Рішення № 5747504, 27.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/2727.02.09

За позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в

особі Головного управління внутрішніх військ МВС України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Етьєн - Вест"

про стягнення 924 334,32 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники: від прокуратуриСпорий І.Г., старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посвідчення №4 від позивачаЛеонович А.А.(дов. №3/7-7 від 27.12.2008), Скляров Д.М. (дов.№3/7-9 від 27.12.2008), Фесенко В.М. (дов. №3/7-5 від 27.12.2008)

від відповідачаСілецька Т.С. (дов. від 01.12.2008) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ МВС України до товариства з обмеженою відповідальністю "Етьєн - Вест" про стягнення 924334,32 грн. заборгованості за оренду землі та пайову участь (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста відповідно до договору № 4А/03/206 від 15.03.2006 та додаткової угоди №2 від 06.08.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.01.2009 порушено провадження у справі № 50/27 та призначено її до розгляду на 21.01.2009.

В судове засідання 21.01.2009 зявились представники прокуратури та позивача, надали суду пояснення по суті заявлених позовних вимог і просили задовольнити позов у повному обсязі.

В звязку з неявкою в судове засідання представника

відповідача розгляд справи був відкладений на 11.02.2009.

11.02.2009 в судове засідання прибули представники сторін, надали додаткові пояснення та докази по справі.

Представник відповідача повністю підтримав поданий через відділ діловодства суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого він проти задоволення позову заперечує. Відповідач свою правову позицію щодо невизнання позову обґрунтував тим, що до 15.03.2006 замовником будівництва були інші юридичні особи (Консорціум «Укріндустрія»та Будівельна корпорація «УкрАзіаБуд»), які і повинні були сплачувати відповідні кошти за оренду землі. Умовами договору № 4А/03/206 від 15.03.2006 відповідач, на його думку, виконанням обовязків по сплаті зазначених внесків пов'язаний не був.

Окрім цього через канцелярію суду відповідач подав клопотання щодо залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на його стороні Консорціум „Укріндустрія” та будівельну корпорацію „УкрАзіаБуд”. Суд відхиляє дане клопотання, вважає його необґрунтованим та не залучає цих третіх осіб до участі у справі. Суд зазначає , що метою участі даних третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення суду. У даному випадку предметом спору є невиконання конкретно відповідачем своїх зобов”язань за договором №4А/03/206 від 15.03.2006 і рішення суду з цього спору жодним чином не може вплинути на права або обов”язки вказаних третіх осіб.

Суд також зазначив, що належне обґрунтування вищезазначеного з посиланням на законодавство, а також належних доказів, що обґрунтовують відхилення позовних вимог в частині сплати коштів , відповідач не представив, а тому у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відклав на 27.02.2009.

В судове засідання 27.02.2009 прибули представники прокуратури і позивача , які в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 27.02.2009 не зявився і витребувані докази не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Позивач та прокурор заявили спільне клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання прокурора і позивача обґрунтованим, задовольнив його та вирішив за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 121 Конституції України прокуратура покликана захищати інтереси держави і шляхом звернення до суду з позовом реалізує ці повноваження.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року прокурори вправі звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" внутрішні війська МВС України входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Внутрішні війська МВС України уповноважені державою здійснювати функції представництва у спірних правовідносинах. Фінансування внутрішніх військ МВС України, як визначено у ст. 12 вказаного Закону, проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України. Збитки, які спричиняються внутрішнім військам МВС України - це безпосередня шкода державі.

З метою забезпечення житлом військовослужбовців і на виконання рішення Київради від 27.02.2003 №271/431 Головне управління внутрішніх військ МВС України 14.04.2005 уклало з Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації договір №238/158.

Відповідно до п.1.1 даного договору забудовник ( ГУ ВВ МВС України) взяв на себе господарське зобов”язання сплатити в майбутньому стороні договору пайовий внесок на створення інженерно-транспортної інфраструктури у зв”язку з будівництвом нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 4160 кв.м. в житлових будинках 2 мікрорайону житлового масиву Троєщина у Деснянському районі м. Києві та компенсацію за гідронамив території, відведеної під забудову .

Згідно з п. п.2.1 і 2.1.2 договору забудовник зобов”язаний був перерахувати Головному управлінню економіки та інвестицій компенсацію у сумі 339, 74 тис. грн. в термін до 29.04.2005 та пайовий внесок у сумі 908,36 тис. грн. в термін з травня по вересень 2005 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа.

Окрім цього, для будівництва житлових будинків Київська міська рада та Головне управління внутрішніх військ МВС України 25.08.2005 уклали договір №176 оренди земельної ділянки 2 мікрорайону житлового масиву Троєщина у Деснянському районі м. Києва розміром 4,1329 га строком на 6(шість) років. Сторони договору погодили, що нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 9389292 грн.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 та 4.5 вказаного договору оренди землі Головне управління внутрішніх військ МВС України взяло на себе зобов”язання вносити за користування земельною ділянкою орендну плату у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно рівними частинами протягом тридцяти календарних , наступних за останнім календарним днем звітного місяця на розрахункові рахунки орендодавця.

У зв”язку з неналежним фінансуванням з боку держави житлових програм для військовослужбовців 15.03.2006 між Головним управлінням внутрішніх військ МВС України (далі позивач, замовник будівництва за договором), товариством з обмеженою відповідальністю „Етьєн-Вєст” (далі відповідач, забудовник за договором) та дольовиком будівельною корпорацією „УкрАзіаБуд” був укладений договір № 4А/03/206 . У подальшому сторони здійснили новацію та 06.08.2008 року уклали додаткову угоду №2 до зазначеного договору.

Відповідно до п. 1.1 та 2.7.1 договору позивач передав, а відповідач взяв на себе зобовязання за рахунок власних та залучених від третіх осіб коштів, сил і засобів забезпечити відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельних, спеціальних та пусконалагоджувальних видів робіт для завершення будівництва та введення в експлуатацію обєкта, а саме: „Житлові будинки з монолітного залізобетону у 2-му мікрорайоні житлового масиву „Троєщина” у Ватутінському (нині Деснянському) районі м. Києва”, у тому числі спорудження частки позивача з оздоблювальними роботами згідно паспорту оздоблення приміщень та здати закінчений будівництвом обєкт (окрему чергу в обєкті) державній приймальній комісії в експлуатацію у термін згідно графіку виконання робіт.

Пунктом 2.7.3 додаткової угоди №2 до даного договору сторони визначили обовязок відповідача протягом пяти банківських днів з дня отримання рахунку від позивача перерахувати на розрахунковий рахунок останнього грошові кошти, повязані з відшкодуванням та/або сплатою ним витрат щодо:

-орендної плати за земельну ділянку, відведену під будівництво Обєкта, у розмірах та на умовах, передбачених договором оренди земельної ділянки від 25.08.2005 року №176, який укладено позивачем з Київською міською радою, з врахуванням штрафних санкцій, які виникли;

-платежів по пайовій участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста у обсязі, який не оплачено на дату укладання цього договору, передбачених договором від 14.04.2005 року №238, який укладено позивачем з Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, а також неустойку в разі якщо вона виникне.

Згідно п.п.2.2, 4.2 та 4.5 договору від 25.08.2005 року №176 позивач зобовязаний сплачувати орендну плату на відповідний розрахунковий рахунок Київської міської ради. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативної грошової оцінки, тобто від 9389292 грн. і становить за період з 15.03.2006 року 565974,32 грн.

Як встановлено судом, з метою виконання умов п 2.7.3 додаткової угоди №2 позивач листом №3/23/3-2119 від 10.09.2008 надіслав відповідачу відповідні рахунки для їх оплати. Доказом належного отримання відповідачем цих рахунків стала відповідь останнього № 452 від 02.10.2008. У відповіді на претензію відповідач зазначив, що визнає борг і гарантує виконання своїх зобов”язань щодо здійснення платежів по орендній платі за земельну ділянку та здійснення платежів по пайовій участі в першій декаді листопада 2008 року.

Проте відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства та відповідним умовам договору, свої зобовязання щодо оплати виставлених позивачем рахунків не виконав. Кошти за оренду земельної ділянки та пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста на розрахунковий рахунок позивача не перерахував.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. В той же час в ч. 2 цієї статті зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 924 334,32грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 924 334,32грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому порядку, стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Етьєн-Вєст” (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 4; код ЄДРПОУ 31169923) на користь Головного управління внутрішніх військ МВС України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-а; код ЄДРПОУ 25575262) 565974,32 (пятсот шістдесят пять тисяч девятсот сімдесят чотири)грн. 32 коп. орендну плату за землю, 358360 (триста пятдесят вісім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Етьєн-Вєст” (03067, вул. Гарматна, 4, м. Київ; код ЄДРПОУ 31169923) в дохід державного бюджету України 9 243 (девять тисяч двісті сорок три) грн. 34 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення 31.03.2009