Постанова № 57487484, 25.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/9529/15-а

Провадження №6-а9/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М.,при секретарі - Січкар Д.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії в порядку ст. 267 КАС України, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по виплаті ОСОБА_1 перерахованої суми пенсії в розмірі 108 260,41 гривень на виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 11.06.2014 р. №2-а-391/14;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 перераховану суму пенсії в розмірі 108260,41 гривень на виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва №2-а-391/14 від 11.06.2014 р. та виконавчого листа №2-а-391/14 від 07.11.2014 р.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.06.2014 р. №2-а- 391/14 його позов задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії та виплатити перераховану суму позивачу.

Постанова набрала законною сили 03.10.2014 р. та 07.11.2014 р. було видано виконавчий лист, який був пред'явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ м. Києва 10.11.2014 р.

Проте, позивач посилається на те, що постанова суду щодо виплати позивачу коштів у сумі 108 260, 41 грн. відповідачем не виконана.

Виконавчий лист повернутий позивачу без виконання двічі з посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону «Про виконавче провадження».

Позивач вважає, що відповідачем порушено його права на повне виконання судового рішення, а тому просив задовольнити подану заяву в порядку ч.9 ст. 267 КАС України.

Відповідно до вимог п.10 ст. 267 КАС України дана заява підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Постановою Солом»янського районного суду м.Києва від 11.06.2014 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії задоволено.

Даною постановою визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 30.04.2013року без врахування видів грошового забезпечення - надбавки за особливі умови служби ( ПО+ВЗ) - 80% -2690,45 грн., надбавки за роботу з таємними документами -20% -645 грн., премії-10% - 322,80 грн., які враховувались та виплачувались з дати призначення пенсії і які передбачені довідкою про грошове забезпечення для нарахування пенсії від 08.10.2013 року № 6076/1 Київського міського військового комісаріату та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням надбавки за документами надбавки за особливі умови служби (ПО+ВЗ) - 80% -2690,45 грн., надбавки за роботу з таємними документами -20% -645 грн., премії-10% - 322,80 грн. з 01.01.2008 року та з урахуванням всіх інших видів грошового забезпечення, які передбачені довідкою про грошове забезпечення для нарахування пенсії від 08.10.2013 року № 6076/1 Київського міського військового комісаріату, в тому числі надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 90% та виплатити перераховану суму за виключенням здійснених виплат.

На виконання судового рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період з 01.01.2008 -30.11.2014 року в розмірі 108 260 , 00 грн., однак кошти на час звернення позивача до суду не виплатив, посилаючись на ст. 8 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб».

Статтями 124 Конституції України та 14 КАС України закріплено принцип обов'язковості судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.

Європейський суд з прав людини, до якого громадяни України мають право звертатися за захистом своїх порушених прав після ратифікації 17.07.1997 Верховною Радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово нагадував у своїх рішеннях, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Вищеозначена норма детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме право на справедливий, публічний і швидкий розгляд, і, водночас, передбачає обов'язкове виконання судових рішень.

Отже, для забезпечення цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Зокрема, про це прямо зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Нornsby V. Сгеесе), рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України».

Стабільність судової практики безпосередньо пов'язана з поняттям стабільності судового рішення. Судове рішення, по суті, є документом органу влади й містить у собі державно-владне, індивідуально-конкретне розпорядження щодо застосування норм права за встановленими у судовому засіданні фактами і правовідносинами.

Європейською практикою стабільність судового рішення сприймається як один зі складників принципу правової певності (визначеності). Саме в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності вимагає, щоб судове рішення, в якому певне питання одержало остаточне вирішення, не ставилося під сумнів.

Крім того, принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання, зокрема, учасники правовідносин повинні мати можливість у розумних межах передбачити наслідки своєї поведінки та бути впевненими у незмінності свого статусу, кола прав та обов'язків. До того ж у своїй практиці Суд неодноразово підкреслював потребу в забезпеченні державою умов для реалізації остаточного судового рішення. Право на виконання судового рішення розглядається як складова права на судовий захист.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини застосовуються судами України при розгляді справ, наряду з Конвенцією (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод), як джерело права.

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини, вважаю, що невиконання остаточного рішення суду, що набрало законної сили, порушує гарантії, надані особі статтею 6 Конвенції.

Відповідно до ч.9 ст.267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Враховуючи, що постанова Солом»янського районного суду м.Кива від 11.06.2014 року по справі №2-а-391/14 в частині проведення виплати пенсії позивачу у розмірі 108 260, 41 , виконана так і не була, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення заяви в частині визнання протиправною відмови відповідача виконати таке, що набрало законної сили, рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 69-71, 86, 99, 158-163, 254, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по виплаті ОСОБА_1 перерахованої суми пенсії в розмірі 108 260,41 гривень на виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 11.06.2014 р. №2-а-391/14;

2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 перераховану суму пенсії в розмірі 108 260,41 гривень на виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва №2-а-391/14 від 11.06.2014 р. та виконавчого листа №2-а-391/14 від 07.11.2014 р.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду м.Києва протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: