Ухвала суду № 57493289, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/800/8073/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі Корецькому І.О.,

(представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином),

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014

у справі № 812/8719/13-а Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства "Фірма «Віал» (далі - ПП "Фірма «Віал»)

до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014, позов ПП "Фірма «Віал» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 04.06.2013 № 000021200, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 122 019,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій - 30 505,00 грн. за порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК).

У касаційній скарзі ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

У зв'язку з неявкою у судове засідання, призначене на 20.04.2016 о 12:00, осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до частини 1 ст. 41 КАС України, не здійснюється.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що посадовими особами ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 22.05.2013 № 332/22/30421755.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 22.05.2013 № 332/22/30421755, позивач 27.05.2013 подав заперечення до акта перевірки та первинні документи, відсутність яких під час перевірки стала підставою для висновку про завищення ПП "Фірма «Віал» податкового кредиту на 122 019,00 грн. Відхиляючи заперечення, ОДПІ листом від 31.05.2013 № 2103/2200 повідомила підприємство про відсутність підстав для призначення позапланової документальної перевірки, оскільки документи, які були надані після закінчення перевірки, не впливають на правильність висновків акту перевірки від 22.05.2013 № 332/22/30421755.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

У підпункті 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Заперечення щодо акта документальної невиїзної перевірки розглядаються в порядку та у строки, передбачені пунктом 86.7 статті 86 ПК: у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами (даними), викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Встановивши, що заперечення на акт перевірки були подані позивачем у строки, передбачені пунктом 86.7 статті 86 ПК, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що ОДПІ не виконано норму підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК щодо призначення документальної позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження, що спричинило звуження прав позивача як платника податків, зокрема права на врахування контролюючим органом під час проведення перевірки всіх документів, які стосуються стану виконання платником податків податкового обов'язку. З врахуванням зазначеного суд дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність податкового повідомлення - рішення від 04.06.2013 № 000021200.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цього висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 у справі № 812/8719/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев