Ухвала суду № 57511818, 20.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3126/16

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.,

суддів: Журавльова О.Г, ОСОБА_2,

при секретарі: Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 підприємства « Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франкківський» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 підприємства «Житловий комунальний сервіс «Порто-Франківс ький», ОСОБА_3 підприємства «Міськзелентрест» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідачів, який у подальшому був уточнений, у якому просили суд стягнути з ОСОБА_3 підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_4 у якості компенсації матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 120 948,21 грн.; стягнути з ОСОБА_3 підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_5 у якості компенсації матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 116 049,12 грн.; стягнути з ОСОБА_3 підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_4 у якості компенсації моральної шкоди грошові кошти у розмірі 100 000 грн.; стягнути з ОСОБА_3 підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_5 у якості компенсації моральної шкоди грошові кошти у розмірі 50 000 грн.; судові витрати та витрати за проведення судової експертизи покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують посилаючись на те, що 04 квітня 2015 року приблизно 16 год. 10 хв. на автомобіль марки «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, що рухався під керуванням позивача ОСОБА_5 по вул. Торговій біля будинку №33, у м. Одесі з боку вул. Ніженської у напрямку вул. Коблевської, впало дерево акації. Внаслідок падіння позивач ОСОБА_4, що знаходилась на передньому сидінні автомобіля зазнала тілесних ушкоджень, а саме: компресійний перелом поперекового хребця, L-1 забій мяких тканин голови, забій грудної клітини. Також внаслідок падіння дерева зазнав значних механічних ушкоджень й автомобіль марки «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, що перебуває у спільній сумісній власності позивачів. Крім того, позивачі понесли значні моральні страждання, повязані з тривалою та виснажливою процедурою лікування та реабілітації, неможливістю використання автомобіля та необхідністю соціальної адаптації, з урахуванням перенесений страждань. Зазначені факти стали підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивачів ОСОБА_6 за довіреністю в судовому засіданні позов, підтримала.

Представник відповідача - ОСОБА_3 підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто- Франківський» в судовому засіданні позов не визнав, та просив відмовити в його задоволенні повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилався на те, що ОСОБА_3 підприємству «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» не передавався на баланс будинок за адресою м. Одеса, вул. Торгова, 28.

Рішенням суду позов задоволено частково.

На рішення суду представник КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, яких своєчасно сповіщено про день та час розгляду справи, у судове засідання не з*явились. Заява представника апелянта про те, що він зайнятий в іншому районному суді, не може визнаватись поважною причиною для відкладення розгляду справи. Судова колегія на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України розглядає справу за відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

04 квітня 2015 року близько 16 години 10 хвилин на вул. Торговій, в м. Одесі, біля будинку № 33 на автомобіль марки «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 впало дерево, що росло біля будинку, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Торговій 28, внаслідок чого ОСОБА_4 зазнала тілесних пошкоджень, а автомобіль зазнав механічні пошкодження.

Відповідно до п.7 ч.І ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 1166 ЦК України та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а на останнього в даному випадку покладається лише обов'язок доведення факту заподіяння шкоди та її розміру.

Факт падіння дерева на належний позивачам автомобіль та завдання в зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень підтверджується довідкою ДАІ від 04 квітня 2015 року, факт завдання тілесних пошкоджень ОСОБА_4 підтверджується витягом з кримінального провадження № 12015160500002583 та копією виписки №5465 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та копією листка непрацездатності серії АГЕ №373091.

Згідно висновку експерту №25/15 від 20 липня 2015 року вартість матеріальної шкоди, завданої Позивачам як власника автомобіля марки «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 унаслідок падіння дерева, яке сталося 04 квітня 2015 року, становить 232 098 грн. 24 коп. (двісті тридцять дві тисячі девяносто вісім гривень двадцять чотири копійки).

За проведення судової автотоварознавчої експертизи позивачами було сплачено 1 500 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

На підтвердження витрат на лікування ОСОБА_4 в розмірі 4 899,09 грн. позивачами було надано до суду копії квитанцій.

Суд зробив правильний висновок, що позивачами доведено належними та допустимим доказами факт заподіяння їм матеріальної шкоди, внаслідок заподіяних ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та пошкодження належного позивачам на праві власності транспортного засобу через падіння дерева.

Щодо осіб, які мають нести відповідальність за заподіяну позивачу шкоду.

Відповідно до ст.ст.1,13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою відносяться парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, шляхи, площі, майдани, набережні, прибудинкові території, пляжі, кладовища, рекреаційні, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об'єкти, об'єкти промисловості, комунально-складські та інші об'єкти у межах населеного пункту.

Елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п.2 ч.1 ст.21 Закону).

Частиною 3 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2.1,5.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10,04.2006 року №105, на конкурсних засадах державними або місцевими органами влади призначаються підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства та є їх балансоутримувачами.

Відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 6 вересня 2005 року № 2807- У органами управління у сфері благоустрою населених пунктів є, зокрема, органи місцевого самоврядування, які в силу повноважень визначають на конкурсних засадах підприємства, установи, організації (балансоутримувачів) відповідальних за утримання об'єктів благоустрою (ст.5, п.4 ч.І ст.10). Закон передбачає право органів місцевого самоврядування на утворення підприємства для утримання об'єктів благоустрою комунальної власності та зазначає, що у разі відсутності таких підприємств органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів (ст.15). Закон відносить зелені насадження уздовж вулиць і доріг до елементів благоустрою (п.2 ч.І ст.21).

Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначено терміни, згідно яких балансоутримувач - це спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства (п.2.1 розділу 2), вуличні насадження - це озеленена територія вздовж вулиць міст і населених пунктів (п.2.1 розділу 2), зелені насадження спеціального призначення - це насадження транспортних магістралей і вулиць (п.2.1 розділу 2). Правилами передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організації балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності; балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою; відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об'єктів (п.п. 5.1,5.2,5.5 розділу 5).

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (п.п.7 п. "а" ст. 30), Законом України "Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року № 2807- У (п.5 ч.2 ст.10) визначено, що до відання виконавчих органів міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм тощо.

Правилами благоустрою території міста ОСОБА_2, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 22 січня 2008 року № 2153-У, відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень, знищення бур'янів на вулицях перед будівлями до проїзної частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладено на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров'я, розташованих на території житлової забудови (п.6.2.16).

Таким чином, з метою організації озеленення, охорони зелених насаджень у м. Одесі, відповідно до положень п.п.7 п. "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України Виконавчий комітет Одеської міської ради в межах повноважень своїм рішенням від 14 лютого 2008 року № 102 визначив балансоутримувача об'єктів благоустрою, зобов'язавши здійснювати утримання зелених насаджень.

Згідно п.5.5 Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Відповідно до п.5.8 Правил, догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.

Відповідно до розділу 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени, При загальному огляді обстежуються усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Згідно п.5.2 Положення про систему моніторингу зелених насаджень у містах і селищах міського типу України, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 04.08.2008 року №240, з метою контролю за станом зелених насаджень міст та селищ міського типу балансоутримувач об'єкта благоустрою зеленого господарства здійснює їх загальні, часткові та позачергові огляди.

Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. Під час загального огляду обстежують усі елементи, а під час часткового - лише окремі елементи об'єктів благоустрою зеленого господарства. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Згідно з пп.7 п.«а» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення; охорона зелених насаджень і водойм тощо.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Відносини в сфері управління/утримання житлового фонду врегульовано нормами ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Суд правильно критично оцінив твердження представника відповідача ОСОБА_3 підприємства «Житлово- комунальний сервіс «Порт-Франківський» щодо того, що на балансі даного підприємства відсутній будинок біля якого росло аварійне дерево, оскільки в матеріалах справи наявний договір утримання будинків, будов та прибудинкових територій №10/371 від 16 жовтня 2008 року. Сторонами в даному договорі є ОСОБА_7 та Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порт-Франківський», на якого відповідно до п. 1.1. зазначеного договору покладено обовязок забезпечення обслуговування, утримання та експлуатації домобудови, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул.. Торгова, 28, а також утримання прибудинкової території.

З п. 2.2.2 Статуту комунального підприємства Одеської міської ради «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 року № 1165-У вбачається, що Підприємство здійснює функції замовника на виконання робіт з утримання та ремонту житлового фонду, нежитлових приміщень та прилеглих територій, приймає на баланс жилі будинки, їх інженерне обладнання, обєкти благоустрою за територіальною належністю.

Враховуючи наведене, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що дерево, яке впало на автомобіль позивачів у момент руху, перебувало на обслуговуванні КП «ЖКС «Порто-Франківський».

В зв'язку з цим, з ОСОБА_3 підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» стягнуто на користь ОСОБА_4 у якості компенсації матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 120 948,21 грн.; на користь ОСОБА_5 у якості компенсації матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 116 049,12 грн.; судовий збір в розмірі 4 750,00 грн. та 1 500 грн. витрат на проведення судової авто товарознавчої експертизи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок Порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Верховний суд України в п. 1 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, в п. З Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивачам було завдано моральну шкоду, яка полягає в негативних емоціях та психологічному стресі, який зазнали позивачі під час падіння дерева на автомобіль, в якому вони знаходився та в зв'язку з понесеними тілесними ушкодженнями та пошкодженням належного позивачам майна.

Зокрема, внаслідок понесених тілесних пошкоджень ОСОБА_4 була позбавлена можливості самостійно пересуватись, її вимагався постійний догляд, що забезпечував позивач ОСОБА_5 Позивачі були позбавлені можливості вести нормальне, звичне для них, життя, а пошкодження автомобіля позбавило позивачів можливості певний час користуватись останнім, змусив нести незаплановані витрати та витрачати додатковий час на відновлення пошкодженого транспортного засобу та порушених прав, що завдавало позивач незручності у повсякденному житті.

Наслідки неправомірних дій відповідачів, постали для позивачів як суттєво психотравмуючі, обумовили порушення фізичної та психоемоційної сфер існування особистості, досі перешкоджають можливостям активної та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, тобто, спричинили позивачам моральні страждання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства «Житловий комунальний сервіс «Порто-Франківський» відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

ОСОБА_8Ісаєва

Судді: О.Г. Журавльов

ОСОБА_2