Ухвала суду № 57490594, 28.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2016 рокусправа № 808/8358/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника третьої особи (Банку): Перепелиці Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі №808/8358/15 за позовом ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання протиправними дій та визнання протиправним і скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2015р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням остаточних уточнень (а.с.78-80), просила суд визнати протиправними дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо складення та видачі акту від 15.08.2014 про передачу арештованого майна, складеного у виконавчому провадженні 41611138; визнати недійсною та скасувати постанову від 15.08.2014 про залік забезпечених вимог в рахунок ціни майна вчинених у виконавчому провадженні 41611138.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що в порушення вимог ст.49 Закону України «Про іпотеку» відповідач видав акт від 15.08.2014 про передачу арештованого майна без складання протоколу у порядку встановленому ст. 47 вказаного Закону. На думку позивача акт від 15.08.2014 винесений не на підставі підписаного іпотекодержателем і направленого організатором електронних торгів протоколу про придбання предмету іпотеки, а на підставі заяви про придбання предмету іпотеки, складення якої не передбачено ст. ст. 47, 49 Закону України «Про іпотеку» та на підставі електронної форми протоколу, розміщеної на Веб-сайті організатора. Зазначає, що оскільки акт державного виконавця від 15.08.2014 є недійсним із вищезазначених правових підстав, то постанова від 15.08.2014 про залік забезпечених вимог в рахунок ціни майна, винесена на підставі даного акту, також є недійсною.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин у справі, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову. Заявник апеляційної скарги наполягає, що правомірним порядком дій сторін у випадку, якщо торги не відбулися є: 1) не відбулися торги, іпотеко держатель, як покупець майна підписує (оформлює) і направляє на адресу організатора торгів протокол торгів, тим самим виявляє своє бажання придбати предмет іпотеки; 2) організатор торгів (продавець) отримавши протокол (врахувавши волевиявлення) направляє підписаний зі сторони іпотеко держателя (покупця) протокол (за необхідності інші документи) до органу державної виконавчої служби; 3) орган державної виконавчої служби складає акт про реалізацію предмета іпотеки і направляє його до організатора торгів; 4) після отримання акту організатор видає цей акт покупцеві, а нотаріально засвідчену копію іпотекодавцю. Крім того, позивач наполягає на необхідності укладення окремого договору купівлі-продажу, як самостійного правочину, за результатами прилюдних торгів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2007 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 1-3789-087К, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 265 100,00 грн.

Для забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 (позивачем у справі) укладено іпотечний договір № 1-3789-0871 від 01.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 1191. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 передала в заставу банку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 69,24 кв.м. та житловою 45,4, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.02.2003, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Півняком О.С. за реєстровим № 1053, та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15058337, виданого Орендним підприємством ЗМБТІ від 27.06.2007, реєстраційний № 108447, номер запису 35538.

01.07.2009 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовим О.І. вчинено виконавчий напис № 3235 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, для задоволення вимог АТ Банк «Фінанси та Кредит» в сумі 381 561,21 грн.

Судом встановлено, що вказаний виконавчий напис відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

21.01.2014 за заявою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Трифанової Т.В. відкрито виконавче провадження № 41611138.

17.02.2014 державним виконавцем складено акт опису та арешту майна.

06.03.2014 ТОВ «Національна експертно-правова група» здійснено оцінку арештованого майна та майно передано для реалізації ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (третя особа 1).

Експертна оцінка майна сторонами не оскаржувалась.

У відповідності до повідомлення з ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України від 17.07.2014 електронні торги були призначені на 04.08.2014 о 09 год.00 хв.

04.08.2014 електронні торги не відбулись у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів, про що системою сформовано протокол №947 від 04.08.2014р.

14.08.2014 до ВДВС надійшла заява ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про придбання у власність предмета іпотеки, на підставі ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

15.08.2014 державним виконавцем складено акт, який є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів із зазначенням того, що прилюдні торги не відбулися, у зв'язку із відсутністю учасників електронних торгів, при цьому покупцем є АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Також, 15.08.2014 державним виконавцем винесені постанови про задоволення вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна - 367 570,00 грн.; постанову про звільнення майна з-під арешту; постанова про зняття майна з реалізації та постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Не погоджуючись із діями державного виконавця щодо складення та видачі акту від 15.08.2014 про передачу арештованого майна та з вимогою визнати недійсною і скасувати постанову від 15.08.2014 про залік забезпечених вимог в рахунок ціни майна, вчинених у виконавчому провадженні 41611138, ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані акт та постанова прийняті відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

У разі не реалізації майна боржника з прилюдних торгів, права та обов'язки іпотекодержателя регулюються статтею 49 Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається з апеляційної скарги, позивач вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми ст.47 та ст.49 Закону України «Про іпотеку».

Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Згідно частини 2 вказаної статті якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Частиною 1 ст. 47 Закону України «Про іпотеку» визначено, що організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов'язаний подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вказана норма регулює ситуацію оформлення протоколу у випадку, коли торги відбулися і визначений переможець.

Натомість стаття 49 Закону України «Про іпотеку» є відсилочною щодо порядку оформлення державним виконавцем акту про реалізацію предмета іпотеки.

Реалізація іпотечного майна боржника проводиться згідно вимог статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Частиною 1 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до частини 9 цієї ж статті майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Судом встановлено, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як іпотекодержатель, скористався своїм правом, передбаченим частиною 1 статті 49 Закону України «Про іпотеку» на придбання предмету іпотеки за початковою ціною саме після проведення перших прилюдних торгів які не відбулися. В такому випадку, іпотекодержатель набуває право на майно саме на підставі ст.49 Закону України «Про іпотеку», а не на підставі його придбання на прилюдних торгах, як учасником-переможцем.

На підставі поданої стягувачем заяви про придбання майна, відповідачем правомірно винесена постанова про передачу нереалізованого майна (спірної квартири) шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. За фактом такої передачі державний виконавець правомірно складав акт.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та свідчать про самостійне трактування позивачем норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було у повному обсязі з'ясовано обставини у справі та прийнято законне та обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі №808/8358/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 29.04.2016р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов