Рішення № 57527284, 05.05.2016, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1393/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року Вінницький районний суд Вінницької області

в складі :

головуючого судді Бондаренко О.І.,

при секретарі Нагірняк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, мотивуючи вимоги тим, що 10.07.2013 року в м. Вінниці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

На дату ДТП діяв договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Статус». Вину відповідача у скоєнні ДТП було встановлено у судовому порядку.

До ПрАТ «СК «Статус» звернувся уповноважений власником пошкодженого автомобіля, відповідно до довіреності від 21.05.2011 року, ОСОБА_2 із заявою на виплату страхового відшкодування.

Керуючись умовами Договору та діючим законодавством України, ПрАТ «СК «Статус» виплатило страхове відшкодування в розмірі 3491 грн. 03 коп..

Згідно з п. п. «ґ» п. п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду у строки і за умов, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 цього ж Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Всупереч вищевказаних норм, відповідач не повідомив ПрАТ «СК «Статус» про настання ДТП.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

22.01.2014 року ПрАТ «СК «Статус» звернулось до відповідача із регресною вимогою № 153. У відповідь відповідач повідомив про часткове заперечення проти вимоги, оскільки 27.11.2013 року відповідач передав ОСОБА_2 1500 грн. в якості відшкодування шкоди. Хоча ту частину вимоги, проти якої не заперечував також не виконав.

Однак, із суми виплаченого ПрАТ «СК «Статус» страхового відшкодування було вирахувано передбаченої полісом франшизу в розмірі 1000 грн. та 728 грн. 88 коп. фізичного зносу пошкодженого автомобіля (що склав коефіцієнт 0,3323 - згідно з висновком № 117П-07).

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Відповідно до абзацу 2 п. 12.1 ст. 12 та п. 36.6 ст. 36 цього ж Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Також, відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Оскільки страхове відшкодування було виплачено 04.11.2013 року, а згідно з наданою відповідачем розпискою, останній передав 1500 грн. ОСОБА_2 27.11.2013 року, то передані відповідачем кошти є відшкодуванням шкоди в межах суми, яку не покрила страховка. У будь-якому разі, виплачений розмір страхового відшкодування, був розрахований у відповідності до законодавства.

Вказане право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» відповідно до укладеного Договору про надання фінансових послуг факторингу від 28.04.2014 року.

Станом на 31.05.2012 року Товариство було зареєстровано в Державному реєстрі фінансових установ, зокрема, 07.07.2011 року відповідно до розпорядження № 421 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Товариство було зареєстровано як фінансову установу та видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 296.

Відповідно до додатку до свідоцтва ФК № 296 про державну реєстрацію фінансової установи від 07.07.2011 року, видами фінансових послуг, які має право здійснювати Товариство без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства є зокрема й факторинг.

З метою досудового врегулювання даного питання, позивач надіслав відповідачеві претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу № 90 від 04.02.2016 року, яку згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, останній отримав 11.02.2016 року, однак, станом на день подачі даного позову до суду, відповіді на претензію до позивача не надходило.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 3491 грн. 03 коп. шкоди в порядку регресу та 1378 грн. 00 коп. судових витрат з оплати судового збору.

Представник позивача ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позов підтримує та просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Такого висновку суд дійшов з наступного.

19.04.2013 року між ПРАТ «СК «Статус»» та ОСОБА_1 було укладено договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників транспортних засобів АС/0807957, відповідно до якого в період з 19.04.2013 року до 18.04.2014 року забезпечувалася цивільно правова відповідальність водія, який керував автомобілем «Форд», д.н. НОМЕР_1 (а.с. 7).

Згідно постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 21.08.2013 року, 10.07.2013 року о 15 год. 30 хв. в м. Вінниці по вул. Садовій, в районі будинку №14, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Форд - Транзит» /д.н.з. НОМЕР_1/, рухаючись заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечно в його діях, допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ» /д.н.з. НОМЕР_2/ під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався позаду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, потерпілих осіб немає, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП., за що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. в прибуток держави (а.с.85).

До ПрАТ «СК «Статус» звернувся уповноважений власником пошкодженого автомобіля, відповідно до довіреності від 21.05.2011 року, ОСОБА_2 із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с. 11).

Керуючись умовами Договору та діючим законодавством України, ПрАТ «СК «Статус» виплатило страхове відшкодування в розмірі 3491 грн. 03 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 830 від 04.11.2013 року (а.с. 37 - 39).

Згідно з пп. «ґ» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду у строки і за умов, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 цього ж Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Всупереч вищевказаних норм, відповідач не повідомив ПрАТ «СК «Статус» про настання ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

22.01.2014 року ПрАТ «СК «Статус» звернулось до відповідача із регресною вимогою № 153 (а.с. 40 - 43).

У відповідь відповідач повідомив про часткове заперечення проти вимоги, оскільки 27.11.2013 року відповідач передав ОСОБА_2 1500 грн. в якості відшкодування шкоди. Хоча ту частину вимоги, проти якої не заперечував також не виконав (а.с. 43).

Із суми виплаченого ПрАТ «СК «Статус» страхового відшкодування було вирахувано передбаченої полісом франшизу в розмірі 1000 грн. та 728 грн. 88 коп. фізичного зносу пошкодженого автомобіля, що склав коефіцієнт 0,3323, згідно з висновку № 117П-07 (а.с. 20 - 34).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Згідно абзацу 2 п. 12.1 ст. 12 та п. 36.6 ст. 36 цього ж Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Оскільки страхове відшкодування було виплачено 04.11.2013 року, а згідно з наданою відповідачем розпискою, останній передав 1500 грн. ОСОБА_2 27.11.2013 року, то передані відповідачем кошти є відшкодуванням шкоди в межах суми, яку не покрила страховка. У будь-якому разі, виплачений розмір страхового відшкодування, був розрахований у відповідності до законодавства.

Право регресної вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» відповідно до укладеного Договору про надання фінансових послуг факторингу від 28.04.2014 року (а.с. 48 - 55).

Станом на 31.05.2012 року позивач зареєстрований в Державному реєстрі фінансових установ, зокрема 07.07.2011 року відповідно до розпорядження № 421 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Товариство було зареєстровано як фінансову установу та видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 296. Відповідно до додатку до свідоцтва ФК № 296 про державну реєстрацію фінансової установи від 07.07.2011 року, видами фінансових послуг, які має право здійснювати Товариство без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства є зокрема й факторинг (а.с. 56 - 75)

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

З метою досудового врегулювання даного питання, позивач надіслав відповідачеві претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу № 90 від 04.02.2016 року, яку згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, останній отримав 11.02.2016 року, однак до цього часу відповіді на претензію до позивача не надходило (а.с. 44 - 47).

Оскільки постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 21.08.2013 року встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то дана обставина, у відповідності до вимог ст. 61 ЦПК України /постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою/, доказуванню не підлягає.

Так як до ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» перейшло право регресної вимоги до ОСОБА_1, який несе відповідальність за завдані збитки, то за таких обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Визначаючись щодо стягнення судових витрат, суд встановив, що відповідно до ст.79 ЦПК України до судових витрат відносяться: судовий збір та витрати, повязані з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, витрати, повязані з явкою до суду, витрати, повязані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, а також витрати, повязані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

Як встановлено по справі, ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» було понесено судові витрати, зокрема, у звязку із зверненням до суду сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн. 00 коп.

За ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам.

Беручи до уваги повне задоволення вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» 1378 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 12, 29, 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1077, 1082, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 158, 209, 212, 214 -215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» /36020, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 14-А/22, поштова адреса: 36008, м. Полтава, вул. Ветеринарна, 22, кім. 108, п.р. № НОМЕР_4 в АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647, код ЄДРПОУ 37686922/ в порядку регресу 3491 грн. 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» судові витрати в сумі 1378 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :