Ухвала суду № 57490532, 12.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2016 рокусправа № 804/9725/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено (при цьому, згідно ухвали від 07.08.2015 року відмовлено у відкритті провадження щодо вимоги позивача скасувати державну реєстрацію особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області»).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податковий орган діяв в межах своїх повноважень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (ОСОБА_1) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що особа з назвою Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області не мала законних підстав щодо складання Вимоги №Ф-/4 від 04.11.2014 року, оскільки не має права складати такі вимоги у зв'язку з відсутністю у особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області» чинного положення та відповідного обсягу повноважень.

Представником відповідача надано до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що вимога, про скасування державної реєстрації юридичної особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області» неодноразова була предметом розгляду окружного суду та апеляційної інстанції. 29.09.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області в результаті реорганізації. Посилається також на ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, умови і порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Зазначає, що Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, посилається на Інструкцію № 455 від 09.09.2013 року.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на податковому обліку у П'ятихатському відділенні Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції як фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Станом на 20.02.2015 у позивача утворився борг по сплаті єдиного соціального внеску у сумі 18455,28 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

11.08.2013 набрали чинності Закони України від 04.07.2013 №404-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" та №406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи". Відповідно до вказаних нормативно-правових актів функцію з адміністрування єдиного соціального внеску покладено на Міндоходів України.

Організаційні та правові засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Частиною 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що платником єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 6 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів, зокрема до них віднесено: здійснювати адміністрування податків, зборів, платежів; контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, здійснювати погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме на органи Міндоходів України покладено функцію по адмініструванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, контролю за повнотою та своєчасністю його нарахування та сплати, тому, суд вважає, що при складенні податкової вимоги від 20.02.2015 № Ф/4 податковий орган діяв в межах своїх повноважень.

Стосовно посилань позивача на, те що вимога є неузгодженою оскільки позивачем оскаржуються до касаційного суду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року по справі №804/2155/14 та Дніпропетровського апеляційного суду від 13.11.2014 року, якими відмовлено в скасуванні вимоги від 05.10.2013 року №Ф/4, то на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно зазначив, ці рішення набрали законної сили 13.11.2014 року, тому посилання на оскарження вимоги до Вищого адміністративного суду не свідчить про неузгодження суми боргу зазначеної у вимозі.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна