Рішення № 57494002, 26.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2016 Справа № 905/1089/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОГРАД»до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод»простягнення 313 876,63 грн

за участю представників:

від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністювід відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОГРАД» до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 295425,55 грн та 3% річних у розмірі 18451,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконано грошове зобовязання зі сплати заборгованості за поставлений товар, яку було стягнуто рішенням господарського суду Запорізької області від 04.02.2015 у справі №908/6010/14, оскільки суму заборгованості відповідачем у повному обсязі було сплачено лише 23.11.2015. У звязку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період з 04.12.2014 по 22.11.2015, нараховані на суму основного боргу.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не подав, своїм процесуальним правом не скористався.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 83062, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 122, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 11.04.2016 № 7-14-166 та інформації, що розміщена на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257 D7E002C3293) пересилання поштових відправлень до/з міста обласного значення Донецьк тимчасово не здійснюється.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідними роздруківками.

Також ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення були надіслані та розміщені на офіційному веб-порталі «Єдиний державний реєстр судових рішень» в мережі Інтернет.

Телефонограми відповідачу судом не вдалося передати, у звязку з неможливістю встановити зв'язок з абонентом.

Крім того, ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення також були надіслані на поштову адресу відповідача: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 8/81 та отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень від 21.03.2016 та від 14.04.2016.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

27.07.2011 між Приватним акціонерним товариством «ЕЛЕКТРОГРАД» (продавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - Металургійний завод» (покупець, відповідач) підписано договір №23852дс купівлі-продажу (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити відповідно до умов даного договору обладнання та продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар).

На виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 5420736,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №788 від 18.03.2013.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.02.2015 у справі №908/6010/14 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» на користь Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОГРАД» основний борг у розмірі 634147,20 грн, 3% річних у розмірі 22203,84 грн, інфляційні втрати у розмірі 128638,95 грн та 15699,80 грн судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2015 у справі №908/6010/14 залишено без змін.

29.05.2015 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2015 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі №908/6010/14 видано відповідний наказ.

Як вбачається зі змісту судового рішення у справі №908/6010/14 вказана сума заборгованості виникла у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором №23852дс від 27.07.2011 щодо здійснення розрахунків за поставлений згідно видаткової накладної №788 від 18.03.2013 товар.

Зазначеним судовим рішенням господарського суду встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати заборгованості за отриманий товар у розмірі 634147,20 грн.

Як свідчать матеріали справи, зазначене судове рішення у справі №908/6010/14 набрало законної сили.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, під час розгляду цієї справи не доказується знову факт порушення відповідачем грошових зобовязань на суму 634147,20 грн при виконанні умов договору №23852дс купівлі-продажу від 27.07.2011.

Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2015 у справі №908/6010/14 позивачу були перераховані кошти наступними платежами: 18.11.2015 77577,65 грн та 23.11.2015 723112,14 грн (банківські виписки містяться в матеріалах справи).

Посилаючись на наявність у відповідача простроченого (невиконаного) грошового зобовязання, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 04.12.2014 по 22.11.2015 у розмірі 18451,08 грн та інфляційні втрати за період з 04.12.2014 по 22.11.2015 у розмірі 295425,55 грн.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За приписами ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 202-205 Господарського кодексу України, ст.ст. 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, зокрема, за ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як випливає з приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобовязання.

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат є способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у отриманні компенсації від боржника за користування утримуваних ним грошовими коштами, належними до сплати.

Прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 та від 20.01.2011.

Після прийняття судового рішення у справі №908/6010/14 про стягнення основного боргу, 3% річних і інфляційних втрат грошове зобов'язання боржника (відповідача) в частині сплати основного боргу в сумі 634147,20 грн не припинилось, оскільки кредитор (позивач) грошові кошти отримав лише 18.11.2015 та 23.11.2015, а відтак він має право на нарахування передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України відсотків річних та інфляційних втрат до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що оскільки основна заборгованість за Договором №23852дс купівлі-продажу, яку було стягнуто рішенням господарського суду у справі №908/6010/14 у розмірі 634147,20 грн сплачена відповідачем лише 18.11.2015 та 23.11.2015, то позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за період 04.12.2014 по 22.11.2015 на вказану суму заборгованості є правомірними.

Однак, суд не погоджується з висновком позивача про те, що з урахуванням черговості погашення вимог кредитора, визначеної ст. 534 Цивільного кодексу України, вся сума основного боргу була погашена відповідачем 23.11.2015, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як зазначено у коментованій статті 534 Цивільного кодексу України до витрат кредитора, які пов'язані з одержанням виконання належать судові витрати, витрати по сплаті судового збору та інших обовязкових платежів, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором, рішенням суду.

У листі Верховного Суду України «Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві» від 01.07.2014 вказано, що при застосуванні норм стосовно черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням у разі недостатності суми проведеного платежу (ст. 534 ЦК) судам необхідно виходити з того, що під процентами, які погашаються раніше основної суми боргу, розуміють проценти за користування чужими грошовими коштами, що підлягають сплаті за грошовим зобов'язанням, зокрема проценти за користування сумою позики, кредиту тощо. Проценти, передбачені ст. 625 ЦК за порушення грошового зобов'язання, погашаються після суми основного боргу.

Здійснення зарахування сплачених коштів у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі в рахунок погашення інфляційних втрат статтею 534 Цивільного кодексу України не передбачено, а тому інфляційні втрати також погашаються після суми основного боргу.

Таким чином, позивачем помилково здійснено зарахування сплачених відповідачем 18.11.2015 коштів у сумі 77577,65 грн в рахунок погашення 3% річних та інфляційних втрат, стягнутих рішенням суду у справі №908/6010/14.

З урахуванням положень ст. 534 Цивільного кодексу України сплачені 18.11.2015 кошти повинні зараховуватись наступним чином: 15699,80 грн в рахунок погашення суми судового збору, як витрат кредитора, що пов'язані з одержанням виконання, а 61877,85 грн в рахунок погашення суми основного боргу.

Решта суми основного боргу у розмірі 572269,35 грн була погашена здійсненим 23.11.2015 платежем на суму 723112,14 грн.

За здійсненим судом перерахунком 3% річних з урахуванням вищезазначеного зарахування сплачених відповідачем коштів розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 18425,65 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3% річних задоволенню не підлягають, у звязку їх з безпідставністю.

Рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачається, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Оскільки заборгованість у повному обсязі відповідачем погашено 18.11.2015 та 23.11.2015, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 295425,55 грн підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У звязку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод» (83062, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 122, ідентифікаційний код 30939178) на користь Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОГРАД» (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19 літера А, ідентифікаційний код 30734728) 3% річних у розмірі 18425 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять пять) грн 65 коп., інфляційні втрати у розмірі 295425 (двісті девяносто пять тисяч чотириста двадцять пять) грн 55 коп. та судовий збір у розмірі 4707 (чотири тисячі сімсот сім) грн 68 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено: 28.04.2016

Суддя М.В. Сажнева