Ухвала суду № 57478828, 27.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/9755/15-ц Головуючий в 1 інстанції - Ваврушак Н.М.

Провадження №22ц/774/1071/К/16 Доповідач - Митрофанова Л.В.

Категорія - 44 (II)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.,

суддів: Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.,

за участі секретаря: Євтодій К.С.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2015 року та 17 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Головне управління державної міграційної служби у Дніпропетровській області про виселення з квартири та зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Головне управління державної міграційної служби у Дніпропетровській області про виселення з квартири та зняття з реєстраційного обліку.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2015 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху для усунення її недоліків, а ухвалою від 24 грудня 2015 року визнана неподаною та повернута позивачу. Крім того, позивачеві повернуто сплачений нею судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп., відповідно до квитанції від 23 листопада 2015 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 березня 2016 року в ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2015 року внесено виправлення, та зазначено, що вірним дату квитанції необхідно вважати 20 листопада 2015 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвали суду першої інстанції Рогу від 24 грудня 2015 року та 17 березня 2016 року оскільки нею був сплачений судовий збір у необхідному розмірі, позовна заява відповідає вимогам ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви згідно ухвали суду від 07.12.2015 року.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Право на пред'явлення позову - це право особи звернутися до суду з позовом про захист порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 55,124 Конституції України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

У п.7 Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зазначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, аналогічне положення міститься і в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Згідно ч.1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 07.12.2015 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали, оскільки за подачу позову сплачено судовий збір не в повному обсязі та не надано доказів на підтвердження позовних вимог.

Проте матеріали справи містять виписки по рахункам, згідно яких позивачем було двічі сплачено судовий збір в тому розмірі, який вимагає законодавство за подачу зазначеного позову позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу ч. 1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зазначене свідчить про те, що суд не врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих ним доказів.

У даному випадку судом першої інстанції така справедливість судових процедур щодо позивача була порушена.

Посилання в ухвалі суду від 07.12.2015 року та той факт, що позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог колегія суддів вважає передчасними, оскільки, відповідно до норм ст.119 ЦПК України доказами є фактичні дані, інформація, а засобами доказування - конкретні форми її отримання чи закріплення.

Таким чином, позивач у своїй позовній заяві має зазначити саме засоби доказування, в яких містяться докази, що дозволять довести його правову позицію, і про які йому відомо. Але це не означає, що позивач повинен разом із позовною заявою подавати усі необхідні докази (засоби доказування).

За таких обставин повернення позовної заяви з підстав невиконання зазначених вказівок суду не відповідає вимогам закону, у зв'язку із чим доводи апеляційної щодо неправомірності ухвали суду 24 грудня 2015 року заслуговують на увагу.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду від 17 березня 2016 року, оскільки, відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України, апеляційне оскарження ухвал про внесення виправлення в ухвалу суд не передбачено.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем з Державного казначейства України отримано сплачений нею судовий збір, який повернуто згідно ухвал суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду від 24 грудня 2015 року необхідно скасувати на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України. Ухвалу суду від 17 березня 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 311, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2015 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Головне управління державної міграційної служби у Дніпропетровській області про виселення з квартири та зняття з реєстраційного обліку для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: