Постанова № 57488351, 26.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ26 січня 2016 р. Справа № 804/14667/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: позивача відповідача Кукуруза В.Ю. Каціонова О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської Митниці ДФС України про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС України, в якому позивач просить:

скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20019 від 02.04.2015 року;

визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600310/1 від 02.04.2015 року.

В обґрунтування позову зазначено, що у позивача були в наявності всі необхідні документи для визначення митної вартості по першому методу, але митний орган прийняв рішення № 110010000/2015/600310/1 від 02.04.2015 року про коригування митної вартості та видав картку відмови у митному оформленні товару №110010000/2015/20019 від 02.04.2015 року, проте відмова відповідача в застосуванні першого методу митної вартості за ціною договору є необґрунтованою, а застосування другорядного методу застосовано з порушенням ст. 64 МК України.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач не надав повного пакету документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, тому був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив суд в задоволені адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 14.02.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (Покупець, ПАТ "ДМКД") та компанією "Dalmond Trade House Limited" Кіпр (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № DTH-013-14/14-0315-12 (Контракт), згідно з умовами якого Продавець зобов'язався здійснити поставку товару Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного контракту.

Позивач 02.04.2015 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товарів "магнезія випалена (не спечена) у вигляді порошку темно-коричневого кольору та дрібних каменців".

Зазначений товар надійшов на адресу Позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 № DTH-013-14/14-0315-12 та був заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації № 110010000/2015/020450 від 02.04.2015 року.

Разом з ВМД згідно обраного декларантом методу визначення митної вартості, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, надано:

контракт купівлі-продажу між ПАТ "ДМКД" та "Dalmond Trade House Limited" (Кіпр) №DTH-013-14/14-0315-12 від 14.02.2014 з додатком №7 від 09.02.2015 та додатковою угодою № 5 від 29.12.2014 року; рахунок № 2400220255 від 18.03.2015 року з вказівкою номера Контракту, ваги товару, ціни і вартості товару; залізничну накладну № АЦ 014489; пакувальний лист № 80332830 із зазначенням номеру та дати контракту, кількості та ваги товару; сертифікати якості на товар; сертифікат про проходження товару; митна декларація країни відправлення; рішення про визначення коду товару; технічні вимоги та інше.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності.

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345 - 354 МК України, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:

-формато-логічного контролю;

-контролю співставлення;

-контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 33 МК України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

За результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011 затверджено Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками.

За поданою до митного оформлення МД від 08.05.2015 року №110010000/2015/020450 (відмовлена), посадовою особою, що здійснює митний контроль та митне оформлення сформовано наступні форми ризиків, а саме: 105-2 "Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами третьою-четвертою ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів".

Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під дійсною вартістю відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Таким чином, у відповідача були підстави вважати, що позивачем не виконано положення Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно ст. 17 параграфу 6 Угоди за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності. Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Згідно ст. 52 МК України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п.4.1 ст. 54 МК України здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Неможливість застосування першого методу визначення митної вартості обумовлена наступним, а саме:

1) Відповідно п.12.2, 12.3 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 № DTH-013-14/14-0315-12, що покупець перераховує 95% вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця. 5 % покупець перераховує протягом 15 банківських днів з дати постачання такої партії товару.

Умови оплати додатково викладені у наданому до митного оформлення інвойсі продавця від 18.03.2015 № 2400220255.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари (стаття 58 Кодексу).

Декларантом ПАТ "ДМКД" документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, незважаючи на вимоги п. 2.4 та 2.5 ст.53 МКУ та відповідно до положень зазначеного зовнішньоекономічного контракту не надано.

2) Товар магнезія виплавлена (не спечена) у вигляді порошку DALSLAGPL663 виробництва ООО «Группа» Магнезит» за контрактом від 14.02.2014 № DTH-013-14/14-0315-12 з "Dalmond Trade House Limited" Кіпр за митною декларацією від 02.04.2015 року №110010000/2015/020450 заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару та зазначено код 4100 графа декларації 44.

Проте, у випадках поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом з виробником товару зазначається код документу 4104, згідно якого зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Декларант у графі 34МД № 110010000/2015/020450 «Код країни походження» зазначив літерний код RU, який згідно Класифікації держав світу відповідає назві держави „Росія". Аналогічні відомості зазначені у графі 15МД «Код країни відправлення».

У графі 11 „Торговельна країна/Країна виробництва" зазначається місцезнаходження особи, з якою українським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності укладено договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Так, у графі 11 вищезазначеної МД Позивачем зазначений літерний код - CY, який згідно Класифікації держав світу відповідає назві держави „Кіпр".

3) Згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті http://magnezit.ru ТОВ «Группа Магнезит» є керуючою компанією міжнародного холдингу та контролює продавця товарів Dalmond Trade House Limited (NICOSIA,CYPRUS).

Статтею 58 МКУ визначено, що особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Частиною 15 ст. 58 МК України, передбачено, що декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Проте, декларантом до митного органу жодних документів на підтвердження відсутності впливу взаємопов'язаності на ціну товару до митниці не надано.

4)Позивачем до митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення 18.03.2015 № 10504060/180315/0000156, відомості про яку також вказані скан-копії залізничної накладної від 02.03.2015 № АЦ014408. Митні органи мають можливість використовувати інформацію бази даних ЄАІС, за допомогою якої зазначена експортна МД була переглянута.

За результатами співставлення експортної МД від 18.03.2015 №10504060/180315/0000156 наявної в базі даних ЄАІС та скан-копії зазначеної МД країни експорту, що надана декларантом, встановлено наявність розбіжностей. Так, електронна копія МД країни експорту наявна в базі даних ЄАІС не містить у гр. 20 умов поставки, що заявлені в паперовому примірнику зазначеної МД.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, п.3 ст. 53 МКУ, посадовою особою митниці зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) наступні документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларанта повідомлено про можливість (відповідно до ч. 6 ст.53 МКУ) подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

відповідно до ст.254 МКУ переклад митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 02.04.2015 № 062Д/720, надісланим у складі електронного повідомлення, декларантом проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч.3 ст. 53 МКУ та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно ч.8 ст.55 МКУ.

Частиною 6 ст. 53 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Однак позивач відмовився надати будь-які інші документи щодо підтвердження митної вартості.

З огляду на те, що надані декларантом документи не відповідають положенням ч.2, ч.8 ст.52, ч.10 ст.58 МК України та не містять відомостей, що підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірними для підтвердження числових значень митної вартості товару відповідно до ч.5 ст.55 МК України під час проведення консультацій здійснено обмін наявною у митного органу та позивача інформацією.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до п.2, п.3 ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, якщо:

- заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів;

- невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару;

- неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України;

- відсутності у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, митна вартість зазначеного імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.

У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів відповідачем було розглянуто можливість застосування наступних методів визначення митної вартості.

Митним органом надано інформацію з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо вартості аналогічного товару за МД від 21.01.2015 року №112030000/2015/000793 та МД від 27.01.2015 року №112030000/2015/001204 за ціною 0,373 дол.США/ кг.

Обраний для порівняння товар імпортується ПАТ "ДМКД". При проведенні порівняння враховано характер угоди, хімічний склад, сферу застосування, марку, час ввезення, розмір партії.

У додаткових поясненнях відповідач зазначає, що рішення про коригування митної вартості за МД від 21.01.2015 року № 112030000/2015/000793 та МД від 27.01.2015 року №112030000/2015/001204 за ціною 0,373 дол.США/ кг митницею не приймалось. Зазначені декларації оформлені на підставі інформації, заявленої декларантом самостійно, в тому числі митна вартість заявлена декларантом за резервним методом.

Відповідно до Відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» рішення про коригування митної вартості товарі зазначається від кодом 1501.

МД від 21.01.2015 року № 112030000/2015/000793 та МД від 27.01.2015 року №112030000/2015/001204 у графі 44 не містять документів під кодом 1501.

Отже, митні оформлення за зазначеними МД здійснені за ціною, заявленою декларантом самостійно.

Консультацію щодо застосування методів визначення митної вартості та обмін наявною інформацією стосовно митної вартості імпортованого товару за умови додержання вимог щодо її конфіденційності з декларантом проведено.

Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів - прийняту органом доходів та зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ, унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

У зв'язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів послідовно розглянуто можливість застосування наступного методу визначення митної вартості - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів - прийняту органом доходів та зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті 62 МК України на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною. Відсутність у органу доходів та зборів та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.

Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст.58 і 59 МК України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

Згідно ст.ст.62, 63 МК України методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів унеможливила застосування зазначених методів.

Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Таким чином, відповідачем застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2- ґ - резервний метод із застосуванням вартостей, визначених митним органом. Відповідно до ч.6 ст.54 МК України та ч.1 ст.55 МК України, якщо неможливо застосувати основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до п.2.6 розділу II Наказу Мінфіна від 24.05.2012 р. № 599 у зв'язку з неподанням декларантом документів в установлений строк та відмовою від їх подання прийнято рішення про коригування митної вартості.

Отже, для можливості застосування методів 2а) та 2б), митні оформлення, що стали підставою для коригування митної вартості повинні бути здійсненні за вартістю операції, тобто за ціною договору.

У зв'язку з тим, що в базі даних ЄАІС ДМСУ була наявна лише інформація щодо митного оформлення ідентичного товару, здійсненого за другорядними методами, у відповідача не було правових підстав для застосування методів 2а) та 2б), у зв'язку з чим застосовано саме резервний метод.

Митну вартість товарів скориговано за попереднім оформленням відповідно до статті 64 МК України на підставі наявної інформації щодо митного оформлення подібного товару за резервним методом. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - МД № 110010000/2015/000793 від 21.01.2015 року з рівнем митної вартості -0,373дол.США /кг (метод 2ґ).

Таким чином, за митною декларацією №110010000/2015/020450 від 02.04.2015 року видано картку відмови №110010000/2015/20019 від 02.04.2015 року.

Коригування митної вартості проведено за рішенням від 02.04.2015 №110010000/2015/600310/1, яким митна вартість товару № 1 була збільшена з 0,286 Дол. США за кілограм до 0,373 Дол. США за кілограм.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Керуючись положеннями ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи результати перевірки, невідповідність відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з сформованим митницею переліком, керуючись вищезазначеними положеннями законодавства, у відповідача були відсутні підстави для визнання заявленої позивачем митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 02.04.2015р. №110010000/2015/600310/1.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні Картки відмови діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог позивача.

Частиною 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, при подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1218,00 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати - 1218 грн.

Позивачем надано пояснення в якому зазначено, що коригування митної вартості проведено за рішенням від 02.04.2015 №110010000/2015/600310/1, яким митна вартість товару була збільшена з 0,286 Дол. США за кілограм до 0,373 Дол. США за кілограм.

В зв'язку з підвищенням ціни товару, збільшилося ввізне мито та ПДВ (з 115315,20 грн. до 150393,61 грн.) на загальну суму 35078,41 грн., яку відповідач зарезервував на рахунку позивача.

Оскільки, судом підтверджено правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості від 02.04.2015 №110010000/2015/600310/1, позивачу необхідно сплатити решту судового збору в розмірі 1218,00 грн.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1218,00 грн. на рахунок УДКСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2016 року

Суддя О.В. Єфанова