Ухвала суду № 57515003, 28.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Беця О.В., Сокуренка Д.М.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва Годуєва В.О. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року,

за участю прокурора - Годуєва В.О.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року в кримінальному провадженні №12013110000000134, внесеному 31.01.2013 р. до ЄРДР, відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Лисенка М.Б., погодженому прокурором відділу прокуратури м. Києва Вільчинським О.В., із доповненнями до нього, погодженими прокурором відділу прокуратури міста Києва Годуєвим В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в сел. Голуб'ятин, Попільнянського району, Житомирської області, працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, несудимий, -

якому повідомлена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, щодня в період з 22:00 години до 6:00 години наступної доби.

Також на підозрюваного ОСОБА_2 покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Лисенка М.Б., прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Києва та селища Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, де він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії даної ухвали визначений слідчим суддею до 15.05.2016 року включно.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що слідчим не було доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні та дійшов висновку, що відповідним і достатнім у кримінальному провадженні буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва Годуєв В.О. подав апеляційну скаргу в якій вважаючи оскаржуване рішення незаконним просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2016 р. скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Лисенка М.Б. у кримінальному провадженні №12013110000000134 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог прокурор вказує, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що слідчий суддя не вірно дійшов висновку щодо ступеню та об'єму наявних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки після повідомлення ОСОБА_2 про підозру та вручення йому судового виклику щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній до суду не з'явився, на підставі чого до нього слідчим суддею було застосовано привід, однак рішення слідчого судді органам досудового розслідування виконати не вдалося у зв'язку з невстановленням місця перебування підозрюваного, а тому надалі було постановлено ухвалу про дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в той же день оголошено у розшук, оскільки встановити місце перебування підозрюваного ОСОБА_2 не виявилось можливим.

А тому прокурор вважає, що з урахуванням вказаного та з огляду на тяжкість покарання, яка може загрожувати підозрюваному ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, ризик переховуватись від органу досудового розслідування та суду є цілком вірогідним.

При цьому посилається на те, що сукупність ризиків, вказаних органом досудового розслідування в клопотанні та підтверджених матеріалами кримінального провадження, свідчать про неможливість застосування на даній стадії досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_2 іншого, більш м'якого запобіжного заходу.

Також звертає увагу суду на той факт, що слідчим суддею належним чином не враховано обставини, визначених ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, майновий стан підозрюваного, невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_2, що у підсумку на думку сторони обвинувачення потягло прийняття слідчим суддею незаконного рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляції, пояснення підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, в провадженні СУ ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадженняпід №12013110000000134, внесені 31.01.2013 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України та за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2008-2009 р.р. ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», в сумі 131 761 037 грн.

Крім того встановлено, що ОСОБА_2 протягом 2009-2012 років займав посаду Голови Наглядової ради ПАТ «Радикал Банк» (Київська область, сел. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 2-В, МФО 319111, код ЄДРПОУ 36964568) та був засновником даної установи. Зловживаючи своїми повноваженнями за вказаною посадою, ОСОБА_2 протягом 2010-1 півріччя 2012 років, будучи Головою Наглядової ради ПАТ «Радикал Банк», розробив план злочину та організував вчинення дій, направлених на заволодіння грошовими коштами ПАТ «Радикал Банк» в особливо великих розмірах.

06.07.2013 р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в умисних діях, які виразилися в заволодінні шляхом обману чужим майном в особливо великих розмірах, а також у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

01.04.2016 р. старший слідчий в особливо важливих справах СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Лисенко М.Б., за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва Вільчинським О.В., із доповненнями до нього, погодженими прокурором відділу прокуратури міста Києва Годуєвим В.О., звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12.04.2016 р. слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва відмовив у задоволенні клопотання слідчого та застосував до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, щодня в період з 22:00 години до 6:00 години наступної доби.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження за клопотанням слідчого є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

Також, встановлено наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризик того, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебував у розшуку.

При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_2 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні слідчого ризики в сукупності з тяжкістю злочинів та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.

З урахуванням вказаного, а також даними про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації у Київській області, міцні сімейні та соціальні зв'язки, суд дійшов висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_2 альтернативного, більш м'якого запобіжного заходу домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати місце свого проживання у певний період доби, а тому зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що слідчий не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_2 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Даних обставин, також не було доведено прокурором під час апеляційного розгляду.

На думку колегії суддів, слідчий суддя місцевого суду під час розгляду клопотання в повній мірі дотримався підстав застосування запобіжного заходу та визначив цілі, які стоять за ним, а тому вірно застосував саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, яка говорить, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, а саме наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2 не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані судом при прийнятті рішення, в зв'язку з чим до підозрюваного застосовано наступний за суворістю запобіжний захід, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, і підстав вважати його занадто м'яким немає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор в апеляції, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року в кримінальному провадженні під №12013110000000134, внесеному 31.01.2013 р. до ЄРДР, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Лисенка М.Б., погодженому прокурором відділу прокуратури м. Києва Вільчинським О.В., із доповненнями до нього, погодженими прокурором відділу прокуратури м. Києва Годуєвим В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому повідомлена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, щодня в період з 22:00 години до 6:00 години наступної доби, із покладенням зазначених у ній обов'язків, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва Годуєва В.О. - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. Д з ю б і н О. Б е ц ь Д. С о к у р е н к о