Постанова № 57507445, 20.04.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2016 рокум. Ужгород№ 807/794/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Воловецький лісокомбінат" про стягнення недоїмки, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 20 квітня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 25 квітня 2016 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Воловецький лісокомбінат" про стягнення на користь управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 117326,16 грн..

Відповідно до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі відповідно до статті 55 КАС України, замінено його правонаступником - Міжгірським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області.

20 квітня 2016 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без їхньої участі. Позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позовну заяву повністю (а.с. 86) Свої вимоги позивач мотивує наступним. Публічне акціонерне товариство "Воловецький лісокомбінат" відповідно до статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі по тексту Закон України - № 1058-IV) набув статусу платника страхових внесків і в силу статті 17 частини 2 пункту 6 вказаного закону зобов'язаний сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. У зв'язку з тим, що ПАТ "Воловецький лісокомбінат" несвоєчасно сплачував до управління нараховані страхові внески, за несвоєчасну сплату страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду України в Воловецькому районі ухвалено рішення № 1 від 21 січня 2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 10% на суму 4917,76 грн. та нараховано пеню в сумі 0,1 % на суми недоїмки і фінансових санкцій в сумі 112408,40 грн. за період з 25 лютого 2010 року по 19 січня 2015 року. Станом на час розгляду справи, заборгованість не погашена і складає 117326,16 грн..

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Воловецький лісокомбінат" (далі по тексту - відповідач) є юридичною особою. Відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Воловецькому районі, як платник страхових внесків відповідно до статті 15 Закону України № 1058-IV і в силу статті 17 частини 2 пункту 6 цього Закону зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до статті 4 пункту 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування № 400/97-BP (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі по тексту Закон України - № 400/97-BP), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) встановлюються ставки збору в розмірі 33,2 відсотків від об'єкта оподаткування визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону (суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю).

Відповідно до статті 14 пункту 1 Закону України № 1058-IV, роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру є страхувальниками, а відтак, відповідно до статті 15 Закону України № 1058-IV є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 8 підпункту 1 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14, 17 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору. Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 5 - 10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

Відповідно до статті 20 частини 6 Закону України № 1058-IV, страхувальники зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 106 частини 2 Закону України № 1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та /або несплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до статті 106 частини 9 пункту 2 Закону України № 1058-IV, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10%. Одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку з тим, що відповідачем несвоєчасно сплачено нараховані страхові внески, начальником Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області 21 січня 2015 року прийнято рішення № 1 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 4917,76 грн. та нараховано пеню у розмірі 112408,40 грн. за період з 25 лютого 2010 року по 19 січня 2015 року - разом 117326,16 грн. (а.с. 16).

Відповідно до статті 106 частин 14 та 15 Закону України № 1058-IV, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Під час судового розгляду також було встановлено, що на підставі рішення про застосування фінансових санкцій та пені № 1, що видане УПФ у Воловецькому районі 21 січня 2015 року на суму 117326,16 грн. відкрито виконавче провадження (а.с.а.с. 49-51).

Заперечуючи проти адміністративного позову представник відповідача вказав, зокрема на те, що у випадку задоволення адміністративного позову буде порушено його право, оскільки буде двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж правопорушення (стаття 61 Конституції України). При цьому відповідач не спростовує і не заперечує правомірності прийнятого позивачем 21 січня 2015 року рішення № 1, яким застосовано штраф та нараховано пеню на загальну суму загальну суму 117326,16 грн..

Відповідно до статті 61 частини 1 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 258 частини 1 КАС України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до статті 259 частини 2 та 4 КАС України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Таким чином, у випадку погашення заборгованості (повністю або частково) у виконавчому провадженні, на яке посилається відповідач, надасть йому можливість скористатись своїм правом відповідно до статті 259 частини 2 та 4 КАС України.

Крім того, Закарпатський окружний адміністративний суд вважає за необхідне зауважити, що Закон України "Про виконавче провадження" передбачає можливість об'єднання кількох виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

На підставі вищевказаного Закарпатський окружний адміністративний суд вважає, що задоволення адміністративного позову не порушує прав та інтересів відповідача щодо того, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Законодавчо не передбачено перешкод, у випадку відкриття виконавчого провадження з виконання рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, для звернення до суду щодо стягнення заборгованості.

Крім того, необхідно вказати на те, що в розумінні статті 61 Конституції України позиція відповідача щодо подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення - була б слушною у випадку повторного прийняття відповідного рішення, у даному випадку позивачем, за одне й теж порушення, про яке йдеться у рішенні № 1 від 21 січня 2015 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 4917,76 грн. та нараховано пеню у розмірі 112408,40 грн. за період з 25 лютого 2010 року по 19 січня 2015 року - разом 117326,16 грн..

Судові витрати по справі згідно статті 94 частини 4 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70, 86, 160-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Воловецький лісокомбінат" (89100, Закарпатська область, Воловецький район, смт. Воловець, вул. Фабрична, будинок 2, ідентифікаційний код 00274016) на користь Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість у розмірі 117326,16 (ста сімнадцяти тисяч трьохсот двадцяти шести грн. 16 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко