Постанова № 57490194, 28.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2016 року № 826/1/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2015 № 0028681506

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2015 №0028681506.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем у строк визначений п. 57.1 ст. 57 ПК України сплачено авансовий внесок з податку на прибуток, проте допущено помилку в рахунку. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. З огляду на викладене, позивач вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток за березень та квітень 2015 року ПАТ «АГРАРНИЙ ФОНД», за результатом якої складено акт від 18.05.2015 № 263/26-59-15-06-94 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015 № 0028681506, яким позивача за затримку на 21 та 1 календарні дні граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 11277297,29 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 1 127 729, 73 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2015 ПАТ «АГРАРНИЙ ФОНД» подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік (реєстр. №9080669951), в якій підприємством самостійно розраховано суму авансового внеску з податку на прибуток в сумі 11048458грн. та яка підлягає сплаті щомісяця з березня 2015 року по травень 2016 року.

По строку сплати 30.03.2015 в інтегрованій картці платника по коду платежу 11023100 (авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності) виникла недоїмка в сумі 11048458грн., у зв'язку з тим, що позивачем сплачено кошти на інший рахунок державного казначейства, а саме па рахунок по коду платежу 11020100 (податок на прибуток підприємств і організацій, по перебувають у державній власності) 30.03.2015 платіжним дорученням №1807.

Згідно листа позивача кошти перераховані на необхідний рахунок державного бюджету 21.04.2015 (висновок №7682-20 від 21.04.2015). Таким чином недоїмку у сумі 11048458грн. погашено 21.04.2015 (із затримкою на 21 день).

Також, по строку сплати 30.04.2015 в інтегрованій картці платника по коду платежу авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності виникла недоїмка в сумі 228839,29грн. Недоїмка виникла у зв'язку з тим, що сплачені кошти 27.04.2015 платіжним дорученням №2474 в сумі 1 1048458грн. як авансовий внесок з податку на прибуток було частково зараховано на сплату нені, розраховану за період за 31.03.2015 по 20.04.2015 в сумі 228839,29грн. та яка на момент сплати рахувалась боргом підприємства. Недоїмка в сумі 228839,29грн. з авансового внеску з податку на прибуток було погашено 06.05.2015 платіжним дорученням №2680 в повній сумі із затримкою па 1 робочий день.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або непі вважається узгодженою.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку, та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з абзацом 1 п.57.1 ст.57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій /декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого податковим Кодексом для подання податкових декларацій.

У відповідності до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строк) сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.

Згідно із частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №826/6059/13а.

Отже, у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, позивач здійснив оплату податкового зобов'язання до Державного бюджету України, проте помилково у платіжному дорученні зазначив інший рахунок. Внаслідок цього вказане податкове зобов'язання зараховано на рахунок передбачений для оплати грошового зобов'язання з податку на прибуток. В подальшому, вказане податкове зобов'язання зараховано на правильний рахунок передбачений для оплати авансових внесків з податку на прибуток на підставі заяви позивача від 31.03.2015.

З огляду на викладене, нарахування позивачу штрафних санкції за порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України при сплаті податкового зобов'язання по авансових внесків з податку на прибуток за березень 2015 року не ґрунтується на згадуваних нормах законодавства.

Щодо доводів податкового органу про порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 ПК України при сплаті авансових внесків з податку на прибуток за квітень 2015 року, суд зазначає, що відповідачем не заперечується, що недоїмка виникла у зв'язку з тим, що сплачені кошти 27.04.2015 платіжним дорученням №2474 в сумі 1 1048458грн. як авансовий внесок з податку на прибуток було частково зараховано на сплату нені, розраховану за період за 31.03.2015 по 20.04.2015. Протиправність нарахування штрафних санкції за порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України при сплаті податкового зобов'язання при сплаті авансових внесків з податку на прибуток за березень 2015 року вказує на відсутність правових підстав для нарахування пені за вказаний період.

Враховуючи, що податковим органом нараховано штрафні санкції за порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України при сплаті податкового зобов'язання по авансових внесків з податку на прибуток за відсутності законодавчо визначених підстав, отже податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015 №0028681506 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, здійснені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 16915,96 грн. сплачені платіжним дорученням від 24.12.2015 №8366 підлягають присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити позов.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015 №0028681506 прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

3. Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 16915,96 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять грн.. дев'яносто шість коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда