Постанова № 57523798, 26.04.2016, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/958/16-а

Провадження № 2-а/192/4/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2016 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання - Сербіної Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солонянської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації, про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки, якій діє на підставі довіреності від 25 серпня 2015 року, з урахуванням уточнень від 05 квітня 2016 року, звернувся до суду з адміністративним позовом до Солонянської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 з 26 листопада 2005 року проживала без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1. Шлюб вони не змогли зареєструвати, тому що позивач не досягла 18-річного шлюбного віку, оскільки 12.03.2005 року їй виповнилося лише 16 років. За час проживання у незареєстрованому шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. Реєстрацію народження синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позивач здійснила за своїм прізвищем та громадянством, а ім'я та по батькові батька дітей зазначено за її вказівкою. За її заявою та заявою ОСОБА_4 реєстрацію народження доньки ОСОБА_7 проведено за його прізвищем, ім'ям та по батькові.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, ОСОБА_4 10.03.2014 року був мобілізований до складу Збройних сил України і ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час проведення бойових дій на території Луганської області.

Рішенням Солонянського районного суду від 26.11.2014 року було встановлено факт батьківства ОСОБА_4 стосовно синів позивачки ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Рішенням Солонянського районного суду від 26.11.2014 року було встановлено факт проживання позивачки і ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 26.11.2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_4.

Представник позивача посилається на те, що таким чином підтверджено, що позивач є членом сім'ї загиблого ОСОБА_4, а малолітні сини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є його утриманцями.

23 листопада 2015 року позивач звернулася до комісії при Управлінні соціального захисту населення, створеної Солонянською районною державною адміністрацією для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з заявою про встановлення відносно неї статусу особи, на яку поширюється чинність вказаного закону. Рішенням комісії від 24.11.2015 року позивачу було відмовлено у встановлені вказаного статусу згідно з п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки вона не перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_4

Представник позивача вважає, що таке рішення комісії є незаконним, оскільки відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належить один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні. Відповідно до ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до рішення Солонянського районного суду від 26.11.2014 року, яким встановлено факт проживання позивачки і ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 26.11.2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_4, позивачка є членом його сім'ї, а тому на неї поширюється чинність п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Рішенням Солонянського районного суду від 26.11.2014 року встановлено факт батьківства ОСОБА_4 стосовно синів позивачки, а за її заявою та заявою ОСОБА_4 проведено реєстрацію народження їх доньки за його прізвищем, іменем та по батькові. Вказаним рішенням суду закріплено, що проживаючи майже на протязі 9 років однією сім'єю без реєстрації шлюбу, маючи трьох спільних дітей, позивач ОСОБА_1 набула статус дружини ОСОБА_4, до і після його смерті вона не перебувала і не перебуває у шлюбі, тому на неї, як на дружину загиблого ОСОБА_4 також поширюється чинність п.1 ст.10 казаного закону.

Представник позивача вважає, що комісія не повинна була керуватися положеннями частини 2 ст.21 СК України, яка передбачає, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, оскільки СК України передбачає однакові права як для подружжя, так і для проживаючих однією сім'єю без реєстрації шлюбу відносно особистих немайнових прав та обов'язків, прав особистої приватної власності, прав та обов'язків по утриманню та інше.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Представник позивача у судовому засіданні 26 квітня 2016 року позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, а також просив долучити до матеріалів справи копії рішень комісії УСЗН Солонянської РДА про встановлення статусу сім'ї загиблого військовослужбовця в АТО дітям позивачки та загиблого ОСОБА_4 в якості доказу того, що комісія при встановленні дітям статусу «Члени сім?ї загиблого (померлого) ветерана війни» прийняла до уваги той факт, що рішенням суду був встановлений факт батьківства ОСОБА_4

Представник відповідача Солонянської районної державної адміністрації - Догонова Т.В., яка діє на підставі доручення від 30.12.2015 року (а.с.46), у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, оскільки позивач ОСОБА_1 не перебувала у зареєстрованому шлюбі із загиблим ОСОБА_4, а тому не має законних підстав для встановлення їй статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Представник відповідача Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації - Лактіонова І.Г., яка діє на підставі довіреності (а.с.60-61) у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що ОСОБА_1 звернулася до управління соціального захисту населення Солонянської РДА за встановленням статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Рішенням комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу відповідно до вказаного закону від 24.11.2015 року заявниці було відмовлено на законних підставах у встановленні даного статусу, оскільки відповідно до ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того виплачується йому пенсія чи ні. Оскільки позивач ОСОБА_1 не перебувала з загиблим ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, то статусу члена сім'ї загиблого вона не набула. У переліку документів, передбаченому п.4 та п.6 Постанови КМУ від 25.12.2013 року №740 «Про затвердження порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» обов'язковим для надання є свідоцтво про шлюб, яке у позивачки відсутнє.

Суд, вислухавши представника позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 листопада 2015 року позивач звернулася до управління соціального захисту населення Солонянської РДА із заявою про встановлення їй статусу сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни АТО ОСОБА_4, який приймав участь у антитерористичній операції на території Луганської та Донецької області та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9,16,17).

Рішенням комісії Управління соціального захисту населення Солонянської райдержадміністрації для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту» від 24 листопада 2015 року позивачці було відмовлено у встановленні статусу особі, на яку поширюється дія такого закону, у зв'язку з тим, що вона не перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_4 (а.с.10).

Статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначено вичерпний перелік осіб, які відносяться до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, а саме: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Частиною 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України), передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Статтею 21 СК України визначено поняття шлюбу як сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Частиною 2 вказаної статті СК України зазначено, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до положень ст. 27 СК України, державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України (ч. 3 ст. 27 СК України).

Відповідно до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 23 вересня 2015 року для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинністьЗакону України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту», членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати органу праці та соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається органами праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів. Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, комісією управління соціального захисту населення Солонянської райдержадміністрації позивачці було відмовлено у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» саме з тих підстав, що остання не перебувала у зареєстрованому шлюбі з загиблим ОСОБА_4 та не надала до заяви свідоцтво про шлюб, тобто не є дружиною загиблого на яку розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (а.с.10).

Суд зазначає, що оскільки Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" право на отримання статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» має, зокрема, саме дружина загиблого, яка не одружилася вдруге, а рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року було встановлено лише факт проживання позивачки і ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 26.11.2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_4, то проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Відповідно до постанови ВСУ від 10 березня 2015 року у справі №21-615а14 в окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім'ї, а її учасники визнаватися членами сім'ї, яким з огляду на об'єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов'язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних. Однак попри цю схожість, вони не уподібнюються (не ототожнюються) з ними, і жінка та чоловік, які утворили неодружену сімейну пару та за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім'ї, що не є рівнозначним поняттям «чоловік» та «дружина», позаяк саме цими термінами закон персоніфікує кожного з подружжя як суб'єкта правовідносин між собою.

Оскільки Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відносить саме дружину, то суд приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на отримання такого статусу.

Керуючись ст.ст. 11,70, 71, 94-103, 160-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Солонянської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації, про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина