Ухвала суду № 57521908, 29.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3889/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1, стягувач - ОСОБА_2, на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Горкавої Ольги Володимирівни,

встановив:

Скаржник звернувся до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що постанову про розшук майна боржника від 22.01.2016 року отримав 22.02.2016 року простою поштою. З даною постановою він не згоден, оскільки вважає, що вона постановлена з порушенням порядку вчинення виконавчих дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та порушує його істотні права, в тому числі право на добровільне виконання рішення суду. Про наявність судового рішення йому не біло відомо, як і про відкриття виконавчого провадження, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження він не отримував. Він бажає і виконує рішення суду добровільно, пересилаючи кошти стягувачу з часу коли дізнався про наявність такого рішення - 25.02.2016 року. Крім того, державний виконавець мав з'ясувати його майновий стан, і лише за відсутності коштів, цінностей, звертати стягнення на належне майно. Постанова про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, не затверджена начальником відділу, та надіслана не наступного дня, а через 27 днів. Вважає, що державним виконавцем Горкавою О.В. були допущені грубі порушення Закону України «Про виконавче провадження». Він (скаржник)бажає добровільно виконувати рішення суду, у зв'язку з чим просить суд визнати дії виконавця неправомірними щодо винесення постанови про розшук майна від 22.01.2016 року, скасувати постанову та зобов'язати виконавця направити йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом і усунути порушення його права на добровільне виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, просив її задовольнити. Зауважив, що журнал вихідної кореспонденції не є належним доказом, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження має направлятися рекомендованим листом.

В судове засідання стягувач не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи сповіщалася згідно норм процесуального законодавства, заяв про відкладення чи про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.

В судовому засіданні представник суб'єкта оскарження з доводами скаржника не погодився, просив врахувати його письмові заперечення та відмовити у задоволенні скарги.

Вислухавши представника скаржника, представника суб'єкта оскарження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги скаржника підлягають задоволенню.

В суді встановлено, що 12.03.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва по справі № 755/926/2014 видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.

02.04.2014 року ОСОБА_2 звернулася до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

04.04.2014 року державним виконавцем Клименко Р.В. відкрито виконавче провадження № 42854638.

04.07.2014 року постановою державного виконавця Мироненко Н.М. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1. На підставі даної постанови накладено арешт на автомобіль, який належить боржнику.

22.01.2016 року державним виконавцем Горкавою О.В. винесено постанову про розшук майна боржника - транспортного засобу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтями 5, 6 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

На вимогу суду представником суб'єкта оскарження надано копію виконавчого провадження № 42854638, яке містить наступні документи: супровідний лист від 04.04.2014 року про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження; постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2014 року; заява про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2014 року; виконавчий лист від 12.03.2014 року; заява про накладення арешту від 21.06.2014 року; супровідний лист про направлення постанови про арешт майна боржника від 04.07.2014 року; постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.07.2014 року; заява про видачу довідки щодо неотримання аліментів від 16.122015 року; довідка про неотримання аліментів від 10.12.2014 року; заява про надання довідки про неотримання аліментів від 04.06.2015 року; довідка про неотримання аліментів від 12.06.2015 року; заява про видачу довідки про неотримання аліментів від 18.01.2016 року; довідка про неотримання аліментів (без дати); повідомлення про накладення арешту на транспортний засіб від 21.08.2014 року; відповідь на запит з ДПС від 24.12.2015 року; відповідь з Пенсійного фонду від 12.01.2016 року; супровідний лист про направлення постанови про розшук майна (без дати); постанова про розшук майна боржника - транспортного засобу, від 22.01.2016 року; довідка про неотримання аліментів від 27.01.2016 року; заява про видачу довідки-розрахунку аліментів від 09.03.2016 року; довідка-розрахунок боргу по аліментам від 16.03.2016 року; повідомлення про отримання грошового переказу від 09.03.2016 року; довідка-розрахунок боргу по аліментам від 01.04.2016 року.

З копії виконавчого провадження слідує, що доказів про направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, яка має направлятися рекомендованим листом, провадження не містить. З часу відкриття виконавчого провадження - 04.04.2014 року, з метою виконання судового рішення, державний виконавець 23.12.2015 року, більше ніж через рік після відкриття виконавчого провадження, звернувся до податкової служби та пенсійного фонду задля з'ясування доходів боржника.

В даному випадку державним виконавцем не було дотримано порядку направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, не перевірялося місце проживання боржника, відсутні виходи державного виконавця по місцю проживання боржника, відсутні виклики боржника, відсутні звернення до відповідних органів з метою примусового приводу, оголошення боржника в розшук, та інші докази про дійне намагання виконати судове рішення, враховуючи широкі повноваження державного виконавця.

На думку суду, виконавче провадження здійснювалося з грубим порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції.

В даному випадку, виконавче провадження не містить доказів про направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом, доказів про його вручення чи повернення конверту без вручення з певних підстав. Це свідчить про неналежне повідомлення боржника щодо відкриття виконавчого провадження, та порушення права боржника на добровільне виконання судового рішення.

Як слідує з довідки виданої виконкомом Григорівської сільської ради від 15.04.2016 року, ОСОБА_1 з 09.01.2014 року по даний час проживає в АДРЕСА_1, без реєстрації місця проживання.

Крім того, скаржником надано докази проте, що він намагається добровільно виконати судове рішення, здійснюючи перекази коштів стягувачу.

По даній справі встановлено, що державним виконавцем не було прийнято всіх мір по виконанню рішення, що призвело до передчасного та неправомірного винесення постанови про оголошення розшуку майна боржника.

Враховуючи вимоги законодавства України та обставини, які встановлені в процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що скарга є обґрунтованою, доведеною, та підлягає задоволенню. В даному випадку постанова про розшук майна боржника від 22.01.2016 року є неправомірною та підлягає скасуванню, і державний виконавець має вчинити дії з приводу направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження згідно вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» та надати боржнику право на добровільне виконання судового рішення згідно вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова про розшук майна боржника від 22.01.2016 року боржник отримав лише 22.02.2016 року, направлена державним виконавцем 19.02.2016 року - майже через місяць, про що свідчить відмітка поштового відділення, скарга подана до суду 29.02.2016 року, що дає підстави вважати, що строк скаржником не пропущено.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

По даній справі представник суб'єкта оскарження не надав жодного належного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В силу частини 2 статті 387 Цивільного процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 5, 6, 11, 25, 31, 40 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 60, 294, 383-387 ЦПК України,

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1, стягувач - ОСОБА_2, на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Горкавої Ольги Володимирівни - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Горкавої Ольги Володимирівни щодо винесення постанови про розшук майна боржника від 22 січня 2016 року неправомірними.

Скасувати постанову про розшук майна боржника від 22 січня 2016 року, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Горкавою Ольгою Володимирівною у виконавчому провадженні № 42854638.

Зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, що здійснює виконання ВП № 42854638 вчинити дії, які передбачені ст.ст. 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: