Ухвала суду № 57507599, 04.05.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04 травня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/285/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза закритого акціонерного товариства Луганськбудтранс про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 1248300,00 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 07 квітня 2016 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишено без руху. Запропоновано позивачу впродовж 5-ти днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки адміністративного позову, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору.

Зазначену ухвалу від 07 квітня 2016 отримано позивачем 12 квітня 2016, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

18 квітня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши вказане клопотання суд вважає його необґрунтованим та не знаходить підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору з огляду на наступне.

Приймаючи рішення про відстрочення сплати судового збору, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічна норма міститься в статті 8 Закону України Про судовий збір, згідно якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

При вирішенні таких заяв, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді у суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Стаття 88 КАС України може бути застосована і до юридичних осіб (зокрема до громадських організацій), якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір та статті 88 КАС України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, або доказів на підтвердження їх надходження у разі відстрочення тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат, в даному випадку спроможності сплати судових витрат у разі відстрочення судового збору за рішенням суду.

Крім того, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Вносячи зміни до Закону України Про судовий збір та виключаючи податкові органи зі списку осіб, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає у тому, що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень. Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обовязком суду.

В даному випадку, держава взяла на себе зобовязання забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Обмежене фінансування бюджетної установи або відсутність відокремленого виду видатків у відповідному кошторисі не є підставою для звільнення такої установи від сплати судового збору, оскільки свідчать не про скрутний фінансовий стан сторони по справі, а про відсутність належної взаємодії між державними органами під час бюджетного процесу.

Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області звертається до суду з позовом як суб'єкт владних повноважень, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області про відстрочення сплати судового збору з підстав, наведених позивачем.

При цьому, слід зауважити, що у встановлений судом строк, який був достатнім для виправлення недоліків позовної заяви, позивачем вимоги суду, викладені в ухвалі від 07 квітня 2016 року не виконано.

Відповідно до положень частини 3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Тобто, з огляду на вищевикладене позивачем не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі від 07 квітня 2016 року у зв'язку з чим позовна заява повертається позивачу.

Керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Повернути адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза закритого акціонерного товариства Луганськбудтранс про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 1248300,00 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, через неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвалу, яку було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_1