Ухвала суду № 57492638, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2016 р. м. Київ К/800/29999/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромашлізинг" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 826/3423/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромашлізинг" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконною та скасування податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромашлізинг" (далі - ТОВ "Агромашлізинг") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) в якому просило визнати незаконною та скасувати податкову вимогу від 12 лютого 2015 року № 2150-23 форми "Ю" на загальну суму 3 471 636,11 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 00072240, яким збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ "Агромашлізинг" у розмірі 3 472 705,00 грн.

У зв'язку із несплатою протягом 10 календарних днів з дати отримання вказаного податкового повідомлення-рішення відповідач відобразив в обліковій картці ТОВ "Агромашлізинг" податковий борг на суму 3 472 705,00 грн.

На підставі цього, була сформована і направлена податкова вимога від 02 лютого 2013 року № 130-22 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3 469 396,11 грн.

Після надходження на адресу відповідача ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року, якою відкрито провадження у справі № 826/19445/13-а за позовом ТОВ "Агромашлізинг" до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 00072240, визнання незаконним акту від 01 червня 2013 року № 365/1/22-40-31566322 про результати документальної позапланової перевірки позивача, відповідач видалив з облікової картки платника податку інформацію про наявність у останнього податкового боргу, позаяк, сума грошового зобов'язання виявилася неузгоджено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року адміністративний позов у справі № 826/19445/13-а - задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року скасовано, а у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Агромашлізинг" відмовлено повністю.

Після надходження даної постанови на адресу відповідача, ним було внесено інформацію про податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 00072240 на суму 3 469 396,11 грн.

У зв'язку з частковим погашенням за рахунок наявної переплати сума податкового боргу склала 3 471 636,11 грн.

З огляду на це, відповідачем була сформована і направлена на адресу ТОВ "Агромашлізинг" податкова вимога від 12 лютого 2015 року № 2150-23 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Таким чином, суди прийшли до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки попередня податкова вимога була відкликана, а нова вимога сформована на підставі названого податкового повідомлення-рішення, сума податкового боргу якого є узгодженою.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 14 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з того, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року, скасована в касаційному порядку, колегія суддів приходить до висновку, що для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження подальшого вирішення справи № 826/19445/13-а.

Зі змісту частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій та правильності формування податкового кредиту за цими операціями, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромашлізинг" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 826/3423/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній