Ухвала суду № 57480593, 29.04.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6970/16-к

н/п 1-кс/640/3765/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Пічугіної А.Г.,

за участю прокурора - Божко О.М.,

слідчого - Щищенко О.А.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який має освіту, одружений, зі слів має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює водієм таксі «Любімоє», раніше судимий вироком Дарницьким районним судом м. Києва від 02.06.2014 за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, на підставі ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 12.08.2014 з Київського СІЗО №13 на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_6, діючи умисно, із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення злочинним шляхом, навесні 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 та невстановленими у ході слідства особами при невстановлених в ході слідства обставинах, з метою скоєння системного вимагання грошових коштів, під загрозою фізичного насильства або пошкодження та знищення майна, з приватних підприємців та осіб, які працюють за наймом без належно оформлених документів, та здійснюють господарську діяльність на території Харківської області, яка полягає у здійснені пасажирських автоперевезень осіб з парковки супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12» розташованої за адресою: АДРЕСА_3, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту, на тимчасово окуповану територію України в межах Донецької та Луганської областей та у зворотному напрямку.

Після чого ОСОБА_6 діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 дійшли згоди, що досягнення їх злочинної мети можливо лише за допомогою залучення осіб, у тому числі з раніше засуджених, які мають досвід і навички здійснення корисливих злочинів, які шляхом психологічного впливу у вигляді погроз та, при отриманні категоричної відмови, шляхом подавлення фізичного опору, повинні були збирати грошові кошти із перевізників у розмірі 100 грн. з автотранспортного засобу, що має не більше десяти посадочних місць, та 200 грн. з транспортних засобів, що мають більше 10 посадочних місць.

В подальшому у цей же проміжок часу звернулись до раніше судимих ОСОБА_2, ОСОБА_2, а також ОСОБА_8 та запропонували їм разом з ними шляхом систематичних вимагань поєднаних з погрозою застосування фізичної сили або погрозами пошкодження чи знищення майна, а саме автотранспортних засобів, заволодівати грошовими коштами перевізників, при цьому ознайомили останніх зі своїм злочинним планом, згідно якого ОСОБА_8, братам ОСОБА_2 та ОСОБА_2 необхідно було в ранковий час кожного дня приїжджати на парковку супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12» розташовану за адресою: АДРЕСА_3, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту, та під приводом здійснення так званого «кришування» збирати грошові кошти з автоперевізників, а у разі виникнення конфліктних ситуацій і відмови автоперевізників платити грошові кошти, останні повинні були сповіщати про це ОСОБА_7 або ОСОБА_6, які в свою чергу разом з невстановленими в ході слідства особами повинні були виїжджати за вказаною адресою та шляхом використання психічного та фізичного впливу, переконувати перевізників щодо необхідності здійснення систематичних платежів.

На вказану пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 погодились та висловили свою згоду прийняти участь у скоєнні вимагання за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а грошові кошти виручені від їх злочинних дії звернути на свою користь, розподіливши їх між собою в попередньо визначених частинах, розмір яких в ході слідства не встановлено.

Так, приблизно на початку квітня 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_8, діючи умисно із корисливих спонукань та за попередньою змовою, на автомобілі «Рено Меган», державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9 та на автомобілі ВАЗ-2114 державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_8 та під керуванням останнього, з метою реалізації злочинного плану розробленого разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо заволодіння грошовими коштами приватних підприємців та осіб, які працюють за наймом - перевізників, в ранковий час прибули на парковку супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12» розташовану за адресою: АДРЕСА_3, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту.

Після чого, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_8, знаходячись на парковці, прослідували до транспортних засобів, що здійснюють пасажирські перевезення та звернулися до водія автомобіля «Форд Транзит» державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_1 - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, котрий займається пасажирськими автоперевезеннями двічі на тиждень транспортним засобом, що належить на праві власності його батьку ОСОБА_11, сполученням «Луганська область м. Антрацит - Харків» та у зворотному напрямку.

В цей час ОСОБА_10, будучи водієм транспортного засобу «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 та перебуваючи на парковці супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12», здійснював посадку пасажирів. Переконавшись, що ОСОБА_10 дійсно займається пасажирськими перевезеннями з території Харківської області на окуповану територію в межах Луганської області та у зворотному напрямку, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 пред'явили незаконну вимогу, яка полягала у передачі останнім грошових коштів у сумі 100 грн. за кожен приїзд та посадку пасажирів на «стихійній» зупинці, розташованій на парковці супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12» за адресою: АДРЕСА_3, а коли ОСОБА_10 обурився даним поводженням та відмовився платити гроші, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 почали психологічно впливати на останнього шляхом висловлення погроз щодо пошкодження чи знищення його майна, а саме пошкодження транспортного засобу «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 кожного разу, коли ОСОБА_10 приїжджаючи до м. Харкова відмовиться платити за використання парковки в якості зупинки для висадки та посадки пасажирів.

Сприйнявши погрозу, як реальну та дізнавшись від інших перевізників, що пошкодження транспортних засобів має місце, побоюючись за збереження свого майна та не маючи змоги змінити місце зупинки та стоянки у зв'язку з тим, що пасажири для відправки у напрямку Луганської області приїжджали на парковку супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12» за адресою: АДРЕСА_3, погодився на незаконні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 з метою уникнення матеріальних збитків, пов'язаних з пошкодженням його майна, з того часу по березень 2016 року приїжджаючи двічі на тиждень платив останнім грошові кошти у розмірі 100 грн. кожного разу.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 починаючи з квітня 2015 року по березень 2016 року, знаходячись на парковці супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12» розташованої за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 згідно раніше розробленого плану та виконуючі свою роль, яка полягала у систематичному вимаганні грошових коштів з перевізників, поєднаних з погрозою застосування фізичної сили або погрозами пошкодження чи знищення майна, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_10 у розмірі 9700 (дев'ять тисяч сімсот) гривень, зазначені грошові кошти виручені від їх злочинних дії останні звернули на свою користь, розподіливши між собою у попередньо визначених частинах, розмір яких в ході слідства не встановлений.

Крім того, 27.04.2016 ОСОБА_2 та ОСОБА_2, діючи повторно із корисливих спонукань та за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_6, на автомобілі «Daewoo Lanos», державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_4, під управлінням ОСОБА_2, з метою реалізації раніше розробленого злочинного плану щодо заволодіння грошовими коштами приватних підприємців та осіб, які працюють за наймом - перевізників, згідно відведеній їм ролі близько 06.30 год. прибули на парковку супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12» розташовану за адресою: АДРЕСА_3, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту.

Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_2, знаходячись на парковці, прослідували до транспортних засобів, які здійснюють пасажирські перевезення та звернулися до водія - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, що займається пасажирськими автоперевезеннями, який в той час перебував на парковці супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12» по АДРЕСА_3. Переконавшись, що ОСОБА_12 дійсно займається пасажирськими перевезеннями з території Харківської області на тимчасово окуповану територію України в межах Луганської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 пред'явили незаконну вимогу, яка полягала у передачі останнім грошових коштів у сумі 100 грн. за кожен приїзд та посадку пасажирів на «стихійній» зупинці розташованій на парковці супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_12» за адресою: АДРЕСА_3.

Після пред'явлення незаконних вимог ОСОБА_12 передав ОСОБА_2 та ОСОБА_13 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 100 грн. купюрами номіналом по 50 грн. у кількості 2 шт. серії КК 6301803, КД 4293098, після чого останні були затримані працівниками правоохоронних органів в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

Вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить визначити розмір застави понад 80 мінімальних розмірів заробітних плат стосовно ОСОБА_2, оскільки родичі останнього мають у власності нерухоме майно на території Харківської області, підозрюваний має зв'язки серед осіб раніше засуджених за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, у зв'язку із чим він і може створювати умови щодо перешкоджання розслідуванню кримінального провадження при встановленні обставин, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, вказуючи на відсутність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри, та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав думку захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заперечував повідомлену підозру, вказуючи, що він отримав гроші за виконану ним роботу в якості диспетчера.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалось та не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, в тому числі під час затримання та перебування в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 27.04.2016, 27.04.2016 о 07.00 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

27.04.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України, тобто, вимога передачі чужого майна та вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою пошкодження майна потерпілого або майна, що перебувало в його віданні (вимагання), вчинене за попередньої змовою групою осіб, а також вимагання вчинене повторно за попередньої змовою групою осіб.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_14 від 06.11.2015, ОСОБА_15 від 27.04.2016, ОСОБА_12 від 27.04.2016, ОСОБА_16 від 27.04.2016, ОСОБА_17 від 27.04.2016, ОСОБА_18 від 27.04.2016, потерпілих ОСОБА_10 від 07.12.2015,02.03.2016, ОСОБА_11 від 03.12.2016, ОСОБА_19 від 03.12.2015, ОСОБА_20 від 20.11.2015, що містяться в протоколах їх допитів; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2016 за участю потерпілого ОСОБА_10; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2016 за участю свідка ОСОБА_14; протоколами дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 22.04.2016.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті про Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр. які стали підставою для затримання. Матеріали кримінального провадження, на які посилався слідчий у клопотанні, та наведені в клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПП: так, у справі «Мюррей про Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, спотворення будь-яких із речей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерплих, свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 умисного тяжкого корисливого злочину, вчиненого повторно, у сукупності із даними про особу ОСОБА_2, який не має стабільного джерела прибутку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжкого та особливо тяжкого злочинів, має судимість не зняту та не погашену у встановленому законом порядку, звільнений з СІЗО від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію» від 08.04.2014, лише 12.08.2014, йому знов повідомлено про підозру у вченні тяжкого умисного злочину, що в цілому негативно впливає на його репутацію та вказує на наявність зазначених вище ризиків.

При цьому, слідчий суддя вважає помилковим вказівку стороною обвинувачення в клопотанні на відсутність судимостей у ОСОБА_2, оскільки звільнення особи від подальшого відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію» не дає підстави визнавати особу, такою, що не має судимості. В такому випадку строк погашення судимості має обчислюватися в порядку ст. ст. 89, 90 КК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинили чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. 1, п.2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_21 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає можливим визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, 80 (вісімдесят) мінімальних заробітних плат в сумі 110240 гр. (1378гр. х 80= 110240 гр.).

При цьому, розмір застави, що запропонований прокурором, суд вважає необґрунтованим та завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_2, оскільки даних щодо можливості останнього сплатити заставу розмірі понад 80 мінімальних заробітних плат слідчому судді не надано. Даних щодо наявності у підозрюваного нерухомого чи рухомого майна тощо, які вказували б на майновий стан підозрюваного, що дозволяв би йому сплатити таку суму в якості застави, слідчому судді стороною обвинувачення не надано. Посилання на наявність права власності у ОСОБА_22 (тещі підозрюваного) на квартиру площею 63,8 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 11, кв. 12, не може бути такою обставиною.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 25 червня 2016 року.

Визначити суму застави у розмірі 110240 гр. (сто десять тисяч двісті сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/6970/16-к, н/п 1-кс/640/3765/16) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від будь якого спілкування з наступними громадянами: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7; ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_13; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9; ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_10; ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_11; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну .

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав "____"____2016р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2