Рішення № 57487550, 30.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37130/15-ц

Провадження №2/761/2768/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 березня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.

при секретарі Дігтяр М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

09.12.2015 року позивач ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, в якому просила: визнати за нею право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач, в особі представника, обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4. Відповідно до заповіту від 30.09.1999 року, посвідченого нотаріусом третьої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 заповіла на користь ОСОБА_1 все майно, яке буде їй належати на час смерті. До складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 увійшла квартири АДРЕСА_4. Під час звернення до нотаріуса з документами на підтвердження наявності на день смерті зазначеного нерухомого майна з'ясувалося, що спадкодавцем ОСОБА_4 за життя не було проведено державну реєстрацію квартири. Окрім цього, на час оформлення спадкової справи у позивача була відсутня довідка про 100% оплату пайових внесків за кооператив № 15 від 17.04.1992 року. Враховуючи відсутність у позивача перелічених документів, державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. В процесі оформлення права на спадкове майно ОСОБА_1 стало відомо, що з заявою про прийняття спадщини звернулася онука померлої ОСОБА_2

Враховуючи, що вказане майно належало померлій, відповідно до заповіту від 30.09.1999 року ОСОБА_4 заповіла на користь ОСОБА_1 все своє майно, враховуючи правила спадкування, які регламентовано ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи визначені заповітом, а право на спадкування вказаного майна відповідачем ОСОБА_2 можливе лише у разі визнання заповіту недійсним, позивач, в особі представника просить суд визнати за Позивачем право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що ОСОБА_1 є племінницею спадкодавця - ОСОБА_4 та тривалий час доглядала померлу, надавала їй усіляку підтримку, поховала її. Відповідач у справі, ОСОБА_2, (до шлюбне прізвище ОСОБА_2) є онукою померлої. Однак у зв'язку із складанням заповіту від 30.09.1999 р. на ім'я позивача, не має права на спадкування за законом. Спадкування у досудовий спосіб неможливе, оскільки за життя спадкодавцем, ОСОБА_4 було втрачено оригінал правовстановлюючого документу на квартиру, що перешкоджає отриманню свідоцтва про право на спадщину за заповітом в органах нотаріату України. Нотаріусом третьої Київської нотаріальної контори в спадковій справі № 57/13 № 2155/02-14 від 04.12.2015 р. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, рекомендовано звернутися до суду.

Представник відповідача, ОСОБА_5, позов визнав та надаючи пояснення суду повідомив, що його довіритель, відповідач у справі, ОСОБА_2 мала дошлюбне прізвище ОСОБА_2 та є онукою померлої ОСОБА_4 Відповідач у встановлений законом строк звернувся до органів нотаріату України з заявою про прийняття спадщини. Після встановленого ЦК України 6-місячного строку, з листа 3 ДНК м. Києва встановила наявність заповіту на ім'я позивача, ОСОБА_1 та вважала, що такий заповіт слід визнати недійсним. В судовому процесі, після проведення почеркознавчої експертизи, яка підтвердила дійсність підпису під заповітом від 30.09.1999 р. ОСОБА_4 погодилася з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва, за яким їй у задоволенні позову було відмовлено. На час розгляду справи судом, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, просить позов задовольнити.

Третя особа Головне управління юстиції в м. Києві в судове засідання свого представника не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Дослідивши зібрані у справі письмові докази, копію спадкової справи № 57/2013, яка була витребувана з третьої Київської державної нотаріальної контори та долучена до матеріалів справи, цивільну справу № 761/23238/14-ц, яка була витребувана з цивільної канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 20415 від 19.11.2015 року (а.с. 9).

До складу спадщини померлої входить: квартира АДРЕСА_2. Згідно довідки Ленінської районної Ради депутатів трудящих ОСОБА_4 була затверджена членом житлово-будівельного кооперативу ЖДК «Здоров'я», та їй було дозволено внести кошти за трикімнатну квартиру на рахунок кооперативу. Як вбачається з довідки ЖБК «Здоров'я» ОСОБА_4 є власником кооперативної трьохкімнатної квартири АДРЕСА_5 Згідно з даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, вказана квартира на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4.

30.09.1999 року Третьою київською державної нотаріальною конторою було посвідчено заповіт, згідно якого ОСОБА_4 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_1.

26.02.2013 року позивач звернулася до Третьої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4. На підставі вищевказаної заяви Третьою київською державною нотаріальною конторою було зареєстровано спадкову справу № 57/2013.

24.04.2013 року онука померлої ОСОБА_4 ОСОБА_2 звернулася до Третьої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4. На підставі вищевказаної заяви Третьою київською державною нотаріальною конторою було надано відповідь, що заяву ОСОБА_2 було приєднано до спадкової справи та роз'яснено, що в даній спадковій справі знаходиться заповіт посвідчений 30 вересня 1999 року на все майно не на користь останньої.

18 травня 2013 року представником ОСОБА_2 ОСОБА_5 було подано заяву про зупинення вчинення нотаріальної дії до вирішення судом справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Головного управління юстиції в м. Києві про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2014 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, визнання заповіту недійсним, в частині позовних вимог про визнання заповіту недійсним залишено без розгляду, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, задоволено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним залишено без розгляду.

24.07.2014 року до Третьої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_6. На підставі вищевказаної заяви Третьою київською державною нотаріальною конторою було надано відповідь, що заяву ОСОБА_6 було приєднано до спадкової справи та роз'яснено, що у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для захисту своїх спадкових прав.

07.08.2014 року представником ОСОБА_6 ОСОБА_5 було подано заяву про зупинення вчинення нотаріальної дії до вирішення судом справи за позовом ОСОБА_6 до Головного управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи № 761/23238/14-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 було задоволено, визначено ОСОБА_6 додатковий строк в три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.05.2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2015 року було скасовано та ухвалене нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовлено. Проте, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.10.2015 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 13.05.2015 року скасовано, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2015 року залишено в силі.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 57/2013, ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини у встановлений тримісячний строк не зверталась, а відтак не має будь-яких спадкових прав щодо майна померлої ОСОБА_4

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до п.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а п.2 цієї ж статті визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ст. 1257 ЦК України, у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом, вона вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини щодо майна ОСОБА_4, тому вона вважається такою, що прийняла спадщину після померлої ОСОБА_4, але в зв'язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно, ОСОБА_1 не може оформити на це майно право власності в порядку, передбаченому законом, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме щодо визнання права власності на спадкове майно, що належало на момент смерті ОСОБА_4.

Отже, з врахуванням викладеного, суд вважає необхідним, з метою захисту прав позивачки, визнати за нею право власності на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_3.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 169, 212-215, 223, 224, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6 890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.П. Романишена