Ухвала суду № 5750263, 21.05.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"21" травня 2009 р.Справа № 2-32/273-07-8523 За заявою Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості, Одеська область, м. Білгород-Дністровський

про визнання банкрутом СВК „Чорноморський” (код ЄДРПОУ 03768629), Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Приморське.

Суддя Бахарєв Б.О.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від кредиторів: Білгород-Дністровський районний центр зайнятості Принц Н.М. (довіреність)

Одеське обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Каліберда В. В. (довіреність);

Відділення в Білгород - Дністровському районі Одеської області фонду соц. страх. від нещасних випадків на виробництві Назаренко О. П. (довіреність);

Білгород - Дністровська ОДПІ Алексєєнко Т. І. (довіреність);

Арбітражний керуючий Літвінова Л.В. (ліцензія, паспорт).

Суть спору: про визнання банкрутом

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив.

Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості звернувся в господарський суд Одеської області з заявою про порушення справи про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Чорноморський”.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неспроможність боржника сплатити заборгованість в сумі 80563,89 грн. згідно постанови господарського суду Одеської області №25/279-06-6594А від 31.07.2006 р., відсутність керівних органів СВК „Чорноморський” за юридичною адресою відповідно до акту від 12.09.2007 р., а також неподання боржником податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності до органів державної податкової служби протягом року. Вказані ознаки, за переконанням заявника, свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника та є підставами порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою суду від 19.11.2007 р. порушено провадження у справі №32/273-07-8523 про банкрутство СВК „Чорноморський”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розгляд справи в засіданні суду з витребуванням у боржника балансів за 2006р. станом на останню звітну дату, відзиву, який повинен містити наявні заперечення щодо вимог заявника, загальну суму заборгованості перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі працівникам, а також заборгованості по податках і зборах (обовязкових платежах); відомості про наявне майно, у тому числі кошти, які знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ.

Боржник в судове засідання не зявився, хоча судом були вжиті заходи щодо повідомлення його належним чином про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.11.2007 р., відзив на заяву та витребувані документи не надав, а також не скористався своїм правом надати до суду заперечення, які спростовують викладені в заяві обставини.

Постановою господарського суду Одеської області від 30.11.2007р. визнано банкрутом СВК „Чорноморський” як відсутнього боржника у порядку статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шнякіна В.О. на підставі заяви останнього від 30.11.2007 р.

Вказаною постановою встановлено, що СВК „Чорноморський” має заборгованість перед Білгород-Дністровським міськрайонним центром зайнятості в сумі 80563,89 грн. згідно постанови господарського суду Одеської області №25/279-06-6594А від 31.07.2006р., яка боржником не виконана, що підтверджується постановою ВДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції від 26.10.2007р. про повернення виконавчого документа, у звязку з тим, що на момент перевірки у боржника відсутнє майно та грошові кошти, на які можливо звернути стягнення, дії по розшуку майна боржника відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” виявились безрезультатними. Із листа Білгород-Дністровської ОДПІ від 17.09.2007р. вбачається, що СВК „Чорноморський” на протязі 2007 року не звітує по платі за землю, останній звіт був наданий 31.01.2006р., з 2007 року підприємство знаходиться на загальній системі оподаткування, на протязі року звітність не подавалась. Згідно довідки Одеської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” №5-0-1/3-5686 від 23.11.2007р. вбачається, що за період з 1.01.2006р. по 19.11.2007 р. рух грошових коштів по рахунку боржника не відбувався, залишок коштів на рахунку відсутній. Відповідно до довідки Філії „Відділення Промінвестбанку у м. Білгород-Дністровський Одеської області” №60-04-09/1006 від 23.11.2007р. рух грошових коштів по рахунку боржника за період з 1.01.2006р. по 23.11.2007р. відсутній, залишку коштів на рахунку не має.

Білгород-Дністровський районний центр зайнятості звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Одеської області від 30.11.2007 р.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на спростування висновків суду про відсутність керівних органів боржника за юридичною адресою та відсутність майна боржника постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АВ №№ 996111,99613; актом Білгород-Дністровської ОДПІ № 1338/2311-03768629 від 30.06.2005 р. „Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства у СВК „Чорноморський” за період з 01.10.2003 р. по 01.04.2005 р.” Висновки суду про неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, за переконанням заявника з перегляду постанови, спростовується листом Білгород-Дністровської ОДПІ від 28.11.2007 р. № 2909, який на думку заявника свідчить про належне подання СВК „Чорноморський” податкових звітів по ПДВ. Крім того заявник вважає, що СВК „Чорноморський” є власником рухомого майна відповідно до рішення господарського суду Одеської області по справі № 15/58-08-1241 від 03.07.2008 р., яким зобовязано Приватне підприємство „Агрофірма „Будаки” повернути Сільськогосподарському виробничому кооперативу „Чорноморський” майно.

Боржник відзив на заяву з поясненнями щодо викладених обставин не надав незважаючи на неодноразове витребування його ухвалами суду.

Відповідно до Розяснень Президії ВГСУ № 4-5/563 від 21.05.2002 р. “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” неплатоспроможність - неспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Банкрутство визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за положеннями ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Таким чином, в основу постанови суду від 30.11.2007 р. покладено факти неспроможності боржника сплатити кредиторську заборгованість перед Білгород-Дністровським міськрайонним центром зайнятості в сумі 80563,89 грн. у звязку з відсутністю грошових коштів та майнових активів. При цьому, ознаки припинення боржником СВК „Чорноморський” підприємницької діяльності, а саме відсутність керівних органів за юридичною адресою та неподання до органів державної податкової служби податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності відповідно до листа Білгород-Дністровської ОДПІ від 17.09.2007 р., не є ознаками неплатоспроможності і тому не впливають на підстави визнання боржника банкрутом, а тільки дають можливість ініціюючому кредитору подати до суду заяву про порушення справи про банкрутство по скороченій процедурі незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, тобто без урахування вимог п. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В обґрунтування своїх вимог заявником з перегляду ставиться питання про неповне зясування обставин при прийнятті постанови про визнання банкрутом, що мають значення для справи, їх недоведеність, а також невідповідність висновків, викладених у постанові, обставинам справи, оскільки на момент прийняття цієї постанови у розпорядженні боржника було майно згідно постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АВ №№ 996111,99613, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, необхідне для погашення заборгованості перед Білгород-Дністровським міськрайонним центром зайнятості в сумі 80563,89 грн.

Господарський суд зазначає, що обізнаність суду відносно наявності у боржника майна на момент прийняття постанови забезпечила б встановлення судом відсутності підстав визнання боржника банкрутом. Крім того, наявність в матеріалах справи до винесення постанови доказів подання боржником податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності до органів державної податкової служби була б підставою залишення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду, оскільки в такому випадку заява повинна бути подана кредитором з дотриманням розміру безспірних вимог кредитора до боржника не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та трьохмісячного строку неможливості погашення цих вимог.

Проте господарський суд звертає увагу, що вказані обставини мали місце на момент прийняття постанови і повинні були стати відомі сторонам у звязку з їх витребуванням, однак не були надані суду своєчасно і тому не можуть бути застосовані при перегляді постанови за нововиявленими обставинами.

При цьому, доводи заявника відносно покладення в основу постанови суду про визнання банкрутом висновку про відсутність майна відповідно до постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції від 26.10.2007 р. про повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження”, у звязку з чим сторонам і суду не було відомо про наявність у боржника майна, не заслуговують на увагу з огляду на наступне

Згідно п. 2 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що обставини, визнані господарським судом, загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги, що постанова державного виконавця від 26.10.2007 р. є процесуальною дією відносно повернення виконавчого документу на підставі ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження” і не є обовязковою для господарського суду щодо факту відсутності майна, а також враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення вказаного факту рішенням господарського суду або загального суду з цивільної справи, господарський суд дійшов висновку, що спростування постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції від 26.10.2007 р. про повернення виконавчого документа не тягне спростування висновку про неплатоспроможність боржника, який покладено в основу постанови про визнання банкрутом. При цьому належними доказами відсутності майна боржника є офіційна інформація органів державної реєстрації (БТІ та РОН, МРЕВ, банківські установи), яка не момент прийняття постанови про визнання банкрутом в матеріалах справи була відсутня.

Відповідно до п. 3 Розяснень Президії ВГСУ № 4-5/563 від 21.05.2002 р. “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відрізняється від його перегляду в апеляційному та касаційному порядку певними особливостями процесуальних форм розгляду. У перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами слід врахувати особливості процесуальної форми зазначеного перегляду.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що документи підтверджуючі наявність у боржника майна подані до суду після прийняття постанови про визнання банкрутом, а також враховуючи, що боржник не був позбавлений можливості подати до суду докази в обґрунтування платоспроможності своєчасно на момент прийняття постанови про визнання банкрутом, зважаючи на їх витребування ухвалою про порушення справи про банкрутство та відповідними запитами, господарський суд дійшов висновку, що вказані обставини встановлені заявником на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами і тому не можуть вважатись нововиявленими. Тому господарський суд звертає увагу, що викладені в заяві доводи відносно неповного зясування обставин є підставами оскарження заінтересованою стороною постанови про визнання банкрутом з обґрунтуванням неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від неї.

Інші доводи заявника з перегляду постанови за нововиявленими обставинами, зокрема щодо погашення кредиторської заборгованості в процесі ліквідаційної процедури, та подання до органів державної податкової служби податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності господарським судом до уваги не приймаються, оскільки не впливають на висновок суду щодо неплатоспроможності боржника СВК „Чорноморський” на момент прийняття постанови, у звязку з чим вказані доводи у встановленому законодавством порядку не спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

За таких обставин, господарський суд вважає, що викладені в заяві про перегляд обставини не є нововиявленими, у звязку з чим заява задоволенню не підлягає, а постанова про визнання банкрутом залишається без змін.

Поряд з цим, господарським судом розглядається заява ліквідатора СВК „Чорноморський” арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю. від 05.05.2009 р., призначеного ухвалою суду від 30.04.2009 р. про дострокове припинення обовязків у звязку з неможливістю їх виконання з сімейних обставин.

Відповідно до п. 4 ст. 3 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обовязків.

15.05.2009 р. Б.-Дністровська ОДПІ звернулась до суду з заявою про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Літвінову Лілію Валентину, яка подала до суду відповідну заяву і повідомила про те, що вона не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має судимості за вчинення корисних злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого.

Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Літвінової Лілії Валентинівни відповідає вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для призначення її ліквідатором банкрута та враховуючи відовідне клопотання кредитора Б.-Дністровської ОДПІ, господарський суд припиняє повноваження ліквідатора СВК „Чорноморський” арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю. і призначає ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Літвінову Лілію Валентинівну.

Керуючись ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 86, 112 - 114 ГПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

1.Відмовити в задоволенні заяви Білгород-Дністровського районного центру зайнятості про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Одеської області від 30.11.2007 р.

2.Залишити без змін постанову господарського суду Одеської області від 30.11.2007 р.

3.Припинити повноваження ліквідатора СВК „Чорноморський” арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю.

4.Призначити ліквідатором СВК „Чорноморський” арбітражного керуючого Літвінову Лілію Валентинівну (ліцензія серії АВ № 397245 від 18.08.2008 р.).

5.Зобовязати ліквідатора банкрута провести ліквідаційні заходи, передбачені Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, надати суду ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора з підтверджуючими документами на затвердження.

Примірник ухвали надіслати сторонам та учасникам процесу.

Суддя Бахарєв Б.О.