Рішення № 57516743, 26.04.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16744/15-ц

Провадження № 2/161/1179/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Гриня О.М.

при секретарі Пилипюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРАВЕКС-БАНК до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулося в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.11.2008 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником усіх прав та обовязків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1159-094/08Р, за умови якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 111538,00 грн. для своєчасної оплати останнім вартості автомобіля, що купується за договором купівлі-продажу автомобіля від 18.11.2008 року, та сплати страхових платежів за договором страхування автомобіля.

Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору видача кредиту здійснюється шляхом видачі грошових коштів з каси банку після укладення договору застави і надання позичальником документа, що підтверджує страхування заставленого майна на користь банку.

Відповідне зобовязання було виконано позивачем 19 листопада 2008 року, що підтверджується заявою про видачу готівки № 1 від 19.11.2008 року.

Пунктом 1.2 кредитного договору встановлено, що кредит надається позичальникові терміном з 11 листопада 2008 року до 19 листопада 2015 року зі сплатою 30 % річних.

Пунктом 4.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 1328,00 грн. щомісяця до 10-го числа наступного місяця.

З метою забезпечення виконання зобовязань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором, 19.11.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1159-094/08Р.

В порушення умов договору відповідачі зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконали, у зв'язку з чим станом на 28.05.2015 року у них виникла заборгованість перед ПАТ КБ Правекс-Банк в сумі 563047,26 гривень.

У звязку з цим, просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 563047,26 грн., яка складається з 91617,70 грн. заборгованості за кредитом, 143283,11 грн. заборгованості за процентами, 109068,26 грн. неустойки (пені) за кредитом, 219078,19 грн. неустойки (пені) за процентами, та судові витрати, повязані з розглядом справи.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення до позову з клопотанням про застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 19.11.2008 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником усіх прав та обовязків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1159-094/08Р, за умови якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 111538,00 грн. для своєчасної оплати останнім вартості автомобіля, що купується за договором купівлі-продажу автомобіля від 18.11.2008 року, та сплати страхових платежів за договором страхування автомобіля.

Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору видача кредиту здійснюється шляхом видачі грошових коштів з каси банку після укладення договору застави і надання позичальником документа, що підтверджує страхування заставленого майна на користь банку.

Відповідне зобовязання було виконано позивачем 19 листопада 2008 року, що підтверджується заявою про видачу готівки № 1 від 19.11.2008 року.

Пунктом 1.2 кредитного договору встановлено, що кредит надається позичальникові терміном з 11 листопада 2008 року до 19 листопада 2015 року зі сплатою 30 % річних.

Пунктом 4.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 1328,00 грн. щомісяця до 10-го числа наступного місяця.

Пунктом 4.5 кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у термін до 10 числа місяця наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору, вказаного у п. 1.2 даного договору.

З метою забезпечення виконання зобовязань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором, 19.11.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1159-094/08Р.

Відповідно дост.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.1048,1049ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК Українивизначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 530 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та закону.

При вирішенні справи суд приймає до уваги те, що, відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, в зв'язку з чим просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.256,257,267 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюються тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору № 1159-094/08Р від 19 листопада 2008 року, п.4.4 розділу «Порядок надання кредиту, умови погашення заборгованості та сплати відсотків» викладено у наступній редакції: «п.4.4 позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 1328,00 грн. щомісяця до 10-го числа наступного місяця».

Судом встановлено, що вказаним кредитним договором, позичальник взяв на себе зобов'язання погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 1328,00 грн. щомісяця до 10-го числа наступного місяця.

Позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, згідно постанови Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-20цс14.

За даними розрахунку заборгованості погашення боргу за кредитним договором останній раз проводилося 18 березня 2010 року, а отже до 10 квітня 2010 року відповідач черговий щомісячний платіж не здійснив, а тому початком перебігу строку позовної давності необхідно вважати 11 квітня 2010 року.

Таким чином перебіг позовної давностіза вимогами кредитора розпочався з квітня 2010 року і до моменту звернення до суду з позовними вимогами 29 жовтня 2015 року такий строк сплив.

Крім того, згідно п.9.2 Кредитного договору, сторони шляхом підписання даного договору дійшли згоди про те, що у випадку виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та (або) сплатою відсотків за користування кредитом строк користування кредитом, зазначений у п.1.2 даного Договору, припиняється достроково на 10 день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення.

Таким чином, кредитний договір, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Правекс-Банк» (правонаступник АКБ «Правекс-Банк») припинив свою дію з 10 квітня 2010 року.

Відповідно до ч.4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд вважає, що є передбачені законом підстави для відмови в задоволенні позову в зв'язку з спливом строку позовної давності.

Керуючись 3, 8, 10, 14, 30, 60, 61, 208, 209, 213, 214, 215, 360-7 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 листопада 2008 року № 1159-094/08Р -відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.