Постанова № 57490673, 27.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/5365/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, капітана міліції ОСОБА_5;

- зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області поновити ОСОБА_5 на посаду, яку вона обіймала на момент звільнення в Золотоніському МВ (з обслуговуванням м. Золотоноша та Золотоніського району) УМВС України в Черкаській області;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити ОСОБА_5 в порядку переведення, на рівнозначну посаду в Золотоніському відділі поліції ГУНП в Черкаській області відповідно до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» та видати з цього приводу відповідний наказ;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь позивача 20000 грн. завданої моральної шкоди.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення ОСОБА_5 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області вирішити питання щодо обов'язкового працевлаштування ОСОБА_5.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови у частині відмовлених позовних вимог ОСОБА_5 (надалі також апелянт) зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що до неї не надходило попереджень про вивільнення співробітників міліції та не було запрошено до відділу кадрів УМВС України в Черкаській області для вирішення питання стосовно її можливого працевлаштування, а в жовтні-листопаді 2015 року вона не мала можливості ознайомимитись із змінами в законодавстві.

В апеляційній скарзі про скасування постанови управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (надалі також УМВС в Черкаській області) зазначає, що згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів; перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга УМВС в Черкаській області є обґрунтованою та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2006 року ОСОБА_5 прийнята на службу в органи внутрішніх справ.

12.07.2013 року наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 153 о/с ОСОБА_5 призначена на посаду інспектора штабу Золотоніського МВ УМВС (з обслуговування м. Золотоноша та Золотоніський район).

12.09.2014 року наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 297 о/с ОСОБА_5 надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 30.08.2014 року по 03.07.2017 року.

06.11.2015 року наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с ОСОБА_5 звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "Г" (через скорочення штатів) Положення. Підставою для прийняття такого наказу зазначено вступ в дію Закону України «Про Національну поліцію».

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню, а посада та установа, в якій позивач просить про її поновлення на роботі, ліквідовані, то суд вважає, що для повного захисту прав позивача за необхідне зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області вирішити питання щодо обов'язкового її працевлаштування.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що стосуються задоволеної частини позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (надалі також Закон № 580-VIII) Національна поліція України (надалі також поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Закон № 580-VIII було опубліковано 06.08.2015 року в газеті «Голос України» та відповідно до Прикінцевих та перехідних положень, набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 07.11.2015 року, крім, пунктів 8 - 11 Прикінцевих та перехідних положень, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 580-VIII, тобто 07.08.2015 року.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку будь-якого обов'язку в УМВС України в Черкаській області щодо додаткового попередження ОСОБА_5 про наступне звільнення чинним законодавством не передбачено, оскільки остання попереджена про звільнення через скорочення штатів в силу закону.

Пункти 9, 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачають, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Отже, Законом № 580-VIII передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

У цьому контексті слід також зазначити, що пункти 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачають вирішення питання подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції до 06.11.2015 року включно. Вказані норми є імперативними, тобто неприйняття працівника міліції на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, а ОСОБА_5 таких не надано під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції стосовно того, що ОСОБА_5 подавала заяву про прийняття її на службу в поліцію.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_5 у встановлений пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII строк, не виявила бажання проходити службу в поліції.

В свою чергу, стаття 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року № 504/96-ВР містить перелік видів відпусток: щорічні відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати.

До соціальних відпусток належить, зокрема, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково зроблено розмежування видів відпусток за якими підпадають під скорочення працівники у відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII, а за якими ні, оскільки норма даного закону не конкретизує та не розмежовує відпуски на види, а отже перебування працівників міліції у будь-якому виді відпустки не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

Аналізуючи норми чинного законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасувати наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, капітана міліції ОСОБА_5, оскільки наказ винесено з додержанням всіх процедур звільнення у відповідності до норм чинного законодавства.

Щодо інших позовних вимог, колегія суддів зазначає, що вони є похідними від тих, у задоволенні яких було відмовлено, а отже не підлягають задоволенню.

З урахуванням того, що постановою суду першої інстанції було частково задоволено позовні вимоги, з якою, у відмовленій частині позовних вимог, колегія суддів погоджується, однак в апеляційній скарзі Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області заявлено вимоги про повне скасування постанови, отже, така апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції частковому скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області частково спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне зазначену апеляційну скаргу задовольнити частково.

Керуючись статтями 41, 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, у задоволеній частині позовних вимог, скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області понесені ним судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 2425 (дві тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.