Ухвала суду № 57479962, 26.04.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Гашинська О.А.

Доповідач - Украінцева Л.Д.

Справа № 426/4370/15-ц

Провадження № 22ц/782/226/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» квітня 2016 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Украінцевої Л.Д.

суддів: Романченка В.О., Назарової М.В.,

за участю секретаря - Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 18 лютого 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Сватівської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі та водного об'єкту недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 та за позовом ОСОБА_5 до Сватівської районної державної адміністрації про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Сватівського районного суду Луганської області з позовом до Сватівської райдержадміністрації Луганської області, в якому просив визнати недійсним договір оренди землі та водного об'єкту від 30.12.2009 року, який було укладено на підставі розпорядження районної державної адміністрації за № 954 від 29.12.2009 року між Сватівською райдержадміністрацією та ОСОБА_5, як укладеного з порушенням вимог закону.

У жовтні 2015 року від ОСОБА_5 надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору до ОСОБА_2, Сватівської райдержадміністрації Луганської області, в якій ОСОБА_5 просив визнати недійсним договір оренди водоймища від 28.12.2004 року, укладеного між Сватівською райдержадміністрацією та ОСОБА_2

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 18 лютого 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Сватівської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі та водного об'єкту недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 відмовлено. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Сватівської районної державної адміністрації про визнання договору недійсним відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на його незаконність та необгрунтованність, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Сватівського районного суду Луганської області від 18.02.2016 р. в частині відмови позову ОСОБА_2 до Сватівської райдержадміністрації як незаконне і постановити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, сторони, розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позовів, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні матеріально-правові підстави для задоволення позову.

Зазначений висновок грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, що означає, що судом повно та всебічно встановлено правовідносини між сторонами на підставі наданих сторонами доказів, досліджених у встановленому порядку судом у судовому засіданні, до встановлених правовідносин застосовано ті норми матеріального права, які їх регулюють.

Судом першої інстанції вказані вимоги закону додержано, у відповідності до вимог ст.ст. 212, 231 ЦПК України були повно і всебічно досліджені обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції, суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2004 року між Сватівською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водоймищем загальною площею 54,4 га, яка знаходиться на території Містківської сільської ради строком на 50 років (а.с. 8-9).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Розпорядженням Голови районної державної адміністрації № 874/1 від 15.12.2009 року було скасовано державну реєстрацію договору № 874/1 від 15.12.2009 року та земельна ділянка площею 54,4 га була передана до земель державної власності.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Сватівської РДА «Про дострокове припинення права користування земельною ділянкою під існуючим водним обєктом, яка знаходиться на території Містківської сільської ради» від 15.12.2009 року № 874/1 є виконаним усіма державними органами, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, до сфери повноважень яких належало виконання вказаного розпорядження від 15.12.2009 року № 874/1. Факт скасування державної реєстрації договору № 874/1 від 15.12.2009 року сторонами не заперечується. Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не може вважатися укладеним. Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2009 року між Сватівською райдержадміністрацією та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом загальною площею 54,4 га, яка знаходиться на території Містківської сільської ради строком на 49 років (а.с.6-7). Згідно із розпорядженням голови Сватівської райдержадміністрації № 398 від 16.08.2013 року розпорядження голови райдержадміністрації від 29.12.2009 року за № 954 «Про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_5.» скасовано (а.с.13). Розпорядження голови Сватівської райдержадміністрації № 847/1 від 16.08.2013 року розпорядження голови райдержадміністрації за № 847/1 від 15.12.2009 року «Про дострокове припинення права користування земельною ділянкою під існуючим водним об'єктом , яка знаходиться на території Містківської сільської ради» скасовано (а.с.14).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що обов'язковою умовою чинності договору оренди земельної ділянки та чинності права користування (оренди) є належна та діюча державна реєстрація договору оренди землі та державна реєстрація права оренди землі (земельної ділянки).

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2 ст. 16 ЦК України. За змістом ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

ОСОБА_2 не заперечує, що він не звертався у відповідні органи для поновлення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та водного об'єкту від 28.12.2004 року. Отже, договір оренди водоймища від 28.12.2004 року за відсутністю його державної реєстрації є неукладеним та не породжує для ОСОБА_2 правових наслідків, пов'язаних з предметом цього договору. Майнове право оренди, так саме як право вимоги про захист цього права у ОСОБА_2, відсутнє.

За таких обставин, ухвалюючи рішення у справі за позовом ОСОБА_2, який не був стороною оспорюваного договору оренди, суд врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку, що оскільки договір оренди землі від 28.12.2004 року між Сватівською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 за відсутністю його державної реєстрації не є укладеним, то договором оренди земельної ділянки та водного об'єкту від 30.12.2009 року між Сватівською райдержадміністрацією та ОСОБА_5 не порушуються права та законні інтереси ОСОБА_2

Оскільки рішення суду першої інстанції про відмову у задоволені позову ОСОБА_5 до Сватівської районної державної адміністрації про визнання договору недійсним не оскаржується, а тому колегією суддів не досліджується.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Доводи в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи порушені або неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права. Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 18 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: