Постанова № 57488744, 25.04.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2016 р. Справа № 809/230/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бурчаковської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про стягнення середньомісячного заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про зобов'язання виплатити вихідну допомогу в розмірі 19 865, 69 гривень, нарахувати та виплатити грошове забезпечення та стягнення середньомісячного заробітку.

Ухвалою суду від 21.03.2016 допущено заміну первинного відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області належним - Управлінням державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач).

За клопотанням позивача про відкликання частини позовних вимог про зобов'язання виплатити вихідну допомогу в розмірі 19 865, 69 гривень, нарахувати та виплатити грошове забезпечення, ухвалою суду від 25.04.2016 позовні вимоги в цій частині залишено без розгляду. Щодо позовних вимог про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки позивачу вихідної допомоги рішення про їх залишення без розгляду судом не приймалося.

Позовні вимоги, з врахуванням залишення без розгляду частини позовних вимог, мотивовано тим, що Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, в порушення вимог статтей 116, 117 Кодексу законів про працю України, повний розрахунок з позивачем не проведено у день його звільнення, такий розрахунок здійснено 14.04.2016, що є підставою для виплати середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку, за період з дати звільнення до моменту отримання повного розрахунку.

Позивач заявлені позовні вимоги, з врахуванням відкликання частини позовних вимог, підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала, вказала, що затримка розрахунку з позивачем допущена з вини Міністерства внутрішніх справ України, а відповідачем було вчинено всі необхідні дії для отримання на казначейські рахунки коштів призначених для виплати позивачу вихідної допомоги, яку йому виплачено одразу після надходження цих коштів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області «По особовому складу» за №591 о/с від 06.11.2015, згідно з пунктами 10, 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено, з 06.11.2015 у запас Збройних Сил, за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів), старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) - інспектора відділу організації роботи дорожньо-патрульної служби та адміністративної практики управління державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області.

Повний розрахунок з виплати вихідної допомоги звільненому ОСОБА_1 Управлінням державної автомобільної інспекції Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області здійснено 14.04.2016, шляхом перерахування на картковий рахунок позивача суми коштів в розмірі 19 557, 70 гривень, що підтверджується довідкою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за №PE2PGMTU-4U5Q-SEQA.

Статтею 43 Конституцією України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ врегульовано Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ №499 від 31.12.2007 року, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за №205/14896, пунктом 1.6 розділу І якої встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно пункт 1.18 розділу І вказаної Інструкції у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що передбачений частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 Кодексу законів про працю України, при цьому визначальним є невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Як встановлено судом, позивача звільнено з органів внутрішніх справ 06.11.2015, повний розрахунок з ним Управлінням державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області здійснено 14.04.2016, шляхом перерахування на картковий рахунок позивача коштів в розмірі 19 567, 70 гривень.

Таким чином, судом встановлено факт звільнення працівника з місця роботи та допущення роботодавцем несвоєчасної виплати працівнику вихідної допомоги в день його звільнення, а встановлені обставини є порушенням прав позивача, встановлених статтями 116, 117 Кодексу законів про працю України і є підставою для відшкодування відповідачем позивачу середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку.

Твердження представника відповідача про те, що затримка розрахунку з позивачем допущена з вини Міністерства внутрішніх справ України, а не з вини відповідача, не обґрунтовує заперечень, оскільки, вказане не спростовує сам факт несвоєчасного проведення розрахунку з позивачем.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що час затримки відповідачем повного розрахунку з позивачем при його звільненні становить 109 робочих дні, а саме з 07.11.2015 року (з наступного дня після звільнення) до дня, що передує дню проведення фактичного розрахунку - 13.04.2016.

При вирішенні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100 (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до підпункту "л" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати (в подальшому Порядок), цей Порядок застосовується у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Згідно абзацу 3 пункту 2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 даного Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області №53 від 31.03.2016 середньоденний заробіток ОСОБА_1 становив 142, 15 гривень.

Як встановлено судом, кількість робочих днів за період з 07.11.2015 до 13.04.2016 становила 109 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за весь час затримки фактичного розрахунку становить 15 494, 94 гривень (142, 15 гривень х 109 робочих днів (період затримки розрахунку).

Оскільки, відповідачем допущено затримку вихідної допомоги позивачу при його звільненні та отримання такої допомоги із затримкою, що є порушенням статті 116 Кодексу законів про працю України, тому у відповідності до статті 117 Кодексу законів про працю України такі обставини є підставою для виплати відповідачем позивачу середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку за період з 07.11.2015 до 13.04.2016 в розмірі 15 494, 35 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (вулиця Юності, 23, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 08807340) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку за період з 07.11.2015 до 13.04.2016 в розмірі 15 494 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 35 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.04.2016.