Ухвала суду № 57490674, 27.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 702/1370/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Діденко Т. І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

при секретарі Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Монастирищенської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18.02.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Монастирищенської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18.02.2016 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати спірну постанову суду, вказуючи на те що спірною постановою порушено її права.

Під час судового засідання в режимі відеоконференції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній. Вказує, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В засідання інші учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження по справі - закриттю з таких підстав.

Згідно ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником земельної ділянки загальною площею 0,1439 га по АДРЕСА_1.

Вважаючи, що він має право на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю, подав документи щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Вказані дії пояснює тим, що вулиця, на якій зареєстрований будинок, є об'їзною дорогою, він вирішив збудувати на даній ділянці землі не житловий будинок, а легкі конструкції, - пункт технічного обслуговування автомобілів. Так як земельна ділянка надавалася йому для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, обов'язковою є зміна цільового призначення землі.

Рішенням сесії Монастирищенської міської ради від 16.09.2015 № 32-5 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2» відмовлено позивачу та вирішено не змінювати цільове призначення земельної ділянки.

Позивач вважає, що вказане рішення є передчасним та не відповідає вимогам Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції задоволено позов, враховуючи визнання позовних вимог міським головою Монастирищенської міської ради.

Апелянт вказує, що є власником суміжної земельної ділянки та будування станції технічного обслуговування автомобілів буде створювати негативні умови проживання, вплине на технічний стан його будинку.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що спір стосується права володіння і користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно норм чинного законодавства України, захист прав громадян щодо земельної ділянки здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Так, статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Оскільки підстави позову випливають зі спірних правовідносин, що мають цивільно-правовий характер, і він не пов'язаний безпосередньо зі здійсненням владних повноважень, цей спір не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

Той факт, що відповідач є суб'єкт владних повноважень, не змінює правової природи спірних відносин, оскільки характер домінуючого інтересу у спорі є приватноправовим, а не публічно-правовим.

В даному випадку існує спір про право, що в свою чергу унеможливлює його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Під час регуляторних дій суб'єкта владних повноважень можливі спори щодо права цивільного, які повинні отримати в суді своє відповідне вирішення з точки зору визнання цивільного права, його виникнення, зміни чи припинення, що неможливо встановити у порядку адміністративного судочинства, основною метою якого є оцінка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень під час здійснення владних управлінських функцій у публічно-правових відносинах.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Викладене, на думку колегії, свідчить про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 198, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18.02.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Монастирищенської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - задовольнити частково.

Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18.02.2016 року - скасувати.

Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Монастирищенської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - закрити.

Роз'яснити позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлений 29.04.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.