Ухвала суду № 57492175, 21.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року м. Київ К/800/37585/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 23 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області суду із адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача; скасування рішень відповідача; зобов'язання відповідача вчинити дії; стягнення моральної шкоди та судових витрат.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 23 січня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з мотивів, що позивачем не конкретизовано позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача усунути допущені порушення його прав.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_2 суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не конкретизовано позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача усунути допущені порушення його права.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаною позицією судів першої та апеляційної інстанцій та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

За змістом частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

У прохальній частині позовної заяви не зазначено у чому саме полягають допущені Пенсійним органом порушення права позивача та яким чином ці порушення мають бути усунуті.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачу слід більш чітко та зрозуміло викласти вищезазначені вимоги, належним чином обґрунтувавши їх.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області без руху.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 23 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: