 25 квітня 2016 року до суду від відповідача надійшла Заява, в якій просять розглянути справу без участі представника ВАТ «Содовий завод». Відповідно до даної заяви, позовні вимоги ОСОБА_1 визнаються тільки в частині дійсних вимог, а саме: заборгованості по заробітній платі. Будь-яке збільшення суми у ліквідаційної процедури по справі № 5/174Б про банкрутство ВАТ «Содовий завод» в частині застосування КЗпП України та інших нормативно-правових актів прийнятих до набрання чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не можуть суперечити вищевказаному Закону України (ч. 2 ст. 23 розділу VII Прикінцевих положень Закону № 2343-ХІІ від 14.05.1992 року, ч. 1 ст. 38 Закону № 4212-VI від 22.10.2011 року «у банкрута не виникають ніяких додаткових зобовязань»). Тому ВАТ «Содовий завод» не може визнавати компенсації та інші додаткові вимоги крім основних заборгованостей по заробітній платі, яка на момент відкриття ліквідаційної процедури рахується за даними бухгалтерського обліку. Ліквідатор за законом не може збільшити реєстр кредиторів, які з моменту затвердження господарським судом не змінюються. Будь-які зміни сум у ліквідаційній процедурі не передбачені. Отже, ВАТ «Содовий завод» може визнати тільки дійсні вимоги, які можуть бути погашені на підставі ст. 31 (черговість задоволення вимог кредиторів) вказаного закону після проведення аукціону. На підставі викладеного, крім дійсної заробітної плати всі інші вимоги ВАТ «Содовий завод», який знаходиться в ліквідаційній процедурі, не визнає за законом.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 працювала у Відкритому Акціонерному Товаристві «Содовий завод» з 29.07.1975 року по 15.09.1998 року, звільнена з підприємства за згодою сторін на підставі ст. 36 ч. 1 КЗпП України.

При звільненні з підприємства остаточний розрахунок по заробітній платі з позивачем проведений не був.

Відповідно до довідки ВАТ «Содовий завод» № 01-23/132а від 21 березня 2016 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 01.03.2016 року становить 1075,07 грн.

Відповідно до рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 1997 року з відповідача ВАТ «Содовий завод» на користь позивача ОСОБА_1 була стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 1235,64 грн.

Згідно листа ВАТ «Содовий завод» № 01-23/132 від 21.03.2016 року, стягнення з ВАТ «Содовий завод» заборгованості по заробітної плати в сумі 1235,64 грн. виконати не уявляється можливим, оскільки в цілому заборгованість ВАТ «Содовий завод» за боргами по заробітній платі станом на 01.03.2016 року складає 4107,0 тис. грн. ВАТ «Содовий завод» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, яка триває до теперішнього часу. Рішення судів, які прийняті тільки в частині стягнення дійсної заборгованості по заробітній платі, яка рахується за даними бухгалтерського обліку на ВАТ «Содовий завод», визнаються, а в іншій частині не визнаються. У ситуації яка склалася, рішення судів в ліквідаційної процедурі по справі про банкрутство можуть бути прийняті к виконанню тільки після проведення аукціону по продажу майна, яке в даний час готується к проведенню продажу майна за частинами (лотами) товарної біржі «Феміда», яка уповноважена проводити торги. Крім того, у відношенні ВАТ «Содовий завод» відкрита ліквідаційна процедура, забороняється у відношенні ВАТ «Содовий завод» застосовувати будь-які економічні санкції, які погіршують положення банкрута. ВАТ «Содовий завод» після проведення аукціону (торгів) може приймати будь-які заходи щодо погашенню боргу та тільки по дійсним вимогам, як це передбачено законом, яким у ліквідаційній процедурі керується ВАТ «Содовий завод». На даний час виконати рішення суду по справі у відношенні ОСОБА_1 не представляється можливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не ріже двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Зі змісту ч. 7 ст.43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 1075,07 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з положеннями частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року заходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці працівникам у звязку з індексацією за рахунок власних коштів (стаття 1, частина перша статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року.

Положенням статті 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати, що провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), а саме у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам грошових доходів: пенсії, соціальних виплат, стипендії, заробітної плати (грошового забезпечення тощо).

Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у звязку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Із розяснень, викладених у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вбачається, що у справах, повязаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у звязку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст. 33 Закону України «Про оплату праці» між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 1998 року № 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

За наявності зазначених умов у тому ж самому порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у звязку з несвоєчасним виконанням рішення.

Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці» і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними Постановою від 23 квітня 1999 року №692) підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів» у звязку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати за період з 1 жовтня 1998 року по 01 квітня 2016 року (згідно меж заявлених та підтриманих позовних вимог) видно, що розмір даної компенсації складає 18051,73 грн. (з розрахунку (1235,64 грн. + 1075,07 грн.) х 781,22 % / 100 %), де, згідно даних Міністерства статистики України, приріст індексу споживчих цін за період з 01 жовтня 1998 року по 01 квітня 2016 року складає 781,22 %; заборгованість по заробітній платі складає 1235,64 грн. та 1075,07 грн. Даний розрахунок є обґрунтованим, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення компенсації заробітної плати платі у розмірі 18051,73 грн. в звязку з порушенням строків її виплати задоволенню підлягають у повному обсязі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 27, 59, 60, 61, 88, 192, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 117, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, Законом України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року, Законом України «Про судовий збір», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати задовольнити.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: 84100 Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, б. 91, р/р 263103 у АК ПІБ, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі в розмірі 1075 (одна тисяча сімдесят пять) грн. 07 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати у розмірі 18051 (вісімнадцять тисяч пятдесят одна) грн. 73 коп.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: 84100 Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, б. 91, р/р 263103 у АК ПІБ, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895, судовий збір на користь держави у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /Словянськ/22030001.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_2