Вирок № 57497293, 25.04.2016, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1003/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2016 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Логвінової О.В.,

за участю прокурора - Коваля Є.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

при секретарі - Вороні Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015170010000348 від 16.10.2015 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого приватним підприємцем, інваліда ІІ групи, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.10.2015 року близько 21.15 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався в місті Полтава по вулиці Спартака від вулиці Шведська Могила в напрямку вулиці Яківчанська, в районі будинку 159, не вибрав безпечної швидкості та безпечних прийомів керування транспортним засобом, які б не допустили втрати керованості автомобіля, внаслідок чого не справився з його керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія П»ятака ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку.

В результаті дорожно-транспортної пригоди пасажиру автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 47 від 10.02.2016 року, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню з переломами кісток лицевого скелету, гематом, саден шкіри та забійної рани обличчя, які могли утворитися від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобіля та кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров»я.

Згідно висновків судово - автотехнічної експертизи № 24 від 02.02.2016 року, причиною дорожньо-транспортної події та її наслідків стало порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що 15.10.2015 року їхав із спортивного залу та підвозив свою знайому ОСОБА_3, був тверезий. Визнає, що з його вини сталася ДТП, в результаті сам також отримав тілесні пошкодження і лікувався. Потерпілій ОСОБА_3 оплатив повністю лікування.

Потерпіла в судове засідання не з»явилася, позовну заяву не подавала, надала суду заяву з проханням слухати справу без її участі.

У звязку з тим, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювалися, відповідно до ст. 349 КПК України свідки не допитувалися, матеріали справи не досліджувалися.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У силу ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого є щире каяття, визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій.

У силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не виявлено.

На обліку в Полтавському обласному наркологічному та в Полтавському обласному психоневрологічному диспансерах не перебуває, в ПОКПЛ ім.. ОСОБА_4 не лікувався.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, інвалід ІІ групи, раніше не судимий, наявність помякшуючих та відсутність обтяжуючих вину обставин, суд вважає за можливе визначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу, та не застосовувати до нього додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху він не притягувався, в момент скоєння ДТП 15.10.2015 року був тверезий, а тому суд вважає, що підстав для застосування додаткової міри покарання немає.

Прокурор Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_5 подав позовну заяву в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської ОДА до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 3754,08 грн. Ухвалою суду від 12.04.2016 року, за клопотанням цивільного відповідача, було залучено ПРАТ СТ «Іллічівське» в якості третьої особи. Вказана позовна заява є законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів та документів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн. без позбавлення права керування транспортним засобом.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації ( 36000 м. Полтава, вул. Жовтнева, 45 , одержувач: Полтавський обласний бюджет код ЄДРПОУ 37959255 банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області р/р 31411544700001) 3754 грн. 08 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Судові витрати стягнути із ОСОБА_1 на користь держави за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 982 грн. 08 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий О.В. Логвінова