Ухвала суду № 57491141, 27.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

27 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5032/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

Справа розглянута без участі сторін у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Білгород-Дністровского об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Одеської області (правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровскому та Білгород-Дністровському районі Одеської області) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,-

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

14 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язати вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року зустрічний позов ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто позивачу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровскому та Білгород-Дністровському районі Одеської області задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн.

Не погоджуючись із постановленою у справі Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити її зустрічну позовну заяву до суду першої інстанції для сумісного розгляду з позовом УПФУ.

Білгород-Дністровске об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Одеської області надіслало до апеляційного суду заперечення, у якому зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши відокремлені матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

Як вже зазначалося вище, 14 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язати вчинити певні дії у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відсутність процесуального інституту зустрічного позову є особливістю адміністративного судочинства порівняно з цивільним та господарським процесами.

Аналогія закону із застосуванням статей 123, 124 Цивільного процесуального кодексу України, на чому наполягає апелянт, не може бути застосована у адміністративному процесі, оскільки КАС не передбачено об'єднання справ за участі одних і тих же сторін, які в одній справі мають статус позивача, а в іншій - відповідача. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Водночас, колегія суддів роз'яснює, що відповідач у справі може заявити свої вимоги до позивача у формі окремого позову і таким чином реалізувати своє право на судовий захист.

Водночас, слід звернути увагу й на те, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Тобто, ОСОБА_1 із даною позовною заявою необхідно звертатися до місцевого загального суду за місцем свого проживання.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення вищезазначеної зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 відповідно до ст. 108 КАС України.

До того ж, слід враховувати, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн. Постанова набрала законної сили.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов