Постанова № 57508093, 15.03.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 2-а/1970/545/12

15 березня 2012 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

при секретарі Вальчук І.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника выдповыдача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Гусятинському районі Тернопільської області до Державного підприємства « Підприємство Копичинської Виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області № 112» про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція в Гусятинському районі Тернопільської області (надалі позивач, ДПІ в Гусятинському районі ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства « Підприємство Копичинської Виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області № 112» (надалі відповідач, ДП «Підприємство Копичинська ВК 112») про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 161076 грн. 10 коп.

Представник позивача Державної податкової інспекції в Гусятинському районі Тернопільської області в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, оскільки Державне підприємство « Підприємство Копичинської Виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області № 112» взяте на облік як платник податків та перебуває на обліку як платник податків і зобовязане їх сплачувати своєчасно та в повному обємі, однак за відповідачем виникла заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 161076 грн. 10 коп., з них 155601,00 грн. - основний платіж, 5475,10 грн. - штрафна санкція, 0,00 грн. - пеня, який виник з 30.05.2011 року згідно поданих самостійно платником податкових декларацій по податку на додану вартість від 20.05.2011р., 17.06.2011р., 21.07.2011р., 16.08.2011р., 16.09.2011p., 16.11.2011p., 13.12.2011p., 30.01.2012р. та згідно податкового повідомлення - рішення від 07.09.2011р. №0000201600, які підприємство добровільно не погашає, а тому просить стягнути заборгованість в примусовому порядку.

Представник відповідача Державного підприємства « Підприємство Копичинської Виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області № 112» позов визнав частково на суму 106331,10 грн. Просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного підприємства «Підприємство Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області (№ 112)» податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 49270,00 грн., оскільки, 05.09.2011 р. Тернопільським окружним адміністративним судом винесено постанову № 2-а-1970/2367/11 про стягнення з підприємства 270545,57 грн. податкового боргу по податку на додану вартість. В даній постанові зазначено, що станом на 21.07.2011р. за підприємством числиться податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 270545.57 грн. Пояснив, що відповідно до п.1 ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють не комерційну господарську діяльність без мети отримання прибутку для забезпечення професійно технічного навчання засуджених та залучення їх до праці. Підприємство Копичинської виправної колонії (№112) засноване на Державній власності, створено з метою залучення до праці засуджених і забезпечення їх професійного навчання де працевлаштовано - 212 засуджених, що для промислового підприємства є досить високим показником. Через недостатнє державне фінансування системи 2011 році - 75 % від потреби, підприємства залишаються єдиним джерелом щодо забезпечення засуджених необхідними продуктами харчування, надання комунальних та приведення побутових умов відповідно до чинного законодавства. Через важке фінансове становище підприємство Копичинської виправної колонії (№112) сплачує лише частково поточні зобов'язання з податку на додану вартість, проте податкова інспекція спрямовує їх на погашення боргу за минулі періоди. Через це податковий борг збільшується за рахунок штрафних санкцій.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (далі -ПК України) органи державної податкової служби України є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.5 ст.41 ПК України).

До функцій податкового органу згідно статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Державне підприємство «Підприємство Копичинської Виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області № 112 зареєстроване Гусятинського районною державною адміністрацією та згідно довідки державного реєстратора у Гусятинському районі включено до Єдиного державного реєстру фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В державній податковій інспекції у Гусятинському районі ДП «Підприємство Копичинська ВК 112» взято на податковий облік з 27 червня 1995року за № 413 як платник податків.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16. І статті 36 Податкового кодекс) України, на платників податків, в тому числі на ДП «Підприємство Копичинська ВК 112» покладений обовязок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно Податкового кодексу України грошове зобовязання платника податків - сума коштів які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову санкцію), а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України)

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов»язаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану сум)' грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Судом встановлено, що ДП «Підприємство Копичинська ВК-112» несвоєчасно та не в повному розмірі сплачувало узгоджені суми податкових (грошових) зобовязань за станом на 10 лютого 2012 року наявний податковий борг по податку на додану вартість в сумі 161076,10грн., з них 155601,00грн. - основний платіж, 5475,10грн. - штрафна санкція, 0,00грн. - пеня, який виник з 30.05.2011 року згідно поданих самостійно платником податкових декларацій по податку на додану вартість від 20.05.2011р, 17.06.2011р, 21.07.2011р, 16.08.2011р, 16.09.2011p, 16.11.2011p, 13.12.2011p, 30.01.2012р та згідно податкового повідомлення-рішення від 07.09.2011р №0000201600 і добровільно не погашається.

Суд враховує, що 05.09.2011 року Тернопільським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі №2-а-1970/2367/11 про задоволення позову податкової інспекції та стягнення з ДП «Підприємство Копичинська ВК -112» податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 270545,57грн., який виник до 30.04.2011 року.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового Кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позичка (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт. 95.3. статті 95 Податкового Кодексу України). Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Приймаючи до уваги, що відповідач станом на день розгляду спору суму податкового боргу не сплатив, позов про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства « Підприємство Копичинської Виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області № 112» ( Гусятинський район, Тернопільська область, м.Копичинці. вул. Шевченка, 94, код 08680810) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 161076 ( сто шістдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп., шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 березня 2012 року.

Головуючий суддяДерех Н.В.