Рішення № 57513685, 25.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.16р. Справа № 904/1157/16

За позовом Обласного комунального підприємства "Фармація", (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастро Корпорейшн Індастрі", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 156 786,07 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 01-Д/04 від 11.01.16р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Обласне комунальне підприємство "Фармація" (далі - позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастро Корпорейшн Індастрі" (далі - відповідач) про стягнення 192 562,78 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 182 954,30 грн. - основний борг, 613,31 грн. - 3% річних, 8 995,17 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 2 від 10.12.2014р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

В судовому засіданні від представника позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з тим, що між сторонами була досягнута домовленість про повернення відповідачем частини поставлених лікарських засобів позивачу на загальну суму 28 776,71 грн. Крім того, відповідачем здійснена часткова оплата на суму 7 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 34 від 02.03.16р. та № 96 від 14.03.16р., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача основний боргу у сумі 147 177,59 грн., пеню у розмірі 8 995,17 грн. та 3% річних у розмірі 613,31 грн. А також, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач тричі у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулись до господарського суду та знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2014 року між Обласним комунальним підприємством "Фармація", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гастро Корпорейшн Індастрі", як покупець, було укладено договір поставки № 2.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2015 року (п. 13.1. договору).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, які вказані у додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

Додатками до цього договору є додаткові угоди, специфікації, додатки, узгоджені постачальником замовлення покупця, рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником. Всі додатки до даного договору становлять невід'ємну частину даного договору (п. 1.2. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, приймання-передача продукції здійснюється представниками обох сторін згідно наданих постачальником супроводжуючих документів на товар із підписанням відповідних накладних.

Згідно п. 7.2. договору, загальна вартість договору складається з вартості всіх партій продукції, поставлених покупцю за цим договором.

Оплата здійснюється протягом 21 календарного дня з дати отримання покупцем відповідної партії продукції (п. 7.4. договору).

Відповідно до п.п. 8.1., 8.1.1., 8.1.2. договору, постачальник зобов'язується, забезпечити своєчасне постачання товару відповідно до п. 3 договору. Передавати товар покупцю з доданням необхідної товаросупроводжувальної документації.

У відповідності до п.п. 8.3., 8.3.1. договору, покупець зобов'язується, здійснювати оплату товару згідно п. 7.2. договору.

Пунктами 10.1., 10.2. договору встановлено, у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами умов даного договору, вони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов договору покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції.

02 січня 2015 року між Обласним комунальним підприємством "Фармація", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гастро Корпорейшн Індастрі", як покупець, було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 2 від 10.12.14р.

У відповідності до п. 1. додаткової угоди, сторони домовились доповнити п. 7.4. договору абзацом наступного змісту: "Оплата відповідної партії продукції, поставленої у грудні 2014 року, здійснюється покупцем протягом 240 календарних днів з дати отримання ним відповідної партії продукції".

За період з 02.09.2015 року по 01.02.2016 року позивач поставив товар відповідачу відповідно до умов договору поставки № 2 від 10.12.2014р. на загальну суму 434 954,30 грн., що підтверджується довіреностями та видатковими накладними:

- № РН-06-003927 від 02.09.2015р. на суму 857,83 грн.;

- № РН-06-003910 від 02.09.2015р. на суму 2 692,15 грн.;

- № РН-06-003926 від 02.09.2015р. на суму 19 868,10 грн.;

- № РН-06-003945 від 02.09.2015р. на суму 2 745,68 грн.;

- № РН-06-003946 від 02.09.2015р. на суму 1 705,75 грн.;

- № РН-06-003947 від 02.09.2015р. на суму 3 646,85 грн.;

- № РН-06-003948 від 02.09.2015р. на суму 36 883,08 грн.;

- № РН-06-003949 від 02.09.2015р. на суму 22 229,40 грн.;

- № РН-06-003952 від 02.09.2015р. на суму 240,32 грн.;

- № РН-06-003953 від 02.09.2015р. на суму 21 059,16 грн.;

- № РН-06-003954 від 03.09.2015р. на суму 5 430,68 грн.;

- № РН-06-004209 від 18.09.2015р. на суму 906,07 грн.;

- № РН-06-004210 від 18.09.2015р. на суму 610,81 грн.;

- № РН-06-004211 від 18.09.2015р. на суму 25 238,10 грн.;

- № РН-06-004212 від 18.09.2015р. на суму 14 931,89 грн.;

- № РН-06-004213 від 18.09.2015р. на суму 223,78 грн.;

- № РН-06-004214 від 18.09.2015р. на суму 3 451,43 грн.;

- № РН-06-004215 від 18.09.2015р. на суму 272,09 грн.;

- № РН-06-004216 від 18.09.2015р. на суму 4 504,62 грн.;

- № РН-06-004217 від 18.09.2015р. на суму 11 398,09 грн.;

- № РН-06-004218 від 18.09.2015р. на суму 1 787,53 грн.;

- № РН-06-004219 від 18.09.2015р. на суму 6 598,86 грн.;

- № РН-06-004220 від 18.09.2015р. на суму 11 572,21 грн.;

- № РН-06-004221 від 18.09.2015р. на суму 53 329,42 грн.;

- № РН-06-004828 від 23.10.2015р. на суму 7 329,53 грн.;

- № РН-06-004848 від 26.10.2015р. на суму 14 420,56 грн.;

- № РН-06-004874 від 27.10.2015р. на суму 9 730,86 грн.;

- № РН-06-004875від 27.10.2015р. на суму 132,60 грн.;

- № РН-06-004911 від 05.11.2015р. на суму 10 566,23 грн.;

- № РН-06-005191 від 11.11.2015р. на суму 9 939,80 грн.;

- № РН-06-005192 від 11.11.2015р. на суму 660,86 грн.;

- № РН-06-005946 від 22.12.2015р. на суму 22 619,99 грн.;

- № РН-06-005947 від 22.12.2015р. на суму 507,89 грн.;

- № РН-06-005948 від 22.12.2015р. на суму 22 861,35 грн.;

- № РН-06-005949 від 22.12.2015р. на суму 696,44 грн.;

- № РН-06-005950 від 22.12.2015р. на суму 22 419,38 грн.;

- № РН-06-005951 від 22.12.2015р. на суму 1 251,86 грн.;

- № РН-06-005952 від 22.12.2015р. на суму 641,24 грн.;

- № РН-06-000561 від 29.01.2016р. на суму 4 608,00 грн.;

- № РН-06-000562 від 29.01.2016р. на суму 3 167,96 грн.;

- № РН-06-000563 від 29.01.2016р. на суму 536,64 грн.;

- № РН-06-000622 від 01.02.2016р. на суму 6 063,83 грн.;

- № РН-06-000623 від 01.02.2016р. на суму 87,44 грн.;

- № РН-06-000626 від 01.02.2016р. на суму 6 702,13 грн.;

- № РН-06-000631 від 01.02.2016р. на суму 5 333,10 грн.;

- № РН-06-000632 від 01.02.2016р. на суму 84,49 грн.;

- № РН-06-000633 від 01.02.2016р. на суму 6 261,57 грн.;

- № РН-06-000634 від 01.02.2016р. на суму 618,84 грн.;

З видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 16-100) вбачається, що відповідачем отримано товар за період з 02.09.2015 року по 01.02.2016 року.

Відповідачем здійснена часткова сплата боргу в загальному розмірі 7 000,00 грн. згідно платіжних доручень № 96 від 14.03.16р. та № 34 від 02.03.16р.

Як встановлено матеріалами справи, 25.04.2016р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач відповідно до положень ст. 22 ГПК України зменшує позовні вимоги до відповідача, у зв'язку з домовленістю між сторонами про повернення відповідачем частини поставлених лікарських засобів позивачу на загальну суму 28 776,71 грн. Крім того, відповідачем здійснена часткова оплата на суму 7 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 34 від 02.03.16р. та № 96 від 14.03.16р., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача основний боргу у сумі 147 177,59 грн., пеню у розмірі 8 995,17 грн. та 3% річних у розмірі 613,31 грн. А також, судові витрати покласти на відповідача.

З урахуванням зменшення суми боргу, сума заборгованості відповідача перед позивачем за даними видатковими накладними становить у розмірі 147 177,59 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 147 177,59 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 2 від 10.12.2014р. на загальну суму 147 177,59 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 147 177,59 грн.

Пунктом 10.2. договору встановлено, у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов договору покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції.

На підставі п. 10.2. договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 995,17 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 13).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені, передбачений статтею 1 вказаного закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 8 995,17 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 613,31 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 13).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 613,31 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати необхідно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастро Корпорейшн Індастрі" (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 30832277) на користь Обласного комунального підприємства "Фармація" (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 22А; ідентифікаційний код 01976358) - 147 177 (сто сорок сім тисяч сто сімдесят сім) грн. 59 коп. основного боргу, 8 995 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 17 коп. пені, 613 (шістсот тринадцять) грн. 31 коп. 3% річних, 2 351 (дві тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.05.16р.

Суддя ОСОБА_2