АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2016 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого-судді Кулянди М. І.
суддів: Винту Ю.М., Перепелюк Л.М.
секретар Чубрей І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі по тексту - ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування якого посилався на те, що відповідно до укладеного кредитного договору від 08 квітня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 200 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,8 річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту 06 квітня 2018 року.
Зазначає, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 08 квітня 2008 року був укладений іпотечний договір, згідно умов якого в іпотеку передано двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Крім цього, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_4, ОСОБА_5 08 квітня 2008 року
_________________
№ 22ц-164/16 р. Головуючий у 1-й інстанції Гончарова І.М.
Категорія: 19/27 Доповідач Кулянда М.І.
були укладені договори поруки.
Вказує, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим, станом на 26 червня 2015 року, в нього утворилась заборгованість в розмірі 138 942,43 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 2 291 935 гривень 10 копійок та заборгованість по комісії в сумі 138 942 гривень 59 копійок, де з них: прострочена до повернення сума кредиту - 97 975,39 доларів США, прострочені відсотки за користування кредитом - 9 007,04 доларів США, комісія за РО - 6 977 гривень, штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 131 965 гривень 59 копійок.
У зв'язку з наведеним, просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2103-003/08 від 08 квітня 2008 року в сумі 138 942, 43 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 2 291 935 гривень 10 копійок та заборгованість по комісії в сумі 138 942 гривень 59 копійок.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 листопада 2015 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2103-003/08 від 08 квітня 2008 року в сумі 2 430 877 гривень 69 копійок.
Вирішено питання про судовий збір.
На дане рішення ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08 квітня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого останній отримав кредит в розмірі 200 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,8 річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту 06 квітня 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 08 квітня 2008 року був укладений іпотечний договір, згідно умов якого в іпотеку передано двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Крім цього, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_4, ОСОБА_5 08 квітня 2008 року були укладені договори поруки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, останній платіж відповідачем було здійснено у жовтні 2014 року.
Відповідно до п. 4.3. кредитного договору за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань щодо щомісячного повернення кредитних коштів частинами позичальник сплачує банку штраф у розмір 5 % від суми кредитних коштів.
Крім цього, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів, за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату плати за обслуговування кредиту, згідно умов договору позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 % від суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів, плати за обслуговування кредиту, строк сплати яких настав.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе договірних зобов'язань, станом на 26 червня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 138 942,43 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 2 291 935 гривень 10 копійок та заборгованість по комісії в сумі 138 942 гривень 59 копійок, де з них: прострочена до повернення сума кредиту - 97 975,39 доларів США, прострочені відсотки за користування кредитом - 9 007,04 доларів США, комісія за РО - 6 977 гривень, штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 131 965 гривень 59 копійок.
Пунктом 2.7.1 кредитного договору встановлено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому у випадку невиконання позичальником, майновим поручителем або поручителем боргових зобов'язань, якщо позичальник, відповідно до п.2.5.1 вказаного договору, не поповнив свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших виплат, встановлених графіком.
Ухвалюючи рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача вказаної заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Проте до такого висновку суд дійшов внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Зміст вказаної норми передбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб.
Однак, така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України) і лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.
Враховуючи, що на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено окремі договори поруки, то ч.3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю.
Доводи апелянта про те, що він не отримував кредитні кошти в розмірі 200 000 доларів США не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 2.1.2. вказаного договору кредит надається однією сумою в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № 26207250000728 (в доларах США). Датою надання кредиту є дата зарахування банком кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.
Як вбачається з меморіального ордеру (який міститься в матеріалах справи на а.с.6), 08 квітня 2008 року на поточний рахунок позичальника № 26207250000728, МФО 356657 в Буковинській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» зараховано 200 000 доларів США.
Із довідки ВАТ «ВіЕйБі Банк» вбачається, що позичальник, починаючи з травня 2009 року по жовтень 2009 року у вказаному банку здійснював конвертаційні операції з купівлі доларів США для погашення кредиту (а.с. 20-21).
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що позичальник погашав кредит до листопада 2014 року, що свідчить про отримання останнім кредитних коштів.
Посилання апелянта на те, що він не підписував додаткових договорів про збільшення процентної ставки до 17 відсотків за користування кредитом є безпідставними, виходячи з наступного.
У пункті 5.1 кредитного договору зазначено, що в разі настання події не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, в тому числі у разі зміни процентних ставок по кредитному ринку України, прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, банк має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом.
У абзаці 3, 4 пункту 28 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору, відповідно до вимог ст. ст. 641-642 ЦК України або в порядку, визначеному ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України.
При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
З графіку погашення заборгованості по кредиту та відсотках до кредитного договору № 2103-003/08 від 08 квітня 2008 року вбачається, що з 04 вересня 2009 року процентна ставка була збільшена з 12,8 відсотка до 17 відсотків річних (а.с.26,27).
Про підвищення процентної ставки до 17 відсотків річних було відомо позичальнику, про що свідчить підписаний ним додатковий договір від 04 вересня 2009 року до вказаного кредитного договору та графік погашення кредитної заборгованості в новій редакції (а.с. 26,27,36), а також погашення позичальником кредиту, починаючи з вересня 2009 року по листопад 2014 року по підвищеній процентній ставці в розмірі 17 відсотків річних, що свідчить про те, що сторони погодили процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Підлягає стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в рівних частках судовий збір в розмірі 3 654 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 листопада 2015 року скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2103-003/08 від 08 квітня 2008 року в розмірі 138 942,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 27 травня 2015 року становить 2 291 935 гривень 10 копійок та заборгованість по комісїї в розмірі 138 942 гривень 59 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2103-003/08 від 08 квітня 2008 року в розмірі 138 942,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 27 травня 2015 року становить 2 291 935 гривень 10 копійок та заборгованість по комісїї в розмірі 138 942 гривень 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в рівних частках судовий збір в розмірі 3 654 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Судове рішення № 57503805, Апеляційний суд Чернівецької області було прийнято 27.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 727/6754/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: