Постанова № 57474900, 28.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/387/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/113/16

Єдиний унікальний № 336/387/16-п Головуючий в 1-й інстанції - Наумов О.О.

Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2016 року,

в с т а н о в и в:

постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2016 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

Як зазначено в постанові, 19.01.2016 року о 21.45 год., ОСОБА_2, по вул. Авраменка, 15 в м. Запоріжжі керував автомобілем «ПЕЖО 308», д.н. НОМЕР_1 транзит НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, мляве мовлення, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду та на приладі «Драгер» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови зазначає, що суд не надав уваги його поясненням щодо непричетності до адміністративного правопорушення, внаслідок не перебування за кермом транспортного засобу, та безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про виклик до суду свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підтвердження його доводів, чим порушив його права. Крім того, не надав уваги порушенням під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, внаслідок не роз'яснення його прав, не вручення копії протоколу, відсутності свідків на місці події. Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

25.04.2016 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду уточнення до своєї апеляційної скарги, в яких просить постанову змінити та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав свою уточнену апеляційну скаргу і просив змінити постанову судді суду першої інстанції, застосувавши до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, посилаючись на те, що повністю визнав свою вину у вчиненому правопорушенні, щиро розкаявся, дуже жалкує з приводу скоєного та зробив для себе належні висновки, а також, що має на утриманні своїх близьких, а транспортний засіб є єдиним джерелом його доходу.

Заслухавши в судовому засіданні апелянта, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2, яка фактично була ним змінена, підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З огляду на представлені матеріали, суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ним не оскаржується, а тому відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП не підлягає перевірки в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Виходячи із наведених вище вимог закону, суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції повністю визнав свою вину у вчиненому правопорушенні, щиро розкаявся, виказав жаль з приводу скоєного та зробив для себе належні висновки щодо недопущення в подальшому подібних правопорушень, тобто своєю процесуальною поведінкою довів своє негативне ставлення до скоєного та виправлення, а тому згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП визнає щире каяття останнього обставиною, яка пом'якшує його відповідальність. Крім того, апеляційний суд враховує, відсутність шкідливих наслідків від вчиненого правопорушення та обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2, а також наявність на утриманні останнього близьких для нього осіб та використання транспортного засобу, як єдиного джерела доходу.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що призначене ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, є надто суворим, та таким що не відповідає меті адміністративного стягнення - вихованню особи.

З огляду на вказане, апеляційний суд вважає, що мета адміністративного стягнення може бути досягнута шляхом призначення ОСОБА_2 більш м'якого стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу.

Між тим, виходячи з того, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сплинули, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, постанова судді в частині призначеного адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриттю.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу (змінену) ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 - скасувати в частині призначеного адміністративного стягнення. На підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження по справі у зв'язку із закінченням, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Врешті постанову залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області Ю.О. Гріпас