Ухвала суду № 57493063, 28.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року м. Київ К/800/46734/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Головчук С.В.,

Ліпського Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Сумській області про скасування розпорядження,

за касаційною скаргою Головного управління юстиції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року,

встановив:

У червні 2015 року арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до Головного управління юстиції у Сумській області про визнання протиправним та скасування розпорядження про усунення порушень від 12 червня 2015 року № 5.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що розпорядження Головного управління юстиції у Сумській області від 12 червня 2015 року № 5 є протиправним і підлягає скасуванню.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління юстиції у Сумській області про усунення порушень від 12 червня 2015 року № 5.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що за результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 під час здійснення нею повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс», Головним управлінням юстиції в Сумській області виявлено порушення позивачкою частин 14 і 16 статті 31, частини 1 статті 26, частини 1 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час вчинення порушень. Вказує, що позивачкою не надано належних та допустимих, у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів правомірності своїх дій, тому за результатами вказаної перевірки Головним управлінням юстиції у Сумській області 12 червня 2015 року складено розпорядження № 5 про усунення виявлених порушень, висновки якого є обґрунтованими, а тому підстави для його скасування відсутні.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що на підставі скарги Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області та на виконання доручення Міністерства юстиції України від 23 квітня 2015 року № 3930-0-32-15/13.0.2 Головним управлінням юстиції у Сумській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 (свідоцтво НОМЕР_1, видане 19 серпня 2013 року Міністерством юстиції України) під час виконання повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс».

За результатами зазначеної перевірки Головним управлінням юстиції у Сумській області складено акт від 10 червня 2015 року № 38, яким зафіксовано порушення позивачкою:

- частин 14 і 16 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року), а саме: арбітражним керуючим здійснені відшкодування витрат та оплата власних послуг без відповідного рішення комітету кредиторів та ухвали господарського суду, якими затверджується звіт про відшкодування витрат та встановлюється оплата послуг;

- частини 1 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року), тобто арбітражним керуючим не здійснено виплату кредиторам коштів у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону;

- частини 1 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) - арбітражним керуючим не вжиті достатні заходи щодо передачі об'єктів цивільної оборони, які обліковуються за банкрутом, до комунальної власності.

На підставі висновків акту перевірки від 10 червня 2015 року № 38 Головним управлінням юстиції у Сумській області 12 червня 2015 року прийнято розпорядження № 5, яким зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_4 усунути порушення зазначені в цьому акті.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки акту перевірки Головного управління юстиції в Сумській області про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 під час здійснення ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" частин 14 і 16 статті 31, частини 1 статті 31 та частини 1 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим оскаржуване розпорядження відповідача від 12 червня 2015 року № 5 не відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань» від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI (діє з 04 листопада 2012 року) внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до пункту 1-1 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень якого положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 29 липня 2003 року порушено провадження у справі № 6/51 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс».

Постановою Господарського суду Сумської області від 17 грудня 2007 року у справі № 6/51 боржника, Відкрите акціонерне товариство «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс», визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_6

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20 січня 2011 року у справі № 6/51 припинені повноваження ліквідатора банкрута Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» ОСОБА_6 та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_4

За результатами торгів, що відбувались протягом 2014 року, арбітражним керуючим ОСОБА_4 реалізовано залишки майнових активів Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" на загальну суму 178196,99 грн, а саме: 47442,00 грн, отриманих від реалізації майна Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс», спрямовано на оплату послуг, а 77186,06 грн - на відшкодування витрат арбітражного керуючого. При цьому, сума витрат 77186,06 грн складається з: виплати на погашення поточних вимог кредиторів, таких як заборгованість по заробітній платі у розмірі 19111 грн; за охорону майна банкрута - 32000 грн; за організацію та проведення торгів - 13959,54 грн; за оцінку майна - 1700 грн.

Оскільки Відкрите акціонерне товариство «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» визнано банкрутом 17 грудня 2007 року, то ліквідаційна процедура цього підприємства регулюється положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній до 19 січня 2013 року.

Відповідно до частини 14 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Отже, за змістом частини 14 статті 31 Закону комітет кредиторів встановлює, а господарський суд затверджує оплату послуг не конкретної фізичної особи, яка має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а процесуальної особи у справі про банкрутство: чи то розпорядника майна, чи то керуючого санацією, чи то ліквідатора, якими можуть бути призначені фізичні особи-арбітражні керуючі.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що згідно з протоколом комітету кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» від 11 серпня 2010 року № 37/1 та ухвалою господарського суду Сумської області від 02 вересня 2010 року у справі № 6/51 комітетом кредиторів встановлена, а господарським судом затверджена оплата послуг арбітражного керуючого ОСОБА_6, однак відповідно до ухвали Господарського суду Сумської області від 20 січня 2011 року у справі № 6/51 повноваження ліквідатора банкрута Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" ОСОБА_6 припинені та призначено ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_4, тому посилання відповідача на те, що за змістом вказаних документів комітет кредиторів встановлював, а господарський суд затверджував оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_6, а не позивача у справі є безпідставними та відсутні порушення частини 14 статті 31 Закону під час здійснення арбітражним керуючим ОСОБА_4 повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс».

Частиною 16 статті 31 Закону встановлено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Вказані норми містяться в розділі І Закону "Загальні положення", тобто є загальними нормами, які можуть застосовуватись при здійсненні всіх процедур банкрутства: розпорядження майном, санація, ліквідація, мирова угода.

Судами встановлено, що ліквідаційна процедура Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» не завершена та розрахунки з кредиторами не проведені через наявність судових спорів щодо виключення деяких кредиторів із реєстру вимог кредиторів банкрута. Зокрема, ухвалою господарського суду Сумської області від 08 серпня 2013 року затвердження проміжного звіту ліквідатора відкладено до подання ним звіту і ліквідаційного балансу після завершення ліквідаційної процедури.

Враховуючи викладене, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що арбітражним керуючим ОСОБА_4 під час здійснення повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» не допущено порушення вимог частини 16 статті 31 Закону.

До того ж, статтею 32 Закону, яка міститься в розділі III «Ліквідаційна процедура» і є спеціальною нормою, що регулює здійснення ліквідаційної процедури банкрута, встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Тобто, згідно з вказаною нормою, звіт арбітражного керуючого, а саме: ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури, про оплату послуг, відшкодування витрат та ін., затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою суду тільки після завершення ліквідаційної процедури та усіх розрахунків з кредиторами.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону кошти, отримані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно з встановленою черговістю.

Судами встановлено, що залишок коштів на рахунку банкрута неможливо направити на погашення вимог кредиторів відповідно до статті 31 Закону, оскільки вказані кошти отримані від реалізації заставного майна Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» і відповідно до цієї статті повинні бути спрямовані на погашення кредиторських вимог останнього. Однак, на даний час, господарським судом Сумської області розглядається клопотання про виключення банку з реєстру вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» з тих підстав, що його вимоги вважаються погашеними.

Враховуючи, що визначеного строку погашення вимог кредиторів стаття 31 Закону не містить, а у зв'язку з розглядом господарським судом клопотання про виключення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» з реєстру вимог кредиторів та неможливістю завершити з цих підстав ліквідаційну процедуру банкрута, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачкою не порушено частину 1 статті 31 Закону, а твердження Головного управління юстиції у Сумській області про її порушення є безпідставними.

За змістом частини 1 статті 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Вказана норма встановлює обов'язок ліквідатора передати до комунальної власності об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, які знаходяться у власності чи на праві повного господарського відання банкрута.

Оскільки, об'єкти цивільної оборони, які, на думку відповідача, позивачка зобов'язана передати до комунальної власності згідно з частиною 1 статті 26 Закону, не є об'єктами житлового фонду, в тому числі гуртожитками, дитячими дошкільними закладами чи іншими об'єктами комунальної інфраструктури, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 частини 1 статті 26 Закону відсутні, а прийняте відповідачем розпорядження від 12 червня 2015 року № 5, в цій частині, є протиправним та не ґрунтуються на нормах законодавства про банкрутство.

Судами встановлено, що під час приватизації банкрута, об'єкти цивільної оборони до статутного капіталу підприємства не увійшли та на балансі підприємства знаходиться лише одне приміщення - штаб цивільної оборони .

Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 253 (далі - Порядок) визначено використання фонду захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, особливості їх реконструкції і подальшого використання у разі зміни власника чи балансоутримувача.

Згідно з пунктами 26, 27 вказаного Порядку, контроль за зберіганням та ефективним використанням захисних споруд, які не увійшли до статутних фондів підприємств під час приватизації (корпоратизації), але залишились у них на балансі, здійснюється державними органами приватизації (засновниками), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації та територіальним органом Міністерства надзвичайних ситуацій.

Питання щодо подальшого використання захисної споруди у разі банкрутства (ліквідації) підприємства, на балансі якого вона перебуває, вирішує комісія з питань подальшого використання захисної споруди, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим або місцевою держадміністрацією за ініціативою уповноваженого органу управління. До складу комісії входять представники уповноваженого органу управління, територіального органу Міністерства надзвичайних ситуацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації та підприємства. У разі потреби до роботи комісії можуть залучатися представники інших органів та установ за згодою їх керівників.

Комісія разом з розпорядником майна, керуючим санацією чи ліквідатором готує пропозиції щодо подальшого використання захисної споруди та вжиття заходів до її зберігання та утримання у належному технічному стані.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що питання щодо об'єктів цивільної оборони, які не увійшли до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» під час приватизації, повинні вирішуватись комісією, утвореною відповідною районною державною адміністрацією за ініціативою регіонального Управління фонду державного майна України, а стаття 26 Закону не регулює питання передачі об'єктів цивільної оборони, оскільки щодо цих об'єктів діє інший порядок, який визначений Кабінетом Міністрів України.

Крім того, арбітражний керуючий ОСОБА_4 неодноразово зверталась до Виконавчого комітету Тростянецької міської ради Сумської області та Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Сумській області про вжиття заходів щодо збереження об'єктів цивільної оборони та передачі їх в управління уповноважених на те осіб.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що розпорядження Головного управління юстиції у Сумській області від 12 червня 2015 року № 5 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а висновки Головного управління юстиції у Сумській області про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 під час здійснення ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» частин 14 і 16 статті 31, частини 1 статті 31 та частини 1 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19 січня 2013 року) є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають наведеним критеріям, його необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Головчук С.В.

Ліпський Д.В.