Ухвала суду № 57492754, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2016 р. м. Київ К/800/4140/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника позивача - Медвецької Г.І.,

представника відповідача - Перепелюка О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 826/15975/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПХ ГРУП" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПХ ГРУП" (далі - ТОВ "ПХ ГРУП") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2014 року №137426552209.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року задоволено позовні вимоги.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ДПІ на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено позапланову не виїзну перевірку ТОВ "ПХ ГРУП" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ "Овітекс Інвест" за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року.

За висновками перевірки, податковим органом виявлені порушення пункту 198.1., 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України та складено акт від 18 вересня 2014 року №873/26-55-22-09/32950525 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2014 року №137426552209 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 252 581 грн., з яких за основним платежем - 835 054 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 417 527 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у ході проведення перевірки відповідачем не виявлено будь-якої обставини, яка б свідчила про порушення позивачем норми податкового законодавства, а висновок відповідача ґрунтується виключно на його припущеннях, без урахування факту наявності первинних документів, які свідчать про реальність здійснених позивачем та ТОВ "Овітекс Інвест" господарських операцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного судуУкраїни вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на таке.

Так, судами встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Овітекс Інвест", (підрядник) 03 березня 2014 року укладено договір підряду № 25, за умовами якого підрядник зобов'язався власними або залученими силами та засобами за дорученням замовника виконати, а замовник - прийняти та оплатити будівельно-монтажні роботи.

З метою підтвердження фактів виконання сторонами своїх договірних зобов'язань за договором, позивачем надані суду наступні копії первинних документів, а саме: договір підряду №25 від 03 березня 2014 року з надання будівельно-монтажних робіт, додатки до договору підряду №25 від 03 березня 2014 року №№1-37, акти надання послуг від 31 березня 2014 року №№ 427-462, податкові накладні від 31 березня 2014 року №№ 282-317, № 1931-1932, № 6438 від 14 квітня 2014 року, № 7305 від 28 квітня 2014 року, платіжне доручення № 8040 від 12 травня 2014 року.

Суд касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження судами самих договорів укладених позивачем з контрагентом, їх економічного змісту та спрямованості на досягнення певного економічного ефекту, всіх первинних документів, які відповідно до специфіки господарських операцій підтверджують їх реальність, наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності, фактичне здійснення оподатковуваних операцій позивача з контрагентом, наявність у останнього умов для здійснення господарської діяльності, обладнання та виробничих потужностей, а також трудових ресурсів, кваліфікованих спеціалістів, які мають наукові, технічні або інші спеціальні знання у відповідній галузі господарювання, наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів (послуг) у господарській діяльності.

Зі змісту частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій та правильності формування податкового кредиту за цими операціями, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 826/15975/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній