Ухвала суду № 57483031, 28.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/5050/15-ц Провадження № 22-ц/772/1365/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 69Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Берегового О.Ю.,

суддів Денишенко Т.О., Луценка В.В.,

за участі секретаря Топольської В.О.,

заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_2, за участю зацікавленої особи Державної акціонерної компанії «Укрресурси», про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною заявою та, враховуючи подальші уточнення, просив встановити факт, що має юридичне значення, в тому числі для усунення перешкод у виконанні рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року, ухваленого у справі «ОСОБА_2 проти України», а саме: суму повного розрахунку з ОСОБА_2 при його звільненні з ДАК «Укрресурси» у розмірі 3520231 грн., згідно ряду судових рішень, які набули законної сили, але на даний час не виконані.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2015 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючисьна порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким вимоги його заяви задовольнити.

Заслухавши доповідь судді,вислухавши пояснення заявника, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Відповідно дост. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 256 ЦПК Українивстановлений перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку.

Як вбачається з роз'яснень викладених в п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року(з наступними змінами, далі Постанови) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

З аналізу наведених норм закону та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановленню фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку, окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

З матеріалів справи вбачається, що заявник просив встановити суму повного розрахунку з ОСОБА_2 при його звільненні з ДАК «Укрресурси» у розмірі 3520231 грн., згідно ряду судових рішень, які набули законної сили, але на даний час не виконані, з метою усунення перешкод у виконанні рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року, ухваленого у справі «ОСОБА_2 проти України».

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, всупереч зазначених вимог, заявником не було надано доказів на підтвердження того, що наразі існують перешкоди у виконанні зазначеного рішення Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до витягу з додатку до рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_2 та інші проти України» зобовязано державу-відповідача виконати упродовж трьох місяців рішення національних органів ухвалені на користь заявника, які підлягають виконанню (т.1 а.с. 43).

В ході розгляду заяви, заявником було надано належним чином завірені копії місцевих судів м.Вінниці, в резолютивних частинах яких було зазначено розмір сум, що підлягають стягненню на його користь (т.1 а.с. 168-211).

Таким чином, відсутність загальної суми повного розрахунку з ОСОБА_2 при його звільненні з ДАК «Укрресурси», яку він просив встановити у розмірі 3520231 грн. не впливає на реалізацію ним своїх прав та інтересів, оскільки суми, що підлягають стягненню на його користь, визначені рішеннями судів та не потребують додаткового підтвердження.

За таких обставин, з урахуванням того, що вимоги заявника не є в розумінні зазначених положень закону фактом, що має юридичне значення, який може бути встановлений судом, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: