Постанова № 57488668, 18.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року Справа № 808/8998/13-а Провадження №СН/808/2/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Запорізького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №808/8998/13-а (Провадження №СН/808/2/16) за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається. Зазначає, що в період з 29.07.1964 року по 20.01.1968 року він проходив службу у військовій частині 09719 Тихоокеанського флоту (19 морській радіотехнічний загін), та згідно наказу командуючого Тихоокеанського флоту Радянського союзу неодноразово залучався до виконання спеціальних завдань в зоні бойових дій у В'єтнамі, вважає, що йому має бути присвоєний статус учасника бойових дій на підставі п.2 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанову Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994 року «Про організаційні заходи по застосуванню Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Комісія Запорізького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України відмовила позивачу у встановленні відповідного статусу у зв'язку з тим, що відсутні документи щодо підтвердження факту участі у бойових діях на території В'єтнаму. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою, наводить підстави для визнання його учасником бойових дій та просить визнати противоправним та скасувати вказане рішення комісії, та зобов'язати її встановити позивачу статус учасника бойових дій і видати посвідчення встановленого зразка.

Позивач в судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. В матеріалах адміністративної справі міститься заява позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, виклавши свою позицію в письмових запереченнях, в яких зазначив, що згідно даних архівної довідки військова частина 09719 являла собою 19 морський радіотехнічний загін, який на території В'єтнаму не знаходився, участі у бойових діях не приймав. Крім того, згідно архівних даних ОСОБА_1 із військової частини 09719 до розвідувальних кораблів «Гідрофон», «Протрактор», «Барограф» не відряджався, а самі розвідувальні кораблі участі у бойових діях в Піденно-Китайському морі (В'єтнам) не приймали. Також зазначає, що позивачем не надано документів, які б підтверджували факт його перебування на території В'єтнаму в період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994р. № 63«Про організаційні заходи по застосуванню Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також факт його безпосередньої участі у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ на території В'єтнаму. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить в їх задоволенні відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву, у якій повідомив про неможливість прибуття в судове засідання у зв'язку з великим службовим навантаженням, просив справу розглянути без його присутності, в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 29 липня 1964 року по 20 січня 1968 року проходив військову службу на території Радянського Союзу у військовій частині 09719 Тихоокеанського флоту (19 морській радіотехнічний загін).

ОСОБА_1 звернуся до комісії Запорізького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій у Збройних Силах України з заявою про визнання його учасником бойових дій.

Рішенням комісії Запорізького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України від 23 серпня 2013 року позивачу відмовлено у визнанні його учасником бойових дій у зв'язку з відсутністю документів про підтвердження факту його участі у бойових діях.

Позивач, не погодившись з рішенням про відмову у визнанні учасником бойових дій, звернувся з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно наказу командуючого Тихоокеанського флоту Радянського Союзу позивач неодноразово залучався до виконання спеціальних завдань в зоні бойових дій у В'єтнамі, а саме: з 3 січня 1967 року по 15 квітня 1967 року у складі оперативної групи військовослужбовців військової частини 09719 був відряджений на розвідувальний корабель «Протрактор» (військова частина 31170), а з 5 травня 1967 року по 22 липня 1967 року - на розвідувальний корабель «Барограф» (військова частина 72131) для виконання бойових завдань в зону бойових дій у Південно-Китайському морі для забезпечення бойових дій радянських підрозділів ППО на території В'єтнаму.

Відповідач, відмовляючи позивачу у визнанні учасником бойових дій виходив з того, що позивачем не доведено факт участі в бойових діях у Південно-Китайському морі.

Суд зазначає, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №3551-XII) учасниками бойових дій на території інших країн є військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджено Перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Перелік).

Згідно Переліку В'єтнам віднесений до держав, на території яких в період з 1 січня 1961 року по 31 грудня 1974 року проходили бойові дії.

Відповідно до п.5 та п.6 Положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначення осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статусу ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у своїй діяльності Комісії керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та цим Положенням; на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації.

Суд зазначає, що до матеріалів справи долучена довідка філіалу архіву військово-морського флоту Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 28.05.2013 року за №4246.

З даної довідки встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призваний 17.11.1963 р., в період з 29.07.1964 по 20.01.1968, проходив службу в військовій частині 09719 Тихоокеанського флоту (19 морський радіотехнічний загін). В наказах командира 19 морського радіотехнічного загону Тихоокеанського флоту відомостей про командирування ОСОБА_1 на розвідувальні кораблі не міститься. Документи рзк «Гідрофон», «Протрактор», «Барограф» на зберігання в архів не надходили.

Також зазначено, що в документах архіву списків особового складу, який виходив на бойову службу у складі екіпажу зазначених рзк, а також відомостей про участь даних рзк у бойових діях в Південно-Китайському морі (В'єтнам) на міститься.

Суд зазначає, що пунктом 10 Положення передбачено, що за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником.

На підтвердження участі у бойових діях в Південно-Китайському морі позивачем до матеріалів справи надано нотаріально засвідчені заяви гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5 та гр.ОСОБА_6, які зазначили, що ОСОБА_1 виконував завдання бойової служби в Токійській затоці Південно-Китайського моря на рзк «Протрактор» в/ч 31170 з 03.01.1967 до 14.04.1967, рзк «Барограф» в/ч 72131 з 05.05.1967 до 31.07.1967.

Разом з тим, суд зазначає, що показання осіб, які проходили військову службу чи працювали разом з заявником, можуть братись до уваги лише за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій.

Суд зазначає, що для встановлення факту відсутності необхідних підтверджуючих документів з незалежних від заявника причин, необхідно довести, що таки документи взагалі існували, або могли існувати, але були втрачені чи знищені тощо.

За змістом довідки філіалу архіву військово-морського флоту Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 28.05.2013 року за №4246 можна дійти висновку, що в даній архівній установі знаходяться накази командира 19 морського радіотехнічного загону, в якому проходив службу позивач, однак відомості про відрядження позивача на розвідувальні кораблі в даних наказах не міститься.

Також до матеріалів справи не надано доказів наявності наказів командуючого Тихоокеанського флоту Радянського союзу про відрядження позивача до розвідувальних кораблів, які приймали участь у бойових діях на території В'єтнаму.

Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 16.03.2016 судом було витребувано у позивача належним чином засвідчену копію військового квитка, а також докази його відрядження на розвідувальні кораблі «Протрактор» та «Барограф», копія ухвали отримана позивачем 24.03.2016 особисто, що підтверджується приєднаним до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, на момент розгляду справи по суті позивач вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не надав, про причини неподання суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.71 КАС України визначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На переконання суду, за відсутності інших доказів перебування позивача на території В'єтнаму та його безпосередньої участі у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ, самі по собі свідчення п. Рапонова О.Є., п. Ралка Г.І. та п. Перебенова О.І., щодо яких жодним іншим чином не підтверджено їх одночасне перебування на військовій службі разом з позивачем, не можуть бути взяті судом до уваги як беззаперечний доказ наявності викладених у них фактів.

Інших доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин до матеріалів справи не надано.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що комісія Запорізького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України при прийнятті рішення про відмову у визнанні учасником бойових дій діяла обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко