Рішення № 57487540, 25.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-375/16

(№760/18961/15-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

25 квітня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом та, з урахуванням уточнень, просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 55342,00 грн., 10000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_2

Відповідач ОСОБА_2, є власником квартири №14, яка розташована поверхом вище.

30.04.2015 року квартиру позивача було затоплено.

Згідно з актом комісії Житлово-експлуатаційного підприємства КП «Залізничне» від 06.05.2015 року, причиною залиття було пошкодження гнучкої підводки до унітазу в квартирі відповідача ОСОБА_2

Внаслідок залиття, квартира позивача потребує поточного ремонту.

Згідно з висновком експерта, складеного ТОВ «Агентство експертної оцінки» 22.06.2015 року, вартість проведення відновлювального ремонту квартири позивача становить 53542,00 грн.

За проведення експертизи позивачем було сплачено 1800,00 грн.

Вважає, що вищевказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Крім цього зазначила, що внаслідок залиття відповідачем квартири, їй була завдана моральна шкода, яка полягала у переживаннях за своє майно, неможливості проживання у власній квартирі.

Моральну шкоду позивач оцінює у 10000,00 грн.

На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій позовні вимоги своєї довірительки підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у її відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності в рівних долях позивачу ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Відділом приватизації державного житла Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації 21.03.2003 року.

Вищевказану квартиру позивача 30.04.2015 року було затоплено з розташованої вище квартири АДРЕСА_1.

Власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_2, що підтверджується повідомлення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 30.12.2015 року та довідкою форми №3 ЖЕД №901 від 26.01.2016 року за №284.

При обстеженні квартири АДРЕСА_2, комісією КП «Залізничне» встановлено, що причиною залиття вказаної квартири стало пошкодження гнучкої підводки до унітазу у вище розташованій квартирі №14, що підтверджується актом від 06.05.2015 року.

Крім того, при вказаному обстеженні квартири АДРЕСА_2 було виявлено сліди залиття в кухні S-7,7 кв.м. на стелі та на стінах (шпалери); вбиральні S-1,5 кв.м. на стелі та стінах (шпалери), деформація дверного полотна; коридорі S-8,6 кв.м. на стелі та стінах (шпалери); пошкодження підлоги (лінолеум); кімнаті S-13,2 кв.м. на стелі та стінах (шпалери); підлога (місцями деформація паркету); ванна кімната S-2,8 кв.м. на стелі (підвісна/водоемульсійне фарбування), на стінах місцями відшарування личкувальної плитки.

Відповідно до висновку складеного оцінювачем ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» ОСОБА_4 12.06.2015 року, вартість відновлювального ремонту у квартирі АДРЕСА_2 (з ПДВ) становить 53542,00 грн.

За проведення вищевказаного висновку з визначення вартості збитків завданих внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 позивачем були сплачені витрати в сумі 1800,00 грн.

Вбачається, що позивач намагалась вирішити з відповідачем питання щодо відновлювального ремонту, однак остання відмовляється сплатити відповідну суму для відновних робіт, придбання необхідних матеріалів, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Такий же обов'язок на власників квартир покладено і п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. При наявності несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є приватною власністю відповідача ОСОБА_2

Відповідно до вимог закону, відповідач ОСОБА_2, як власник, несе відповідальність за збереження як самого житла так і його технічного обладнання.

Отже, відповідно до висновку складеного оцінювачем ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» 12.06.2015 року, вартість збитків, завданих позивачу внаслідок залиття її житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повноті, ясності, правильності висновку суб'єкта оціночної діяльності, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, який його складав, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечать матеріалам справи, і може бути взятими до уваги судом при ухваленні рішення.

На підставі викладеного, суд визначає для відшкодування і стягнення з відповідача на користь позивача 53542,00 грн. матеріальної шкоди та 1800,00 грн. витрат за проведення дослідження та складання висновку з визначення вартості завданого матеріального збитку, внаслідок залиття квартири.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 10000,00 грн. то слід зазначити наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Ст. 23 ЦК України, встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Встановлено, що внаслідок залиття позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у стресах, душевних стражданнях, переживаннях за своє майно. Позивач була вимушена звернутись до суду, оскільки в добровільному порядку відповідач вирішити спір не погодилась.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Виходячи з обставин справи суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття, в сумі 10000,00 грн. завищений нею і тому з відповідача на її користь підлягає стягненню моральна шкода в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суми сплаченого судового збору 553,42 грн. (за відшкодування матеріальної шкоди) та 551,20 грн. (за відшкодування моральної шкоди).

На підставі викладеного та керуючись п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 57-58, 60, 88, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, відома адреса: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, матеріальну шкоду в сумі 53542,00 грн., моральну шкоду в сумі 2000,00 грн. та витрати за складання висновку з визначення вартості завданого матеріального збитку, внаслідок залиття квартири в сумі 1800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, відома адреса: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір в сумі 553,42 грн. (за відшкодування матеріальної шкоди) та 551,20 грн. (за відшкодування моральної шкоди).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня наступного після проголошення рішення.

Суддя