Ухвала суду № 57491984, 26.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року м. Київ К/800/11064/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2014

у справі № 808/10152/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжхлібтехсервіс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжхлібтехсервіс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0002781504 від 14.08.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, з посиланням на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

Також в касаційній скарзі заявлено клопотання про реорганізацію відповідача із Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питання відображення у декларації з податку на додану вартість за період з 01.05 по 31.05.2013 результатів позапланової виїзної документальної перевірки, оформлених актом № 458/22-12/36576576 від 01.04.2013, складено акт від 19.07.2013 № 999/28-08-15-04/36576576, в якому зафіксовано порушення: п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 4.6.7 п. 4.6 ст. 4 Наказу № 1492 від 25.11.2011 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», внаслідок чого ТОВ «Запоріжхлібтехсервіс» занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 569 479 грн. за травень 2013 року.

При цьому податковим органом зазначено, що до вказаного порушення призвело не відображення позивачем зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами документальної перевірки, проведеної ДПІ за актом від 01.04.2013 № 458/22-12/36576576 та податкового повідомлення-рішення № 0000642212 від 16.04.2013, у рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 6 569 479 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, 14.08.2013 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002781504 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 854 218,50 грн., в т.ч.: 6 569 479 грн. основного платежу та 3 284 739,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В процесі останньої перевірки, у якості підстави для висновків, відповідачем використані акт перевірки від 01.04.2013 та прийняте на підставі цього акту перевірки податкове повідомлення-рішення № 0000642212 від 16.04.2013 про зменшення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 569 479 грн. (яке своєчасно оскаржено до суду та скасовано).

Як встановлено в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 0000642212 від 16.04.2013 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6 569 479 грн. ТОВ «Запоріжхлібтехсервіс» було своєчасно оскаржено в судовому порядку та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 у справі № 808/5159/13-а, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 та Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014, вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність податкового повідомлення-рішення податкового органу, яке слугувало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Враховуючи приписи пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України у взаємозв'язку із встановленими обставинами по даній справі, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що станом на дату проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Запоріжхлібтехсервіс», за результатами якої складено акт № 999/28-08-15-04/36576576 від 19.07.2013 та станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002781504 від 14.08.2013, відповідач був обізнаний про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачу податковим органом, є неузгодженою.

З огляду на викладене, позивач правомірно не врахував податкове повідомлення-рішення № 0000642212 від 16.04.2013 при складанні податкової звітності з ПДВ за спірний період та не вніс відповідну суму в рядок 21.3 податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року, адже, у випадку оскарження рішення контролюючого органу, зокрема, у судовому порядку до закінчення процедури узгодження, відповідне рішення не має обов'язкової сили для платника податку та не підлягає виконанню.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний