Ухвала суду № 57491419, 28.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 р.Справа № 816/4521/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2016р. по справі № 816/4521/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-Сервіс-Буд"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування рішення та вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Віра-Сервіс-Буд", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2015 року № Ю-0132741702 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 31.07.2015 року № 0138611702.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2016р. по справі № 816/4521/15 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 28.04.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач - ТОВ "Віра-Сервіс-Буд", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код -36120730, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

В період з 23.06.2015 р. по 10.07.2015 р. ДПІ у м. Полтаві на підставі постанови старшого слідчого з ОВС першого ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Полтавській області від 29.05.2015 р., направлення на перевірку від 23.06.2015 р. та наказу від 23.06.2015 р. № 388, з підстав, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Віра-Сервіс-Буд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року.

Результата перевірки оформлені актом від 17.07.2015 року № 1071/16-01-22-04-12/36120730 (а.с. 14-57, т.1).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем, зокрема, ст.ст. 4, 7-9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок на суму 10801,18 грн, у тому числі: з виплат, на які нараховується єдиний внесок в розмірі 38,52 % в сумі - 7650,84 грн, з виплат з яких утримується єдиний внесок у розмірі 3,6 % в сумі 715,03 грн; з виплат, на які нараховується єдиний внесок в розмірі 34,7 % в сумі - 2265,56 грн, з виплат, з яких утримується єдиний внесок в розмірі 2,6 % в сумі - 169,75 грн.

Не погоджуючи із висновками, викладеними в акті перевірки позивачем 24.07.2015 р. подані до ДПІ у м. Полтаві письмові заперечення на нього, на які ДПІ у м. Полтаві надано письмову відповідь листом від 30.07.2015 № 3977/10/16-01-22-04-26 (а.с. 66-76, т.1).

З посиланням на висновки акту перевірки від 17.07.2015 року № 1071/16-01-22-04-12/36120730 ДПІ у м. Полтаві 17.07.2015 складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0132741702, якою ТОВ "Віра-Сервіс-Буд" визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 10801,18 грн. (а.с. 11, т.1).

Крім того, 31.07.2015 року заступником начальника ДПІ у м. Полтаві Книшом В.М. прийнято рішення № 0138611702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до ТОВ "Віра-Сервіс-Буд" застосовано штрафна санкції у розмірі 5400,59 грн. (а.с. 12, т.1).

Позивач не погодився з вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішенням про застосування штрафних санкцій та звернувся зі скаргою до Головного управління ДФС у Полтавській області та до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Головного управління ДФС у Полтавській області від 15.09.2015 № 3427/10/16-31-10-04-11 скаргу ТОВ "Віра-Сервіс-Буд" залишено без розгляду.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 21.10.2015 № 22146/6/99-99-10-01-07-25 скаргу ТОВ "Віра-Сервіс-Буд" залишено без розгляду.

Позивач не погодився з вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2015 № Ю-0132741702 та рішенням № 0138611702 від 31.07.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття податковим органом рішень, слугувало відображене в акті судження контролюючого органу про наявність у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області кримінального провадження № 32015170000000010 від 06.02.2015 року за фактами умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Віра-Сервіс-Буд" за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 КК України. В ході проведення досудового розслідування по вказаному вище кримінальному провадженню в якості свідків допитано ряд громадян та встановлено додаткове отримання заробітної плати 8 працівниками в розмірі 19862,00 грн., які виконували роботи без належного оформлення трудових угод. Зокрема, показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, підтверджується, що останні виконували будівельні роботи на ТОВ "Віра-Сервіс-Буд" на будівництві житлового будинку за адресою: с. Розсошенці, вул. Перспективна, 3 на території ПрАТ "Комбінат виробничих підприємств" за адресою: с. Терешки, вул. Шевченка, 18 без укладення трудових договорів. За виконану роботу, згідно протоколів допиту в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню, отримали заробітну плату в розмірі 19862,00 грн. (а.с. 182-184, 190-214, т.1).

На вказані доводи відповідач посилався як у акті перевірки, так і в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також і у доводах апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що перевіркою повноти відображення сум нарахованої заробітної плати, з яких утримується єдиний внесок, встановлено її заниження на загальну суму 19862,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (чинного з 01.01.2011 року, далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами /пункт 5 статті 8 Закону № 2464/.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами /пункт 8 статті 8 Закону № 2464/.

Частиною 2, 3 статті 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно частини 4 статті 8 Закону № 2464 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.1 1 визначено, що адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Статтею 13 Закону № 2464 визначено, що органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, спірний висновок податкового органу про порушення позивачем вимог статей 4, 7-9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фактично ґрунтується лише на поясненнях свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про отримання ними заробітної плати на ТОВ "Віра-Сервіс-Буд", наданих під час допиту в кримінальному провадженні.

Так, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що протягом 2014 року в штаті ТОВ "Віра-Сервіс-Буд" працювали ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яким нараховувалася та виплачувалася заробітна плата (а.с. 48-49, т.1).

Також перевіркою повноти відображення у звітності сум винагород, нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами встановлено, що позивачем не відображено у звітності суми винагороди у розмірі 6529,00 грн., нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок у розмірі 34,7 %, колегія суддів зазначає наступне.

Дані порушення також встановлені згідно протоколів допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в ході судового розслідування по кримінальному провадженню № 32015170000000010 від 06.02.2015, встановлено, що останні отримали винагороду в розмірі 7600,00 грн. Фактична сума нарахованої заробітної плати згідно відомостей про нарахування заробітної плати становить 1071,00 грн.

При цьому, згідно пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.09.2015 р., тобто чинній на момент прийняття оскаржуваних вимоги та рішення), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Разом з тим, судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, у кримінальному провадженні, про якому призначено та проведено контролюючим органом перевірку, на момент складання ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2015 року № Ю-0132741702 та прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 31.07.2015 року № 0138611702 прийнято не було.

Доказів наявності судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили відповідач не надав ані суду першої, ані апеляційної інстанції.

Таким чином, відповідач в порушення вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України прийняв оскаржувані вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Отже, винесення відповідачем спірних вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій є передчасним та вчиненим за наявності порушень прямих норм закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що суд першої інстанції безпідставно надав оцінку обставинам наявності або відсутності порушень податкового законодавства позивачем, а отже правомірності висновків, викладених у акті перевірки від 17.07.2015 року № 1071/16-01-22-04-12/36120730 ДПІ у м. Полтаві, оскільки оцінка цим висновкам повинна надаватись у межах кримінального провадження, за яким ця перевірка призначена за чинною на момент прийняття оскаржуваних рішень редакцією пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, помилкові мотиви суду першої інстанції щодо неправомірності висновків, викладених у акті перевірки від 17.07.2015 року № 1071/16-01-22-04-12/36120730 ДПІ у м. Полтаві, не впливають на висновки суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних вимоги та рішення про застування штрафних санкцій, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Розподіл удових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області відстрочено сплату судового збору в розмірі 1515 грн. 80 коп. до ухвалення судового рішення по даній справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2016р. по справі № 816/4521/15 залишити без змін.

Стягнути на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області судовий збір в розмірі 1515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2016 р.