Ухвала суду № 57493833, 07.04.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3568/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

-головуючого - судді Шепетко І. О.,

-при секретарі судового засідання - Терпай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород подання Районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся державний виконавець РВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_2, з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1. Подання мотивоване тим, що в РВ ДВС Ужгородського МРУЮ знаходиться виконавчий лист № 907/205/15 від 05.06.2015 року, виданий Господарським судом Закарпатської області про стягнення з виробничо-торгового відособленого колективного підприємства «Хлібороб» Струмківського хлібокомбінату Ужгородської райспоживспілки на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 32110,16 грн. Станом на 01.02.2016 року, боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду. Державний виконавець зазначає, що протягом періоду з 26.06.2015 року по 01.02.2016 року рішення суду боржником виконано не було, не дивлячись на те, що державним виконавцем було вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення, а тому вважає, що боржник ухиляється від виконання зобовязання. На підставі вищезазначеного, просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У вищезазначеному поданні, державний виконавець просить суд розглянути справу без його участі. Неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду подання.

Дослідивши матеріали справи та, оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступних висновків.

З подання старшого державного виконавця РВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_2, вбачається, що на виконанні в РВ ДВС Ужгородського МРУЮ знаходиться виконавчий лист № 907/205/15 від 05.06.2015 року, виданий Господарським судом Закарпатської області про стягнення з виробничо-торгового відособленого колективного підприємства «Хлібороб» Струмківського хлібокомбінату Ужгородської райспоживспілки на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 32110,16 грн.

Як встановлено судом з матеріалів справи, державним виконавцем 26.06.2015 року відповідно до вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 47939681, якою боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду до 03.07.2015 року. Проте, самостійного виконання рішення суду боржником не було виконано.

28.07.2015 року державним виконавцем було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та направлено боржнику і відповідним установам для відома та виконання.

Для встановлення майнового стану боржника, державним виконавцем було направлено відповідні запити до: Державної податкової служби України, Центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Ужгород, Ужгородського, Перечинського та Великоберезнянського районів УДАІ УМВС України в Закарпатській області, Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Закарпатській області.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 132393828 від 01.02.2016 року зареєстроване обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна юридичної особи ВТВКП «Хлібороб» (код за ЄДРПОУ - 30662512), актуальні відомості про наявність права власності на нерухоме майно відсутні.

Згідно відповіді № НОМЕР_1 від 29.07.2015 року, яка надійшла з Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями щодо юридичної особи (код за ЄДРПОУ - 30662512) - встановлено, що за боржником зареєстровано рахунки у ПАТ «А-БАНК» (№26000010009749, №26043010003940).

26.08.2015 року державним виконавцем на підставі ст. ст. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження», винесено Постанову про арешт коштів боржника та направлено у відповідну фінансову установу та боржнику для відома та виконання.

17.09.2015 року до РВ ДВС Ужгородського МРУЮ надійшло повідомлення від ПАТ «А-БАНК», згідно якого, арешт на кошти ВТВКП «Хлібороб» на рахунки № 26000010009749, № 26043010003940 накладено, кошти на рахунках відсутні.

Рахунок № 26043010003940 не підлягає арешту згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Згідно відповіді від 15.12.2015 року № 27/7-75 р, яка надійшла з Територіального сервісного центру № 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області Міністерства внутрішніх справ України, - згідно наявних баз даних за ВТВКП «Хлібороб» транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців керівником ВТВКП «Хлібороб» є ОСОБА_1 з 03.12.1999 року.

За відомостями відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Закарпатській області № 47/324 від 15.01.216 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

03.12.2015 року державним виконавцем було надіслано рекомендованим повідомленням виклик директору ВТВКП «Хлібороб» ОСОБА_1 за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Насипна, буд. 48, із зобовязанням зявитися 10.12.2015 року до РВ ДВС Ужгородського МРУЮ. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виклик був отриманий боржником особисто 05.12.2015 року.

Копія подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України була надіслана боржнику рекомендованою кореспонденцією. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, подання було отримано боржником особисто 04.02.2016 року.

Станом на 01.02.2016 року, боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду, у звязку з чим, державним виконавцем повторно надіслано рекомендованим повідомленням виклик директору ВТВКП «Хлібороб» ОСОБА_1 за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Насипна, буд. 48, із зобовязанням зявитися 08.02.2016 року до РВ ДВС Ужгородського МРУЮ. Відповідно до Інформації про наявність та стан пересилання поштових відправлень, яка доступна за посиланням http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/ встановлено, що даний виклик боржник отримав особисто 04.02.2016 року.

На підставі вищезазначеного, враховуючи що боржник на постанови та виклики державного виконавця не зявляється, не дивлячись на те, що державним виконавцем було вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення, вважає, що боржник ухиляється від виконання зобовязання, а тому просить суд встановити йому тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобовязань, покладених на нього виконавчим документом.

Суд, вивчивши матеріали подання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні подання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому ОСОБА_3.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Положенням п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадку: якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

У статті 377-1 ЦПК України зазначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

За змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно з положенням ст. 377-1 ЦПК України та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване не за наявність факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання.

Разом з тим, чинне законодавство не містить визначення поняття «ухилення», практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.

В Судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного Суду України від 01.02.2013 року, зроблений наступний висновок: поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суду не надано доказів, які свідчили б про те, що боржник ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судом, або ж боржник має намір виїхати та виїжджав за кордон з метою уникнення виконання рішення суду, а також відсутні відомості про обізнаність боржника з наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Таким чином, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Таким чином, оцінивши надані докази, суд вважає, що факт ухилення боржника від виконання зобов'язання не доведений. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця є необґрунтованим та не може бути задоволене.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 377-1, 294, 296 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання Районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області про встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України ОСОБА_4 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного ОСОБА_5