Справа № 148/653/16-ц
Провадження №2/148/329/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2016 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.,
секретаря Лавренюк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на об'єкти нерухомості,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним вище позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 02.10.2014 року він з відповідачем ОСОБА_3 уклав попередній договір купівлі-продажу автогаража, що складається з автомайстерні та складу автозапчастин, які розташовані по вул.. Л. Українки, 38а та старої столової, розташованої по вул. Л. Українки, 38 в с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області. Відповідно до п.4 вказаного договору ОСОБА_1 на момент підписання даного договору розрахувався з ОСОБА_2 в повному обсязі. Підтвердженням даного факту є розписка ОСОБА_2 від 02.10.2014 року, в якій зазначено, що 02.10.2014 року у виконання умов попереднього договору купівлі-продажу ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти та у виконання умов договору зобовязується у тримісячний строк, та не пізніше 02 січня 2015 року після розрахунку виготовити технічну документацію на земельну ділянку, де розташовується нерухоме майно та укласти договір купівлі-продажу вказаного майна.
Від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу відповідач ухиляється та чинить перешкоди. В звязку з тим, що сторонами узгоджено всі істотні умови договору, відбулося його часткове виконання, що підтверджується передачею коштів та правоустановчих документів, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, позивач просить визнати договір купівлі-продажу дійсним; визнати за ним право власності на автогараж, що складається з автомайстерні, позначеної на плані літ. «А», «а» загальною площею 287,2 кв.м. та складу автозапчастин, позначеного на плані літ. «Б» загальною площею 206,0 кв.м по вул. Л. Українки, 38а, та стару столову, позначену згідно плану літ. «А» загальною площею 218,0 кв.м., розташовану по вул. Л. Українки, 38 в с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області загальною вартістю 151455 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Пояснив, що 02.10.2014 року між ним та відповідачем фактично був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих по вул. Л. Українки, 38а та вул. Л. Українки, 38 в с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області, підтвердженням чому є те, що він передав 160000 грн. відповідачеві ОСОБА_2, а останній передав йому технічну документацію на обєкти нерухомості. Посвідчити даний договір нотаріально на час укладення договору вони не могли, оскільки земельна ділянка під будівлями не оформлена належним чином, а тому нотаріус повідомив, що в такому разі не посвідчить договір. Саме тому між ним та відповідачем було досягнуто домовленості про те, що договір буде посвідчено нотаріально після виготовлення відповідачем технічної документації на землю, на якій розміщені обєкти нерухомості. Однак до сьогодні відповідач цього свого зобовязання не виконав. Також зазначив, що в кінці 2015 року він усно звертався до відповідача з проханням нотаріально посвідчити договір, однак відповідач відмовився через зайнятість. Після цього він до нього не звертався з цього приводу. Повідомив також, що на сьогодні він займається питанням щодо належного оформлення земельної ділянки, на якій знаходяться куплені ним обєкти нерухомості. Просив визнати договір купівлі-продажу від 02.10.2014 року, укладений між ним та ОСОБА_2, дійсним та визнати за ним право власності на обєкти нерухомості, куплені ним за цим договором.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від нього до суду надійшла заява, в якій він зазначає, що передав ОСОБА_1 взамін грошових коштів документи на стару столову та склад із прибудовами, але не має змоги оформити землю за даною адресою. Просить розглянути справу у його відсутність.
За таких обставин суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 02.10.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали попередній договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач зобовязався продати та передати позивачу автогараж, що складається із автомайстерні та складу автозапчастин по вул.Л. Українки, 38а та старої столової по вул. Л.Українки, 38 в с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області. Відповідно до п. 3 вказаного договору сторони погодили, що оплату за договором буде здійснено ОСОБА_1 одразу після укладення попереднього договору, а нотаріальне оформлення основного договору купівлі-продажу буде оформлено в тримісячний строк одразу ж після виготовлення технічної документації на землю ОСОБА_2 не пізніше ніж до 02 січня 2015 року. Згідно п. 4 вказаного договору договір купівлі-продажу буде вчинено за 160000 грн. (а.с.4).
Факт належності на праві власності ОСОБА_2 комплексу будівель та споруд автогаража по вул. Л. Українки, 38а та старої столової по вул. Л. Українки, 38 в с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області підтверджується рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 16.04.2009 року (а.с. 6), витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 7, 8).
Встановлено судом і те та не заперечено сторонами, що ОСОБА_2 в якості виконання умов попереднього договору отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 160000 грн. та зобовязався в місячний строк та не пізніше 02.01.2015 року після розрахунку виготовити технічну документацію на земельну ділянку, де розташоване майно за даним договором, та укласти основний договір купівлі-продажу, що підтверджується копією розписки (а.с.5).
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 технічну документацію на обєкти нерухомості: автогараж, що складається з автомайстерні та складу автозапчастин, стару столову, які розташовані по вул. Л.Українки, 38а та вул. Л. Українки , 38 в с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області. Не заперечено цього в судовому засіданні самим позивачем та визнається це відповідачем у адресованій суду заяві.
Згідно довідки від 06.04.2016 року, виданої виконавчим комітетом Юрківської сільської ради, земельна ділянка за межами населеного пункту на території Юрківської сільської ради, на якій розташовані комплекс будівель і споруд (автогараж та стара столова) не приватизована, та відомостями щодо документів на право власності на дану земельну ділянку сільська рада не володіє.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажуодна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язуєтьсяприйняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 640 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умовдоговору, щопідтверджуєтьсяписьмовимидоказами,івідбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Уцьомуразінаступненотаріальнепосвідчення договору не вимагається.
Згідно розяснень, викладених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемнимиєтількиправочини,які відповіднодо чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
У зв'язку з недодержанням вимог закону пронотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК .
Аналізуючи досліджені в ході судового розгляду докази, з огляду на приписи ч. 3 ст. 640 ЦК України суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.10.2014 року не відповідає вимогам закону щодо його форми, оскільки не посвідчений нотаріально та є неукладеним, а тому підстав для визнання його дійсним суд не вбачає.
Крім того, жодними належними доказами позивачем суду не доведено, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення укладеного договору та що така можливість втрачене. У своїх поясненнях позивач зазначив, що фактично договір не був нотаріально посвідчений саме через те, що земельна ділянка, на якій розміщені обєкти нерухомості, не оформлена належним чином.
При встановлених обставинах суд не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220, 640, 652, 655, 657 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на об'єкти нерухомості залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Л.А. Штифурко
Судове рішення № 57527633, Тульчинський районний суд Вінницької області було прийнято 28.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 148/653/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: