Постанова № 57489877, 26.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2016 року № 826/1331/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування рішення від 23.12.2015 Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі -ПАТ «СК «Альфа Страхування», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг, відповідач) про скасування Постанови від 23 грудня 2015 року №236/13-16/13/5 про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Альфа Страхування» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та зазначив, що оскаржуваною Постановою повторно застосовано штрафну санкцію за вчинене порушення, що суперечить положенням статті 61 Конституції України.

Відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог відповідач посилався на положення пункту 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та зазначав, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з невиконанням позивачем Розпорядження №2252 від 22.09.2015 у строк, визначений Постановою від 12.11.2015 року. У зв'язку з викладеним просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2015 року Нацкомфінпослуг винесено Розпорядження № 2252 Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» за порушення позивачем вимог законодавства у сфері фінансових послуг, а саме: ч. 3 ст. 16 Закону України «Про страхування», п. 1.14 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, яким зобов'язано ПАТ «СК «Альфа Страхування» вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення. Також зазначеним розпорядженням зобов'язано позивача повідомити Нацкомфінпослуг про вжиті заходи з наданням підтверджуючих документів у термін до 13.10.2015.

В подальшому, в. о. начальника відділу правозастосування, контролю та аналізу виконання заходів впливу на ринку страхування департаменту страхового регулювання та нагляду ОСОБА_2 та головним спеціалістом відділу правозастосування, контролю та аналізу виконання заходів впливу на ринку страхування департаменту страхового регулювання та нагляду ОСОБА_3 складено Акт про правопорушення, вчинені ПАТ «СК «Альфа Страхування» на ринку фінансових послуг від 29.10.2015 року № 771/13-15/13/5. Зі змісту Акту вбачається, що позивачем станом на 29.10.2015 не надано документів, які б підтверджували усунення порушень законодавства про фінансові послуги, викладені в Розпорядженні № 2252 від 22.09.2015.

Постановою від 12.11.2015 року № 173/13-16/13/5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» застосовано штрафну санкцію (штраф) у розмірі 17 000,00 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем повторно складено про правопорушення, вчинені ПАТ «СК «Альфа Страхування» на ринку фінансових послуг від 07.12.2015 року № 930/13-15/13/5, яким зафіксовано, що на дату складання Акту позивачем не надано документів на виконання вимог Розпорядження № 2252, у зв'язку з чим Постановою від 23.12.2015 року № 236/13-16/13/5 про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Альфа Страхування» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг застосовано до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Альфа Страхування» штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.

Вважаючи Постанову відповідача 23 грудня 2015 року № 236/13-16/13/5 протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Провівши у ході розгляду справи перевірку стосовно прийняття відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, оскаржуваного розпорядження на предмет дотримання ним вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, враховуючи завдання адміністративного судочинства та виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та викладених у цьому судовому рішенні норм і обставин, суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного розпорядження.

Так, основним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, щодо яких виник спір між сторонами, є Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, та метою якого, у свою чергу, є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 03 грудня 2008 року № 27-рп/2008 (справа № 1-30/200), засади створення і функціонування фінансового ринку встановлюються виключно законами України (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України). Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" безпосередньо визначає, що "фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності" (ч. 2 ст. 2).

Відповідно до п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Згідно зі ст. 39, ч. 1 ст. 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених ст.ст. 41 і 43 цього Закону; 4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; 8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій; 9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням відповідача від 20 листопада 2012 року № 2319 (далі - Положення), Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених ст. 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"; 4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; 8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій; 9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Отже, викладеними нормами визначено чіткий перелік заходів впливу, які можуть бути застосовані відповідачем у разі необхідності та обґрунтованості.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" штрафні санкції за: 1) провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації - у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення Уповноваженого органу про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З викладених норм вбачається, що у разі ухилення від виконання розпорядження відповідачем може бути застосовано захід впливу у вигляді штрафу.

Як вказувалось вище, у зв'язку із невиконанням вимог Розпорядження від 22.09.2015 № 2252, Нацкомфінпослуг винесено Постанову від 12.11.2015 року № 173/13-16/13/5, якою застосовано відносно позивача штрафну санкцію (штраф) у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2. 4 Положення у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

Тобто, у разі невиконання вимог Постанови про накладення штрафної санкції відповідач, в силу наведених приписів, стягує штрафну санкцію в судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази виконання вимог Розпорядження № 2252 та сплати ПАТ «СК «Альфа Страхування» штрафу, накладеного Постановою від 12.11.2015 № 173/13-16/13/5 в добровільному порядку.

При цьому, порядок повторного застосування заходу впливу на порушника передбачений також пунктом 2. 4 Положення, відповідно до якого, якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.

Як вказувалось вище, підпунктом 1 пункту 2.1 Положення Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, крім іншого: зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення, яке в свою чергу згідно п. 2.2 оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг.

Аналіз викладеного свідчить, що відповідач наділений правом повторного застосування заходу впливу шляхом зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення, що оформлюється Розпорядженням, лише у разі оплати порушником штрафу та неусуненням правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф).

Проте, відповідачем, в порушення вищевказаних положень, оскаржуваною Постановою повторно застосовано відносно позивача штрафну санкцію, за невиконання Розпорядження № 2252, яка вже застосовувалась Постановою від 12.11.2015 року.

Тобто, Нацкомфінпослуг при винесенні Постанови від 23 грудня 2015 року №236/13-16/13/5 про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Альфа Страхування» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг не дотримано порядку повторного застосування заходу впливу за невиконання Розпорядження № 2252.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, із системного аналізу викладених норм та обставин вбачається, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем, як суб'єктом владних повноважень необґрунтовано та безпідставно, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч. ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Поряд з цим, як зазначено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваного Розпорядження не виконав.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Альфа Страхування».

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 23 грудня 2015 року №236/13-16/13/5 про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Альфа Страхування» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда