ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2016 року м. Київ К/800/27201/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зайцева М.П.,
суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 825/223/15-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Чернігівський автозавод" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
Приватне акціонерне товариство "Чернігівський автозавод" (далі - ПАТ "Чернігівський автозавод") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ДПІ) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2014 року № 00023122200, № 0002322200 та №0002332200.
Ухвалою суду від 09 квітня 2015 року провадження в справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 серпня 2014 року № 0002312200 та № 0002322200 було закрито, в зв'язку з примиренням сторін.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року, позов задоволено в повному обсязі.
В касаційній скарзі ДПІ посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ "Чернігівський автозавод" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за лютий 2011 року по взаємовідносинам з TOB "АК ТРЕЙДИНГ" та ТОВ "АВТОПРОМЛИТ", за квітень 2011 року по взаємовідносинам з ПРАТ "БАЗ", за травень 2011 року, по взаємовідносинам з TOB "АСТРА-БРАЗЕРС" та з ПП "КЛК ГРУП", за червень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "РОСШИНА", ПП "ЕСТЕР-ПЛАСТ", ТОВ "АВТОПРОМЛИТ", за жовтень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "АВТОПРОМЛИТ", за грудень 2011 року, по взаємовідносинам з ТОВ "АВТОПРОМЛИТ" та з ФО-П ОСОБА_1, за січень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "АВТОПРОМЛИТ" та з ФО-П ОСОБА_1, за квітень 2012 року, по взаємовідносинам з ТОВ "АВТОПРОМЛИТ" та з ТОВ "ФЕРМІНА", за жовтень 2012 року по взаємовідносинам з ПРАТ "БАЗ" та з TOB "ОСАВА", за грудень 2012 року по взаємовідносинам з ПРАТ "БАЗ" за січень 2013 року по взаємовідносинам з ПРАТ "БАЗ", за лютий 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "СІ ГЕЙТ ЕЙДЖЕНСІ", за квітень 2013 року по взаємовідносинам з ПРАТ "БАЗ" та з ТОВ "ЛУКА ПАЧОЛІ", за травень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "КОНТИНЕНТМАШ", за червень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "КОМПАНІЯ УКРІНВЕСТ-ХХІ" та з ТОВ "ЛУКА ПАЧОЛІ", за липень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "КОНТИПЕНТМАШ", з ТОВ "ЛУКА ПАЧОЛІ" та з ПРАТ ЧЕРНІГІВСЬКА ПМК "М'ЯСОМОЛТЕХПРОМ", за жовтень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "АЗІМУТ ТРЕЙД", з ПП "СЛАВІЯ", ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" та з ТОВ "ЧЕРНІГ1ВТОРГ", за листопад 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "С.К.Є." та з ПП "СЛАВІЯ", ТОВ "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА", за грудень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА", за березень 2014 року по взаємовідносинам з ПП "СЛАВІЯ" та декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди, за результатами якої складено Акт від 03 липня 2014 року № 1586/22/32601556 (далі - Акт).
Зазначеною перевіркою встановлено порушення пункту 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 962 341,00 грн. та завищення від'ємного значення на загальну суму 43 830,00 грн. в тому числі за червень 2011 року - 30 692,00 грн., за січень 2012 року - 3 611,00 грн., за квітень 2012 року - 9 527,00 грн.
На підставі вищенаведеного Акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2014 року № 0002332200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень та квітень 2012 року в розмірі 13 138,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем здійснювалась закупівля у ТОВ "АВТОПРОМЛИТ" автомобільних запчастин (кронштейн поруччя) протягом червня, жовтня 2011 року, січня, квітня 2012 року. Загальна вартість придбаного товару склала 50 355,00 грн.
На підтвердження реальності зазначеної господарської операції позивачем надано копії первинних бухгалтерських документів, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.
Крім того, в квітні 2014 року ПАТ "Чернігівський автозавод" придбало у ТОВ "ФЕРМІНА" автомобільне підлогове покриття на загальну суму 21 207,96 грн., що підтверджується, наданими позивачем, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару.
Також, судами встановлено, що позивачем здійснювалась закупівля автомобільної тканини (велюру) у ТОВ "ОСАВА".
Факт реальності здійснення поставки підтверджується податковою та видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, довіреністю на отримання товару, платіжним дорученням.
Разом з тим, перевіркою встановлено, що між ПАТ "Чернігівський автозавод" та ТОВ "СІ ГЕЙТ ЕЙДЖЕНСІ" укладено договір про надання послуг вантажоперевезення на загальну суму 165 214,63 грн.
На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій позивачем надано копії наступних первинних документів: податкові накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт.
Судамми встановлено, що позивачем було здійснено закупівлю тканини автомобільної (велюру) у ТОВ "ЛУКА ПАЧОЛІ" на загальну суму 86 139,00 грн.
Реальність здійснення господарської операції підтверджена податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару та платіжними дорученнями.
Крім того, судами встановлено, що між ПАТ "Чернігівський автозавод" та ТОВ "КОНТИНЕНТМАШ" укладено ряд договорів, а саме:
договір про надання послуг №2470 від 02 квітня 2013 року Зміст договору: розробка та актуалізація документації системи менеджменту якості. Сума договору - 110 226,00грн.;
договір про надання послуг №2590 від 13 квітня 2013 року Зміст договору: проведення аналізу системи менеджменту якості за 2012 рік, сума договору - 109 974,00грн.;
договір про надання послуг №2545 від 11 квітня 2013 року Зміст договору: здійснення технічного нагляду та нормо-контролю за розробкою конструкторської документації на автобус моделі А№08128 з використанням шасі Ашок Лейланд Євро. Сума договору -969 600,00;
договір про надання послуг №2548 від 29 квітня 2013 року Зміст договору: розробка алгоритму різки деталей та установці лазерного розкрою матеріалів Trumatik 2530. Сума договору -1 810 200,00грн.;
договір про надання послуг №2512 від 28 березня 2013 року Зміст договору: розробка алгоритму різки деталей та установці лазерного розкрою матеріалів Trumatik 2530. Сума договору -811 020,00грн.;
договір про надання послуг №2516 від 29 березня 2013 року Зміст договору: здійснення технічного нагляду та нормо-контролю за розробкою конструкт орної документації агрегатів шасі Ашок Лейланд Євро. Сума договору - 688 590,00грн.;
договір про надання послуг №2509 від 27 березня 2013 року Зміст договору: здійснення технічного нагляду та нормо-контролю за розробкою конструкторської документації на автобус моделі А08110Ш. Сума договору - 800 400,00грн.
Факт реального виконання вищенаведених договорів підтверджується наданою позивачем первинною бухгалтерською документацією, а саме: податковими накладними та актами наданих послуг (виконаних робіт). При цьому, розрахунки між позивачем та контрагентом підтверджуються платіжними дорученнями та банківськими виписками, які надавались на перевірку.
Крім того, ПАТ "Чернігівський автозавод" мало господарські відносини з ТОВ "КОМПАНІЯ УКРІНВЕСТ-ХХІ", а саме позивачем здійснювалось придбання у контрагента оздоблювальних матеріалів на загальну суму 22 353,60 грн., що підтверджується податковою накладною, видатковою накладною та платіжними дорученнями.
Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем придбано у ТОВ "АЗІМУТ ТРЕЙД" автомобільну тканину на загальну суму 67 670,40 грн.
На підтвердження виконання сторонами умов договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні.
Протягом грудня 2011 року, січня 2012 року позивач придбав у ФО-П ОСОБА_1. автомобільні запчастини (ручки, решітки, прокладки) на загальну суму 50 355,00 грн.
Факт виконання сторонами умов договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару та платіжними дорученнями.
Водночас, на підтвердження того, що отримані товари та послуги належним чином відображені в бухгалтерському обліку підприємства позивачем надано до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості по рахунку 631.
При цьому, судами встановлено, що всі вищенаведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють встановити факт реальності здійснення господарських операцій.
Водночас, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що посилання контролюючого органу на висновки актів перевірок, а також актів про неможливість проведення зустрічної звірки, складених відносно контрагентів позивача, правомірно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки вони не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не можуть вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій.
Щодо анулювання реєстрації платників податків ТОВ "ФЕРМІНА", ТОВ "ОСАВА", ТОВ "СІ ГЕЙТ ЕЙДЖЕНСІ", ТОВ "ЛУКА ПАЧОЛІ", ТОВ "КОМПАНІЯ УКРІНВЕСТ-ХХІ", ФО-П ОСОБА_1, то суди доцільно зауважили, що таке анулювання було здійснено після завершення господарських відносин позивача з цими суб'єктами господарювання, тобто на момент виписування податкових накладних ці суб'єкти були наділені спеціальною правосуб'єктністю на видачу таких податкових накладних.
За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність відповідачем обставини, які б спростовували факт здійснення господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними операціями, а відповідно про правомірність формування позивачем податкового кредиту.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 825/223/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.П. Зайцев
О.А. Веденяпін
А.Ф. Загородній
Судове рішення № 57492757, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 30.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 825/223/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: